ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа 2а-6441/08
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2008 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд
в складі: головуючої - судді Сакалоша В.М.,
при секретарі Керницькій І.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_2,
за відсутності представника відповідачва,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України у Золочівському районі Львівської області, та до Управління Державного казначейства у Золочівському районі Львівської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги дітям війни,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 5 листопада 2008 року звернулася до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Золочівському районі Львівської області нарахувати та виплатити невиплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період 2007 - 2008 років в сумі 2313 грн. 50 коп. та відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав. Вимоги мотивує тим, що їй як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з першого січня 2006 року повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону така грошова допомога у 2007-2008 роках не виплачувалася.
Посилаючись на Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року та на Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, та на те, що про порушення її прав їй стало відомо лише після постановлення вказаних Рішень, і розгляду цього питання у ЗМІ, позивач просить поновити строк для звернення до суду за захистом порушених прав, зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу за 2007-2008 роки, і судові витрати покласти на відповідача.
Представник позивачаОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, дала аналогічні викладеним у позовній заяві пояснення.
Відповідач Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності, без його представника, та надав заперечення проти позову, в якому пояснив, що на законодавчому рівні не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати його розмір за відсутності поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини. Жодних змін не було внесено до видаткової частини Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, тому кошти на виплату оскаржуваного підвищення в 2007 році були відсутні. Дане питання законодавцем вирішене у 2008 році шляхом внесення змін в ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», де передбачено, що дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни. Зазначає що, позивачу у 2008 році встановлено підвищення до пенсії у розмирі надбавки, встановленої для учасників війни.
Вважає позов безпідставним і просила відмовити у задоволенні такого. Наполягає на застосуванні строків позовної давності, оскільки вважає, що позивач звернувся до суду із пропущенням такого.
Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-VI установлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею першою цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни.
Статтею 6 цього ж Закону встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Слід зазначити, що згідно статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Частина 2 статті 8 Конституції України встановлено, що Закони та інші нормативно-правові акти приймаються основі Конституції України і повинні відповідати їй, а частиною 3 статті 22 Конституції України, щодо прав і свобод людини і громадянина, встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Проте Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було обмежено.
Зупинення дії положень Законів України, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише випадках, передбачених Основним Законом України, вичерпний перелік яких закріплений у статті 64 Конституції України.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) , положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік» , якими обмежується дія ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 6-рп/2007 визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими обмежується дія ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», вони втратили чинність, з цього часу відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2007 році, а з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 10-рп/2008 визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими обмежується дія ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», вони втратили чинність, і з цього часу відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2008 році.
Вказані Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.
Судом встановлено, що всупереч Рішенням Конституційного Суду України Управлінням Пенсійного фонду України в Золочивському районі Львівської області надбавка позивачу з липня по грудень 2007 року, а з травня по жовтень 2008 року виплачувалася не в повному обсязі, тому позов в частині виплати такої за період з липня по грудень 2007 року та з травня по жовтень 2008 року підлягає задоволенню.
Виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, визначеного у відповідності до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», з урахуванням, що позивачу у 2008 році виплачувалася щомісячна державна соціальна допомога «Дітям війни» у розмірі 10% такої допомоги, позивачу має бути виплачено за вказані періоди (липень - вересень 2007 р.: 410,06 х 30% х 3 = 369,05 ; ж овтень - грудень 2007 р.: 415,11 х 30% х 3 = 373,60 ; травень -червень 2008 р.: 481 х 20% х 2 = 192.4; липень - вересень 2008 р.: 482 х 20% х 3 = 289.2 ; жовтень 2008р.: 498 х 20% = 99.6) всього: 1323 (одна тисяча триста двадцять три) грн. 85 коп.
Щодо вимог позивача стосовно виплати щомісячної надбавки за січень - червень 2007 року, та виплати у повному обсязі за січень - квітень 2008 року, то такі не підлягають до задоволення, оскільки положення Закону України «Про державний бюджет 2007року» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) з 9 липня 2007 року, і до того часу підлягали обов'язковому виконанню на всій території України, а положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) Конституційним Судом України з 22 травня 2008 року і до того часу підлягали обов'язковому виконанню на всій території України.
Керуючись ст. ст. 8, 22, 64, 95 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, проживаючої уАДРЕСА_1, недоплачену надбавку до пенсії як дитині війни за період з липня по грудень 2007 року в сумі 742 (сімсот сорок дві) грн. 65 коп. та з травня по жовтень 2008 року в сумі 581 (п'ятсот вісімдесят одна) грн. 20 коп., всього 1323 (одна тисяча триста двадцять три) грн. 85 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня постановлення постанови, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Сакалош В.М.
Повний текст постанови виготовлений 23 листопада 2008 року.