Номер провадження: 22-ц/785/254/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді – Кравця Ю.І.,

суддів: Журавльова О.Г., Комлевої О.С.,

з участю секретаря судового засідання - Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_2 Ріти Михайлівни до ОСОБА_3 про стягнення збитків, заподіяних внаслідок затоплення квартири, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 27.11.2015 року,

встановила:

25.02.2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з зазначеним позовом, згідно якого просить стягнути з ОСОБА_3 на її користь 7883,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди і 2000 грн. в рахунок моральної шкоди, а також сплачений судовий збір в сумі 243,60 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що їй на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1. В ніч з 28 на 29 листопада 2014 року належну їй квартиру залило водою з квартири, яка належить на праві власності ОСОБА_3 та знаходиться поверхом вище, внаслідок чого їй завдана матеріальна та моральна шкода. В результаті заливу намокли стеля та карнизи з кнауфу, а також шпалери на стінах, вода затекла у розетки. Факт залиття квартири та обсяг пошкоджень квартири позивача підтверджується, актом від 29.11.2014 року. Вартість відновлювальних робіт у квартирі підтверджується кошторисом на проектні роботи, договірною ціною, а також відомістю ресурсів до договірної ціни, складених ТОВ «Будівельна фірма КМП Моноліт» 02.12.2014 року. Всього з урахуванням переліку робіт, що необхідно виконати, вартість таких робіт складає в загальній сумі 7883,00 грн. Проведення відновлювальних робіт вимагає від неї додаткових зусиль (фізичних та матеріальних), а також додаткового часу для поновлення її інтересів, що негативно впливає на її моральний стан, а тому вважає, що є підстави для стягнення з відповідача й моральної шкоди, розмір якої вона оцінює в 2000 грн. Відповідач відмовляється будь-яким чином сприяти вирішенню питання.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 27.11.2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 7883 грн. У задоволені інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм процесуального права та неправильне застосування матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що суд першої інстанції помилково вважав Акт про затоплення квартири від 29.11.2014 року належним та допустимим доказом, адже особи, які його підписали, в день залиття квартири у ній не знаходились та зазначений акт було складено через кілька днів поспіль залиття квартири. Крім того зазначив, що міський суд при винесенні рішення безпідставно не врахував наданий ОСОБА_3 висновок незалежного будівельно-технічного експертного дослідження від 01.09.2015 року, який спростовує можливість залиття квартири позивача за зазначених в позовній заяві обставинах.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судове рішення районного суду не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції керувався ст. 1166 ЦК України, оскільки вважав, що факт заподіяння шкоди позивачеві затопленням її квартири з вини відповідача доведена, а тому вимога про відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна виходячи з наступного.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на квартиру від 28.11.2006 року (а.с.8).

ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_2, що підтверджується Інформаційною довідкою від 02.06.2015 року (а.с.51-53).

29.11.2014 року було складено акт про затоплення квартири позивача, в якому зазначено, що в ніч з 28.11.2014 року відбулось затоплення квартири позивача. Керівником ОСББ «Укржилстрой» в ночі повідомив особу, яка була відповідальна за квартиру №12 відповідача ОСОБА_3 Коли ця особа прибула на місце події, то виявилось, що у квартирі відповідача було відкрите вікно, в яке проникав дощ. Після закриття вікна у квартирі відповідача, у квартирі позивача перестала текти вода, хоча дощ продовжував литись (а.с.10).

Суд першої інстанції вважав цей акт допустимим доказом, так як усі особи, які підписали цей акт, були опитані в судових засіданнях у якості свідків і підтвердили фактичні обставини викладені в цьому акті. Це свідки: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (свідок відповідача).

Проте колегія суддів не погоджується з таким висновком, суду з огляду на те що вказані особи не мають відповідних знань для дачі висновків про причини затоплення.

Разом з тим, відповідно висновку експерта №СЕ-2502-1-201.16 за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи, визначити причину залиття квартири АДРЕСА_3 є технічно неможливим у зв’язку з тим, акт від 29.11.2014 року, на який посилався суд (а.с.10,170,173), складений з порушенням п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій та в ньому не вказана конкретна причина залиття приміщень квартири №8.

Крім того у висновку експерта зазначено, що виявлені під час обстеження пошкодження у кв. №8 мають однаковий характер з пошкодженнями, виявленими в інших обстежуваних приміщеннях – квартирах №12,13,14 та сходових клітинах 3-го та 4-го поверху під’їздів І та ІІ житлового будинку №4 провулок Хантадзе у м. Чорноморську Одеської області та розташовані в одній зоні – причиною замокання зовнішніх стін у квартирі №8 та обстежуваних квартирах №12, №13, №14, сходових клітинах вказаного житлового будинку є численні тріщини у карнизі, у тому числі на стінах в межах 3-го та 4-го поверхів, неякісне влаштування металевих відливів, у зв’язку з чим відбувається замокання (перенасичення вологою) зовнішньої стіни.

Крім того, у висновку №ЕД – 2 – 1 – 84/15 будівельно – технічного експертного дослідження від 01.09.2015 року, зазначається, що на час обстеження квартир відповідача і позивача проникнення води з квартири №12 в квартиру №8 технічно не могла (а.с.94-109).

Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що відповідач довів відсутність своєї вини у заподіянні шкоди позивачеві затопленням її квартири у зв’язку з чим позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди задоволенню не підлягають. Оскільки вимоги про стягання моральної шкоди є похідними, а тому також не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст.212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ст.213 ЦПК України).

Колегія суддів розглядає справу на підставі доказів, наданих сторонами, при цьому сприяла у з’ясуванні обставин по справі.

Таким чином ухвалюючи оскаржуване рішення судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, не повно з’ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи, що привело до неправильного вирішення спору, тому рішення районного суду на підставі п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У зв’язку з відмовою у задоволені позову ОСОБА_2 відповідно до ст. 88 ЦПК України з неї на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню понесені останнім та документально підтверджені судові витрати у виді судового збору у розмірі 535,92 грн.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 309, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

                                                        вирішила:

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 27.11.2015 року– скасувати та ухвалити нове.

У задоволені позову ОСОБА_2 Ріти Михайлівни до ОСОБА_3 про стягнення збитків, заподіяних внаслідок затоплення квартири – відмовити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 Ріти Михайлівни на користь ОСОБА_3 судові витрати за проведення судової експертизи у розмірі 535,92 грн.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: О.Г.Журавльов

ОСОБА_7