ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Львів, вул. Чоловського, 2
Справа №2а-6420/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2008 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Сакалоша В.М.
при секретарі судового засідання Керницькій І.В.
з участю позивачаОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного Фонду України у Личаківському районі м. Львова про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни за 2006 - 2007 роки в сумі 2733,30 грн.
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1звернулася до адміністративного суду із позовом до Управління пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова. Позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» за період 2006, 2007 років у сумі 2 733,30 грн.
ПозивачОСОБА_1 свої вимоги обґрунтовує тим, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1народження і відповідно до ст.1 Закону України від 18.11.2004 року № 2195-IV «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, а згідно із статтею 6 цього ж Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Посилаючись на Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, та на те, що про порушення її прав їй стало відомо лише після постановлення вказаного Рішення, і розгляду цього питання у ЗМІ, позивач просить поновити строк для звернення до суду за захистом порушених прав, зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу за 2006-2007 роки, і судові витрати покласти на відповідача.
ОСОБА_1у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, та надала аналогічні викладеним у позовній заяві пояснення.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова в судове засідання не з'явилася, причини неявки не повідомила, проте надіслала заперечення на позовну заяву № 8841/00-14 від 13.11.08 року. В поданому запереченні відповідачем зазначено про те, що на законодавчому рівні не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати його розмір за відсутності поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини. Жодних змін не було внесено до видаткової частини Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, тому кошти на виплату оскаржуваного підвищення в 2007 році були відсутні. Крім цього, позивачу у 2008 році виплачується щомісячна державна соціальна допомога «Дітям війни» у розмірі 10% такої допомоги. Вважає позов безпідставним і просила відмовити у задоволенні такого. Наполягає на застосуванні строків позовної давності, оскільки вважає, що позивач звернувся до суду із пропущенням такого.
Суд, враховуючи відсутність без поважних причин відповідача, вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, відповідно до ст. 71 КАС України
Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-VI установлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею першою цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
А тому, ОСОБА_1, яка народився ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 3 цього ж Закону встановленні ним державні соціальні гарантії дітям війни, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 2 статті 8 Конституції України встановлюється вимога щодо законів України - усі закони України приймаються виключно на основі Конституції України, і повинні їй відповідати, а частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Однак, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було обмежено.
Слід зазначити, що відповідно до статті 64. Основного Закону України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України .
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) , положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким обмежується дія ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 6-рп/2007 визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» якими обмежується дія ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», вони втратили чинність, отже, з цього часу відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зазначене Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.
Судом встановлено, що всупереч вказаному Рішенню Конституційного Суду України Управлінням Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова позивачу надбавка з липня по грудень 2007 року не виплачувалася, а тому, позов в частині виплати такої за період з липня по грудень 2007 року підлягає задоволенню.
Виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, визначеного у відповідності до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивачу має бути виплачено за вказаний (липень - вересень 2007 р.: 410.06 х 30% х 3 = 369.05; ж овтень - грудень 2007 р.: 415.11 х 30% х 3 = 373.59); Всього: 369.05 + 373.59 = 74 2 грн. 65 коп.
Щодо вимог позивача стосовно виплати щомісячної надбавки за 2006 рік, то такі не підлягають до задоволення, оскільки положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», якими обмежувалася дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік, не були оскаржені до Конституційного Суду України. Керуючись ст. ст. 8, 22, 64, 95 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова нарахувати та виплатити в користь ОСОБА_1, народженої ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої по АДРЕСА_1, недоплачену надбавку до пенсії як дитині війни за період з липня по грудень 2007 року в сумі 742 (сімсот сорок дві) грн. 65 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_13 грн. 40 коп. відшкодування сплаченого судового збору.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) В. Сакалош
З оригіналом згідно
Суддя В. Сакалош
Повний текст постанови виготовлений 23 листопада 2008 року.