ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
12.04.07 Справа № 13/2-57
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Дубник О.П.,
Орищин Г.В.
при секретарі Горбач Ю.Б.,
з участю представників:
від скаржника (відповідача) –Переймибіда Р.Б.
від позивача –Якимів У.М.
розглянувши апеляційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції від 24.02.2007 року вих.№14322/7/10-015
на постанову господарського суду Тернопільської області від 26.01.2007 року (підписана 01.02.2007 року), суддя С.Г.Стопник
у справі №13/2-57,
за позовом Приватного підприємства «Септіма», м.Тернопіль
до відповідача Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції, м.Тернопіль
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000402306/0/76248 від 15.11.2006 року та №0000512306/0/85206 від 18.12.2006 року
Особам, які беруть участь у справі, права і обов’язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено.
Постановою господарського суду Тернопільської області від 26.01.2007 року по справі №13/2-57 позов ПП «Септіма»задоволено повністю, визнано нечинними податкові повідомлення-рішення №0000402306/0/76248 від 15.11.2006 року та №0000512306/0/85206 від 18.12.2006 року.
У постанові суд першої інстанції вказує на те, що позивач придбавав товаро-матеріальні цінності за які сплатив у вартості товару ПДВ постачальникам, отримав податкові накладні, правомірно використав податковий кредит; при сторнуванні зобов’язання з кредитом отримав від’ємне значення ПДВ, яке на свій розсуд мав право заявити до бюджетного відшкодування. Таким чином, господарський суд робить висновок про те, що дії позивача повністю узгоджуються з вимогами чинного законодавства, а дії відповідача по виключенню з податкового кредиту за липень на 8400 грн. та серпень на 16666,67 грн. та зменшенню бюджетного відшкодування цих сум ПДВ відповідно за серпень та вересень 2006 року є неправомірними.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Тернопільська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Тернопільської області від 26.01.2007 року по справі №13/2-57 скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Зокрема, скаржник зазначає про те, що за змістом Закону України «Про податок на додану вартість»право на відшкодування виникає лише при фактичній сплаті податку на додану вартість в ціні товару. Ненадходження податку на додану вартість до бюджету від постачальника продавця (ТОВ «Інтегра-ІТ-2004»), якому ТОВ «Неос»перерахувало суми податку на додану вартість, відповідно які отримані від ПП «Септіма», та від продавця (ТОВ «Ракада») не надає права позивачу на відшкодування спірних сум з бюджету. Таким чином, апелянт вказує на те, що позивачем в порушення п.п.7.4.1, п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», з врахуванням п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону завищено суму бюджетного відшкодування за серпень 2006 року на суму 8400 грн. та вересень 2006 року на суму 16666,67 грн.
Представник скаржника (відповідача) у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити.
Представник позивача у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, з підстав наведених у Запереченні на апеляційну скаргу. Зокрема, представник позивача вказував на те, що угоди ПП «Септіма»із ТОВ «Ракада»та ТОВ «Неос»не були визнані недійсними в судовому порядку, а також зазначав про те, що покупець не може відповідати за дії контрагента продавця, що не перераховує отриманий ПДВ до бюджету. Одночасно, представник позивача вказував на те, що при перевірці ПП «Септіма»податковим органом не встановлено жодних порушень щодо правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:
Тернопільською ОДПІ проведено виїзну позапланову перевірку ПП «Септіма»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2006 року, за наслідками якої 14.11.2006 року складено акт №18580/23-623/23591558.
Перевіркою встановлено, що одним із постачальників позивача товаро-матеріальних цінностей (дошка дубова, хвойна) є ТОВ „Ракада”. Для підтвердження взаєморозрахунків між ПП „Септіма” та ТОВ „Ракада” було направлено запит для проведення зустрічної перевірки на підприємство від 30.08.2006р. №56114/7/15-01.
Згідно проведеного порівняння показників декларацій по ПДВ та по податку на прибуток наведених в картці платника ТОВ „Ракада” з показниками податкових накладних отриманих ПП „Септіма” від ТОВ „Ракада” з’ясовано, що ТОВ „Ракада” звітувало з незначними показниками та податок на додану вартість не сплачувало до бюджету.
В акті перевірки зроблено висновок про те, ПП „Септіма” в порушення п.п.7.2.3, п.7.2, ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" віднесло до складу податкового кредиту податкові накладні виписані ТОВ „Ракада”. Оскільки суми податку на додану вартість віднесені до податкового кредиту і пред'явлені покупцем товарів до відшкодування з бюджету не знаходять підтвердження податковими зобов'язаннями продавця цих товарів, тому на думку податкового органу ПП „Септіма” слід виключити з податкового кредиту суми ПДВ вказані у податкових накладних, виписаних ТОВ „Ракада”.
На підставі зазначеного акту перевірки Тернопільською ОДПІ 15.11.2006 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000402306/0/76248, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2006 року на 8400 грн.
Поряд з цим, Тернопільською ОДПІ проведено виїзну позапланову перевірку ПП «Септіма» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2006 року, за наслідками якої 15.12.2006 року складено акт №20085/23-623/23591558.
Перевіркою встановлено, що ТОВ „Неос” є також постачальником товаро-матеріальних цінностей ПП „Септіма”. Для підтвердження взаєморозрахунків між ПП ”Септіма” та ТОВ "Неос" було направлено запит для про надання інформаційної довідки до Білоцерківської ОДПІ від 10.10.2006 року за №65671/7/15-01. На що отримано інформаційну довідку від 17.10.2006 року за №45405/23-4/431 про те, що в обсягах реалізації частка становить 4,8%.
В ході проведення перевірки встановлено, що постачальником реалізованої продукції ТОВ „Неос” є ТОВ „Інтегра - ІТ - 2004". Для встановлення походження лісоматеріалів було направлено запити на проведення зустрічної перевірки по ланцюгу поставки до товаровиробника, а саме до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва по питанню взаєморозрахунків між ТОВ „Неос" та ТОВ „Інтегра - ІТ -2004”, на що отримано відповідь, що провести зустрічну перевірку неможливо, у зв’язку з тим що ТОВ „Інтегра - ІТ - 2004" не знаходиться за юридичною та фактичною адресами. Дане підприємство передано на розшук в ВПМ ДПІ у Голосіївському районі м.Києва (лист від 11.12.2006р. за №22883/7/23-702).
У зв'язку із вищевикладеним, ПП ”Септіма” в серпні 2006р. оплатило товар постачальнику ТОВ „Неос” в тому числі ПДВ в сумі 16666,67 грн.
В акті перевірки зроблено висновок про те, що ПП „Септіма” в порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню по декларації за вересень 2006 року в сумі 16666,67 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки Тернопільською ОДПІ - 18.12.2006 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000512306/0/85206, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2006 року на 16666,67 грн.
Суд, заслухавши представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Слід зазначити, що однією з обов'язкових підстав включення сум податку до податкового кредиту з податку на додану вартість, є сплата цих сум до державного бюджету України.
Висновок про те, що включенню до податкового кредиту підлягають лише суми ПДВ, які були сплачені до бюджету, випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст.1, ст.9 бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку на додану вартість, як особи, яка зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Системний аналіз вищевказаних норм свідчить, що Законом встановлено прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість, та включенням сум цього податку до податкового кредиту. При цьому зазначені етапи нерозривно зв'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість.
За змістом Закону України «Про податок на додану вартість», право на включення відповідних сум до податкового кредиту виникає лише при фактичному надходженні податку на додану вартість до Державного бюджету України від платника податку - продавця, а не з самого факту здійснення відповідної операції та сплати покупцем податку в ціні товару.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме актів перевірки на підставі яких прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, ненадходження податку на додану вартість до бюджету від постачальника продавця (ТОВ «Інтегра-ІТ-2004»), якому ТОВ «Неос»перерахувало суми податку на додану вартість, відповідно які отримані від ПП «Септіма», та від продавця (ТОВ «Ракада») не надає права позивачу на відшкодування спірних сум з бюджету.
Таким чином позивачем в порушення вимог п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7, п.п.7.7.5. п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” завищено суму бюджетного відшкодування за серпень 2006 року на суму 8400 грн. та вересень 2006 року на суму 16666,67 грн.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанова господарського суду Тернопільської області підлягає скасуванню
Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,209 п.6,7 розділу VІІ КАС України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Тернопільської ОДПІ задоволити.
Постанову господарського суду Тернопільської області від 26.01.2007 року по справі №13/2-57 - скасувати, прийняти нову постанову.
В позові відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.
Судді: Дубник О.П.
Орищин Г.В.