а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2009 р. Справа № 2-а-3367/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,
При секретарі судового засідання: Димчишина Тетяна Вікторівна
За участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1
відповідача : ОСОБА_2
розглянувши матеріали справи
за позовом: управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці
до: державного підприємства Міністерства оборони України "45 експериментальний механічний завод"
про: стягнення заборгованості у розмірі 105686,27 грн.
ВСТАНОВИВ :
23.07.2009р. до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці до державного підприємства Міністерства оборони України "45 експериментальний механічний завод" про стягнення заборгованості у розмірі 105686,27 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що державне підприємство Міністерства оборони України "45 експериментальний механічний завод" перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці та має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за Списком №2, яка утворилася за 2008рік та січень-червень 2009р.
Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути суму заборгованості з відповідача.
До початку розгляду справи, позивачем було надано клопотання від 02.09.2009 року вих..№ 1289/06-32/09 (а.с. 154-163) про зменшення розміру позовних вимог, згідно якого сума заборгованості державного підприємства Міністерства оборони України "45 експериментальний механічний завод" по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах становить 86879 грн. 70 коп.
В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та письмові докази у справі.
Представник відповідача позов не визнала та заперечила проти його задоволення, з тих підстав, що позивач постійно змінює суми боргу.
Заслухавши пояснення сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
Державне підприємство Міністерства оборони України "45 експериментальний механічний завод" перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11.., ОСОБА_12., ОСОБА_13., ОСОБА_14., ОСОБА_15., ОСОБА_16., ОСОБА_17, ОСОБА_18., ОСОБА_19., ОСОБА_20., ОСОБА_21., ОСОБА_22., ОСОБА_23. були призначені пенсії відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах за Списком №2, у зв'язку із роботою на державному підприємстві.
Судом також встановлено, що 19.01.2009 р. за вих. №48/06-32/03 управлінням Пенсійного фонду України в Замостянському районі м.Вінниці направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, в частині пенсій, призначених відповідно до пп. “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (а.с.20-25).
Розміри витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджуються також розрахунком заборгованості ДП “45 експериментальний механічний завод ” по відшкодуванню вказаних пенсій (а.с.28-29).
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року (далі - Закон № 1058- IV).
Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-VI, абз.4 п.1 ст.2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР, ч.1 п.6.1. п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 у розмірі 100 відсотків.
Відповідно до п.п. 6.1 Інструкції №21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
П.п. 6.8 п. 6 даної Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Суд встановив, що розрахунок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які повинен був сплатити відповідач, на його адресу направлений вчасно, в порядку та строк, встановлені в Інструкції №21-1.
В судовому засіданні знайшов підтвердження факт наявності непогашеної заборгованості по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за Списком №2, виплачених ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11.., ОСОБА_12., ОСОБА_13., ОСОБА_14., ОСОБА_15., ОСОБА_16., ОСОБА_17, ОСОБА_18., ОСОБА_19., ОСОБА_20., ОСОБА_21., ОСОБА_22., ОСОБА_23. на загальну суму 86879 грн. 70 коп., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пп. “б” - “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) на 2008рік та січень-червень 2009р., довідками про знаходження на обліку і отримання пенсій та розрахунками пенсій та витрат на доставку /а.с.30-113/.
Відповідач в добровільному порядку вказану заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, виплачених ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11.., ОСОБА_12., ОСОБА_13., ОСОБА_14., ОСОБА_15., ОСОБА_16., ОСОБА_17, ОСОБА_18., ОСОБА_19., ОСОБА_20., ОСОБА_21., ОСОБА_22., ОСОБА_23. не сплатив.
Таким чином, виплачені управлінням Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11.., ОСОБА_12., ОСОБА_13., ОСОБА_14., ОСОБА_15., ОСОБА_16., ОСОБА_17, ОСОБА_18., ОСОБА_19., ОСОБА_20., ОСОБА_21., ОСОБА_22., ОСОБА_23. пенсії за віком на пільгових умовах за 2008рік та січень-червень 2009р. підлягає відшкодуванню у порядку та строки, визначені Законом України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” та Інструкцією № 21-1.
Крім того, заявлена за позовом сума підтверджується належними доказами, а доказів на спростування боргу відповідачем не надано.
Посилання представника відповідача на те, що чинне законодавство не передбачає обов'язку відшкодування підприємствами виплачених їх працівникам пільгових пенсій, призначених на підставі статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, що позбавляє загальне відшкодування пільгових пенсій статусу загальнообов'язкового платежу, а також те, що розділ ХV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначає обов'язок підприємств тільки стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” не знайшло свого підтвердження відповідними доказами та спростовується наступним.
Відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” (далі -Закон № 400/97-ВР).
Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону № 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.
Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-15 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі -Закон № 1058-IV) чинності з 1 січня 2004 року.
Так, пунктом 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону № 1058-IV (в редакції, чинній у період, за який стягуються позивачем витрати на виплату та доставку пільгової пенсії працівникам відповідача) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом № 1058-IV, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року -за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.
Однак ці норми не стосуються спірних відносин, оскільки не поширюються на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону № 1788-XII. Вони були направлені, зокрема, на: врегулювання відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий); встановлення джерела виплати пенсій іншим пільговим категоріям пенсіонерів (абзац п'ятий).
Тобто ці норми були направлені на встановлення регулювання інших відносин, а не на зміну чинного регулювання спірних правовідносин. До такого ж висновку прийшов Верховний Суд України ( Судова палата в адміністративних справах) в постанові від 02.09.2008 року №21-841.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
позов управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці до державного підприємства Міністерства оборони України "45 експериментальний механічний завод" про стягнення заборгованості у розмірі 86879 грн. 70 коп. задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства Міністерства оборони України "45 експериментальний механічний завод"(вул. АДРЕСА_1, 21100, р/р 2600123571 в АБ "Укргазбанк" м. Київ, МФО 320843, код ЄДРПОУ 08341806) на користь управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці ( вул. АДРЕСА_2, 21100, р/р 25601323531203 в ОПЕРВ ВАТ "Держощадбанк", МФО 302076, код ЄДРПОУ 20097763) 86879 грн. 70 коп. (вісімдесят шість тисяч вісімсот сімдесят девять гривень сімдесят копійок).
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 11.09.09
Суддя Загороднюк Андрій Григорович