21 липня 2006 року                                                м.Київ

             Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційні скарги ОСОБА_1 та в її інтересах ОСОБА_2 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду від 20 лютого 2006 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 10 травня 2006 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що квартира, яка належить їй на праві власності, 9 жовтня 2003 року була залита з вини відповідачки, чим їй заподіяна матеріальна та моральна шкода. Позивачка просила стягнути 4090 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 1700 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 20 лютого 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 10 травня            2006 року, позов задоволено частково, постановлено стягнути із відповідачки на користь позивачки 4090 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 707 грн. на відшкодування витрат по оплаті проведення експертизи та 51 грн. - витрат по оплаті державного мита.

У касаційних скаргах ОСОБА_1 та в її інтересах ОСОБА_2 просять скасувати ухвалені в справі судові рішення і направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційні скарги не можуть бути прийняті до провадження з таких підстав.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.

 Із змісту касаційних скарг та доданих до них матеріалів вбачається, що задовольняючи частково позов, суд виходив із того, що залиття квартири позивачки, унаслідок якого їй заподіяна матеріальна та моральна шкода, сталось із вини відповідачки; розмір відшкодування судом визначено відповідно до наданих доказів, встановлених фактів, обставин справи.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або  вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційних скарг в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.

Доводи скарг та зміст оскаржуваних  рішень також не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

       На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,

у  х  в  а  л  и  в :

            Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційними скаргами ОСОБА_1 та в її інтересах ОСОБА_2 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду від 20 лютого 2006 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 10 травня 2006 року.

             Копію ухвали разом з доданими до касаційних скарг матеріалами направити ОСОБА_1, ОСОБА_2

             Ухвала оскарженню не підлягає.

                              Суддя

             Верховного Суду України                                                                  Ю.Л.Сенін