ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-1130/09/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 вересня 2009 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сакалоша В.М.,
при секретарі Лоза Ю.Я.
за участю:
представника позивача - Козицької Р.І. (дов. №8880/06 від 22.07.2008 р.)
представника відповідача - Божка Ю.В. (дов. №5 від 30.03.2009 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова до Приватного підприємства "Реглан" про стягнення заборгованості в сумі 263744,03 грн.,-
В С Т А Н О В И В :
Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова звернулось до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Реглан" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 263744,03 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з ст.17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальник суб'єкт підприємницької діяльності - Приватне підприємство "Реглан" (ЄДРПОУ 31978843 ) зобов'язане нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків становить 263744,03 грн., в тому числі: недоїмка по страхових внесках - 186059,73 грн.; штрафна санкція - 77684,30 грн.
В судовому засіданні представник позивача подав уточнення позовних вимог, згідно якого просить суд стягнути з відповідача 262869,93 грн. заборгованості, в тому числі: недоїмка по страхових внесках - 203008,47 грн.; штрафна санкція - 59861,46 грн. Представник позивача позов підтримав, надавши пояснення, аналогічні змісту позовної заяви. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, мотивуючи заперечення тим, що відповідач всупереч вимогам чинного законодавства провів донарахування по внесках та застосував штрафні санкції.
Заслухавши доводи сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.
Приватне підприємство "Реглан" є платником єдиного податку згідно Указу Президента України від 03.07.1998 року №727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”.
В зв'язку з тим, що ПП "Реглан" не здійснювало нарахування страхових внесків на фонд оплати праці найманих працівників за ставкою 32%,32,3%,31,8%, Управлінням Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова проведено перевірку своєчасності достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ПП "Реглан" та складено відповідний акт перевірки від 20.07.2006 р. №101. За наслідками перевірки підприємству донараховано 108167,73 грн. своєчасно не обчислених страхових внесків на фонд оплати праці за період з січня 2004 року по червень 2006 року.
В зв'язку з тим, що ПП. "Реглан" продовжувало не нараховувати страхові внески за ставкою 32,2%, 31,8%, Управлінням Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова була проведена ще одна перевірка, за наслідками якої складено акт від 18.02.2008 р. №20. За наслідками перевірки підприємству донараховано 65480,50 грн. необчислених страхових внесків на фонд оплати праці за період з червня 2006 року по травень 2007 року.
Відповідно до поданих ПП "Реглан" до Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова Розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період з 01.06.2007 р. по 22.06.2009 р. нараховані страхові внески становили 147564,19 грн.
Загальна сума страхових внесків до сплати становила 321212,42 грн. Вказана сума страхових внесків не була сплачена відповідачем у встановлений ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк.
На підставі п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за донарахування сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків до ПП "Реглан" застосовані наступні фінансові санкції, а саме:
- фінансова санкція на суму 79086,49 грн. (рішення від 02.08.2006 р. №445);
- фінансова санкція на суму 47669,11 грн. рішення від 22.02.2008 р. №103).
Станом на 22.06.2009 року було зараховано 185098,09 грн.( в т. ч. сальдо на 01.07.06 23592,56 грн.(переплата по 33,2%-23592,54 грн. та по 2%-0,02 грн.), сплата через банк 115428,29 грн. (по 33,2%-106218,08, по 2%-9211,21), 42% від єдиного податку 46077,24 грн. З цієї суми на погашення страхових внесків зараховано 118203,95 грн., на погашення фінансових санкцій - 66894,14 грн.
Таким чином, загальна сума боргу ПП "Реглан" станом на 22.06.2009 р. складає 262869,93 грн., в тому числі: недоїмка по страхових внесках - 203008,47 грн. (321212,42-118203,95=203008,47), штрафна санкція - 59861,46 грн.(126755,60-66894,14=59861,46).
Відповідно до п. 6 Указу суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником видів податків і зборів (обов'язкових платежів) за встановленим переліком, в тому числі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Дані підприємства щомісяця не пізніше ніж 20 числа наступного місяця сплачують єдиний податок на рахунок відділень Державного казначейства України, які наступного дня після надходження коштів перераховують 42% від єдиного податку на рахунок Пенсійного фонду.
З 1 січня 2004 року вступив в дію Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Відповідно до цього Закону здійснено перехід від системи пенсійного забезпечення до страхової пенсійної системи, а також встановлено залежність розмірів пенсій від страхового стажу і заробітку, з якого були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду. Статтею 4 Закону визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ зaконодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону (ч. 15 Прикінцевих положень Закону).
Згідно з п.1 ст.14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” фізичні та юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, включаючи суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування за єдиним та фіксованим податками, є страхувальниками (роботодавцями) для фізичних осіб, які працюють у них на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно - правового характеру. Стаття 5 Закону визначає сферу його дії, а саме п.1 вказує, що цей закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Пункт 2 статті 5 передбачає, що виключно цим Законом визначаються платники страхових внесків, їх права і обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Згідно ст.15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 зазначеного Закону ці страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Страхові внески відповідно до ст.18 Закону є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Страхові внески не можуть зараховуватись до державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватись на цілі, не передбачені Законом. Законодавством не можуть встановлюватись пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Відповідно до п.п.1 п.8 Прикінцевих положень Закону, до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах та в порядку, визначених Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, та в розмірах, передбачених Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Враховуючи зазначене та положення ч.1 ст.19 Закону, страхувальники, в тому числі і ті, що обрали особливий спосіб оподаткування, зобов'язані нараховувати на суми фактичних витрат на оплату праці працівників, допомоги по тимчасовій непрацездатності страхові внески у розмірі 33,2% з 01.01.2007 року (з 31.03.2005 року до 01.01.2006 року 32,3%, з 01.01.2006 року до 01.01.2007 року 31,8%) та сплачувати їх у встановлені строки та в повному обсязі. З метою уникнення подвійної сплати платники єдиного податку нараховують і показують у звітності пенсійні внески - 33,2% за найманих працівників, а потім зменшують суму сплати на 42% від суми сплаченого ними за відповідний місяць єдиного податку, яка потрапляє до Пенсійного фонду України.
Відповідно до вимог ст.ст. 14, 17, 20, 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду. Базовим періодом для відповідача є календарний місяць. При цьому страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Враховуючи, що відповідач доказів у спростування позовних вимог не надав, а вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене, та керуючись Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст. 51, 71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Реглан" на користь Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова 262869,93 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Сакалош В.М.
Повний текст постанови виготовлено 11.09.2009 р.