КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.11.2006 № 3/324
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Губенко Н.М.
суддів: Барицької Т.Л.
Ропій Л.М.
при секретарі: Дегтярюк Л.О.
За участю представників:
від позивача - Литвина Л.М. (довіреність № 155/1/7-88 від 11.10.2006),
Мазурок О.І. (довіреність № 155/1/7-102 від 06.11.2006)
від відповідача - Соловйов О.Ф. (доручення № 56 від 08.06.2005)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Обереги"
на рішення Господарського суду м.Києва від 08.08.2006
у справі № 3/324 (Хілінська В.В.)
за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Обереги"
про стягнення 2 528,01 грн.
Постанова прийнята 30.11.2006 у зв’язку з тим, що в судових засіданнях 16.11.2006 та 23.11.2006 відповідно до ст. ст. 77, 99 ГПК України оголошувались перерви.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 31.10.2006 строк розгляду апеляційної скарги продовжено на підставі заяви про продовження строку розгляду апеляційної скарги представника відповідача, погодженою з представником позивача.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м.Києва від08.08.2006 у справі №3/324 позов задоволено повністю. Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю ”Видавництво ”Обереги” на користь Комунального підприємства ”Київжитлоспецексплуатація” 1 571,93 грн. основного боргу, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу та доповнення до апеляційної скарги, в яких просить рішення суду скасувати, оскільки вважає, що воно прийняте при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи та висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Позивач в обґрунтування розміру заборгованості відповідача надав документи, а саме: довідки про середньодобові показники лічильників (без накопичувальних показників) з обліку теплової енергії за розрахунковий місяць за період з жовтня 2005 року по квітень 2006 року; акти обстеження системи опалення та опалювальних площ у спірному будинку; розрахунки нарахувань за спожиту теплову енергію відповідачем у будинку № 40/85 по вул. Саксаганського за кожен місяць, які складені без участі відповідача і містять неточності, суперечливі дані, які не кореспондуються з іншими даними зазначеними позивачем у розрахунку. На підставі вказаних документів відповідач не має можливості перевірити розрахунок позивача без додаткових документів, які позивач отримує від АЕК ”Київенерго”.
Позивачем також не було надано об’єктивного розрахунку заборгованості відповідача у період коли через аварію тепломережі було відсутнє теплопостачання абоненту відповідача.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому позивач зазначає наступне.
Розрахунок суми боргу за період з 01.09.2005 по 30.04.2006 зроблений відповідно до договору та табуляграм АК ”Київенерго” і відповідає дійсності. З даного розрахунку вбачається, що відповідач недобросовісно виконував свої зобов’язання щодо сплати вартості теплової енергії та послуг з технічного обслуговування. Кошти перераховував, керуючись своїми міркуваннями, а не згідно з виставленими рахунками, чим порушив п. 2.3.3. договору № 288 від 01.06.2002.
Вартість та кількість фактично спожитої енергії на будинок розраховується енергопостачальною організацією (АК ”Київкенерго”) позивачу, виходячи з показників лічильника теплової енергії. Щомісяця енергопостачальна організація виставляє табуляграми, в яких вартість спожитої теплової енергії визначається згідно з тарифами, затвердженими КМДА від 20.06.2002 № 1245 та від 10.12.2004 № 2249. Потім позивачем загальна сума вартості теплопостачання в будинку розподіляється між орендарями та власниками приміщень у будинку пропорційно площам, займаним ними на підставі договорів оренди та купівлі-продажу.
Вартість технічного обслуговування системи ЦО нараховується згідно з калькуляціями, що введені в дію з 01.02.2004 (0,52 грн. за 1 кв. м.) та з 01.02.2006 (0,66 грн. за 1 кв. м. займаної площі) на підставі договору про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування системи центрального опалення.
Оскільки кількість теплової енергії спожитої відповідачем, визначається за допомогою приладу обліку, то сплатити за неї більше неможливо. Кількість теплової енергії, спожитої за дні, відсутні у звіті, дописується вручну по фактичному показнику останнього дня, помноженому на кількість неврахованих днів. При обліку спожитої теплової енергії за наступний звітний місяць на підставі показників тепло лічильника (в т.ч. і за період обрахований ”вручну”), підсумкова кількість спожитого тепла коригується на величину виявленої різниці з відображенням у звіті. Ці документи складаються не однією зацікавленою стороною, як зазначає відповідач, сторонами по договору, тобто позивачем та енергопостачальною організацією, яка, перевіряючи кожний звіт позивача, ставить штамп або підпис відповідального працівника про те, що зауважень до роботи приладів немає.
При розгляді апеляційної скарги апеляційним господарським судом були заслухані пояснення представників сторін, досліджені наявні матеріали справи та встановлено наступне.
Позивач подав до господарського суду першої інстанції позов про стягнення з відповідача 2 528,01 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію та послуги по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових систем ЦО, ГОП та їх абонентських уводів в нежилому приміщенні (будинку) за адресою: вул. Саксаганського, 40/85 А, А1 за період з вересня 2005 року по квітень 2006 року. В процесі розгляду справи позивач подав уточнений розрахунок заборгованості № 084/23-66, в якому зазначив, що станом на 07.08.2006 розмір заборгованості відповідача становить 1 571,93 грн., оскільки 29.05.2006 на рахунок позивача від відповідача надійшла сума в розмірі 368,01 грн., а 18.07.2006 – сума в розмірі 588,07 грн.
Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем 23.10.2003 був укладений договір № 01/1098 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі договір оренди № 01/1098) та договір № 01/1099 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі договір оренди № 01/1099) на підставі яких відповідач користується нежилим приміщенням загальною площею 62,80 кв. м. та нежилим приміщенням загальною площею 138,40 кв. м. за адресою: вул. Саксаганського, буд. № 40/85 літ. ”А” для розміщення видавництва.
Відповідно до пунктів 4.9. договору оренди № 01/1098 та договору оренди № 01/1099 відповідач зобов’язаний самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальникам таких послуг, які надаються за окремими договорами укладеними відповідачем з цими організаціями (водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія і т. п.) за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання, та пропорційну орендованій площі частку витрат на утримання прибудинкової території та послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньобудинкових мереж. На теплопостачання та технічне обслуговування системи теплопостачання відповідач укладає додаткову угоду до договору оренди з Дирекцією по експлуатації нежилих будинків КП ”Київжитлоспецексплуатація” та сплачує на розрахунковий рахунок Дирекції кошти за теплову енергію та технічне обслуговування системи теплопостачання будинку. При наявності в орендованому приміщенні системи центрального опалення, відповідач зобов’язаний, одночасно з укладенням договору оренди, укласти договори з відповідними службами або з позивачем щодо опалення орендованої площі.
Із матеріалів справи слідує, що 01.06.2002 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 288 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинокових інженерних систем ЦО, ГОП та їх абонентських уводів (далі договір № 288), предметом якого є надання послуг на теплопостачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої енергії у гарячій воді та експлуатаційних витратах; обслуговування та утримання внутрішньобудинокових інженерних систем ЦО, ГОП та їх абонентських уводів в нежилому приміщенні (будинку) за адресою: вул. Саксаганського, 40/85 А, А1.
Відповідно до п. 2.3.3. договору № 288 відповідач зобов’язався виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 2 до цього договору.
Згідно із п. 2 додатку № 2 до договору № 288 відповідач щомісяця з 14 по 18 число самостійно отримує у позивача за адресою: вул. Чапаєва, 9Б, розрахункова група, тел. 235-97-88, 235-97-90, акт звіряння на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки відповідач повертає позивачу), розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період (за вимогою відповідача) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт.
Сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами відповідач виконує не пізніше 23 числа поточного місяця (п. 3 додатку № 2 до договору № 288).
Крім сплати вартості спожитої теплової енергії відповідач сплачує на рахунок позивача вартість послуг по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових систем і інженерного обладнання та послуг розрахункового обслуговування у складі експлуатаційних витрат згідно із додатком № 2 з оформленням актів виконаних робіт (Ф-2) (п. 3.5. додатку № 2 до договору № 288).
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача заборгованість за надані ним по договору № 288 послуги за період з вересня 2005 року по квітень 2006 року в розмірі 2 528,01 грн.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно із ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Частина 1 ст. 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Разом з тим якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, як це передбачено ч. 1 ст. 38 ГПК України.
З метою з’ясування всіх обставин справи апеляційний господарський суд ухвалою від 17.10.2006 зобов’язав позивача надати табуляграми фактичного споживання теплової енергії за період з 01.09.2005 по 30.04.2006 по будинку № 40/85 літ. ”А” на вул. Саксаганського, які позивач отримував від АЕК ”Київенерго”; акти звірки з АЕК ”Київенерго” за вказаний період; докази сплати позивачем АЕК ”Київенерго” вартості спожитої теплової енергії по вказаному будинку; документально обґрунтувати зазначені в розрахунках нарахування спожитої відповідачем теплової енергії у будинку № 40/85 літ. ”А” за період з жовтеня 2005 року по квітень 2006 року, а відповідача контррозрахунок нарахування та сплати відповідачем вартості послуг позивача за договором № 288 від 01.06.2002 у період з 01.09.2005 по 30.04.2006 пропорційно площі, яку займає відповідач на підставі договору оренди № 01/1099 від 23.10.2003 та договору оренди № 01/1098 від 23.10.2003 з документальним обґрунтуванням.
На виконання вимог апеляційного господарського суду позивач надав належним чином завірені копії табуляграм споживання теплової енергії за період з 01.09.2005 по 30.04.2006 по будинку № 40/85 літ. ”А” на вул. Саксаганського, які позивач отримував від АЕК ”Київенерго”, акти звірки з АЕК ”Київенерго” за вказаний період, розрахунки фактичного споживання теплової енергії, а також заперечення до контррозрахунку відповідача, в яких вказав, що заборгованість відповідача перед ним за період з вересня 2005 року по квітень 2006 року становить 1 571,93 грн. з ПДВ.
Відповідач у свою чергу надав контррозрахунок нарахування та сплати відповідачем вартості послуг позивача, в якому зазначив, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 892,35 грн. Пізніше відповідачем було надано контррозрахунок (уточнений) № 71 від 14.11.2006, в якому останній зазначив, що його заборгованість за період з вересня 2005 року по квітень 2006 року становить 1 234,50 грн., контррозрахунок (уточнений із змінами і доповненнями) № 73 від 16.11.2006, в якому відповідач вказав, що його заборгованість за період з вересня 2005 року по квітень 2006 року становить 1 383,66 грн. та додаткові пояснення до контррозрахунку № 73 від 16.11.2006 № 75 від 21.11.2006, а також контррозрахунок № 97 від 29.11.2006, в якому відповідач зазначив, що розмір його заборгованості становить 1 465,66 грн.
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами документи, з яких вбачається, що між сторонами виникли розбіжності щодо розміру заборгованості відповідача перед позивачем, а також умови договору, які передбачають оплату теплової енергії за показниками лічильників (додаток № 2 до договору № 288), апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Згідно із показниками лічильника за жовтень 2005 року по будинку № 40/85 літ. ”А” на вул. Саксаганського всього спожито 3,18 Гкал, опалювальна площа відповідача становить 18,01%. Отже, відповідачем за жовтень 2005 року спожито 0,57 Гкал (3,18 Гкал х 18,01%). Згідно із розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 № 1242 тариф за 1 Гкал (без ПДВ) становить 80,00 грн. Таким чином, відповідачем за жовтень 2005 року спожито теплової енергії на суму 45,60 грн. (0,57 Гкал х 80,00 грн.), а з врахуванням 20% ПДВ вартість спожитої відповідачем теплової енергії становить 54,72 грн. Крім того, відповідно до п. 2 додатку № 1 до договору № 288 відповідач повинен був сплатити позивачу вартість наповнення теплосистеми НТ (т) 4,50 грн. з ПДВ та НТ (Гкал) 6,42 грн. з ПДВ. Отже, відповідач повинен був сплатити позивачу у жовтні 2005 року грошові кошти в розмірі 65,64 грн. (54,72 + 4,50 + 6,42).
Згідно із показниками лічильника за листопад 2005 року по будинку № 40/85 літ. ”А” на вул. Саксаганського всього спожито 20,78 Гкал. Отже, відповідачем за листопад 2005 року спожито 3,74 Гкал (20,78 Гкал х 18,01%) на суму 299,20 грн. (3,74 Гкал х 80,00 грн.), а з врахуванням 20% ПДВ вартість спожитої відповідачем теплової енергії становить 359,04 грн. Таким чином, відповідач повинен був сплатити позивачу у листопаді 2005 року грошові кошти в розмірі 359,20 грн.
Згідно із показниками лічильника за грудень 2005 року по будинку № 40/85 літ. ”А” на вул. Саксаганського всього спожито 25,40 Гкал. Отже, відповідачем за грудень 2005 року спожито 4,57 Гкал (25,40 Гкал х 18,01%) на суму 365,60 грн. (4,57 Гкал х 80,00 грн.), а з врахуванням 20% ПДВ вартість спожитої відповідачем теплової енергії становить 438,72 грн. Таким чином, відповідач повинен був сплатити позивачу у грудні 2005 року грошові кошти в розмірі 438,72 грн.
Згідно із показниками лічильника за січень 2006 року по будинку № 40/85 літ. ”А” на вул. Саксаганського всього спожито 19,66 Гкал. Отже, відповідачем за січень 2006 року спожито 3,54 Гкал (19,66 Гкал х 18,01%) на суму 283,20 грн. (3,54 Гкал х 80,00 грн.), а з врахуванням 20% ПДВ вартість спожитої відповідачем теплової енергії становить 339,84 грн. Таким чином, відповідач повинен був сплатити позивачу у січні 2006 року грошові кошти в розмірі 339,84 грн. Акти від 31.01.2006 та від 10.02.2006 апеляційний господарський суд не приймає до уваги, оскільки вказані акти складені в односторонньому порядку, без присутності представника відповідача.
Згідно із показниками лічильника за лютий 2006 року по будинку № 40/85 літ. ”А” на вул. Саксаганського всього спожито 23,34 Гкал. Отже, відповідачем за лютий 2006 року спожито 4,20 Гкал (23,34 Гкал х 18,01%) на суму 336,00 грн. (4,20 Гкал х 80,00 грн.), а з врахуванням 20% ПДВ вартість спожитої відповідачем теплової енергії становить 403,20 грн. Таким чином, відповідач повинен був сплатити позивачу за спожиту ним у лютому 2006 року теплову енергію грошові кошти в розмірі 403,20 грн.
Згідно із показниками лічильника за березень 2006 року по будинку № 40/85 літ. ”А” на вул. Саксаганського всього спожито 24,82 Гкал. Отже, відповідачем за березень 2006 року спожито 4,47 Гкал (24,82 Гкал х 18,01%) на суму 357,60 грн. (4,47 Гкал х 80,00 грн.), а з врахуванням 20% ПДВ вартість спожитої відповідачем теплової енергії становить 429,12 грн. Таким чином, відповідач повинен був сплатити позивачу за спожиту ним у грудні 2005 року теплову енергію грошові кошти в розмірі 429,12 грн.
Згідно із показниками лічильника за квітень 2006 року по будинку № 40/85 літ. ”А” на вул. Саксаганського всього спожито 7,32 Гкал. Отже, відповідачем за квітень 2006 року спожито 1,32 Гкал (7,32 Гкал х 18,01%) на суму 105,60 грн. (1,32 Гкал х 80,00 грн.), а з врахуванням 20% ПДВ вартість спожитої відповідачем теплової енергії становить 126,72 грн. Таким чином, відповідач повинен був сплатити позивачу за спожиту ним у грудні 2005 року теплову енергію грошові кошти в розмірі 126,72 грн.
Крім того, за технічне обслуговування теплосистеми відповідач за період з вересня 2005 року по квітень 2006 року повинен сплатити 1 105,75 грн., що не оспорюється останнім.
Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що відповідач повинен був сплатити позивачу за надані останнім послуги по договору № 288 за період з вересня 2005 року по квітень 2006 року кошти в розмірі 3 268,19 грн.
Як свідчать матеріали справи та підтверджують сторони відповідачем сплачено позивачу лише кошти в розмірі 1 767,81 грн.
Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем за надані останнім послуги за період з вересня 2005 року по квітень 2006 року становить 1 500,38 грн. (3 268,19 грн. – 1 767,81 грн.).
Документи, які б свідчили про сплату відповідачем коштів в розмірі 1 500,38 грн. в матеріалах справи відсутні, не надав їх відповідач і в ході розгляду апеляційної скарги.
З огляду на те, що правовідносини між сторонами не припинилися, а продовжують існувати після набрання чинності 01.01.2004 Цивільним та Господарським кодексами України, то відповідно до Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України та Прикінцевих положень Господарського кодексу України при розгляді даного спору застосовуються норми цих Кодексів.
Згідно із п. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача заборгованості по оплаті послуг позивача, проти чого відповідач не заперечує, апеляційний господарський суд дійшов висновку про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 500,38 грн.
В частині стягнення з відповідач на користь позивача коштів в розмірі 956,08 грн. (368,01 грн. сплачені відповідачем 29.05.2006 та 588,07 грн. сплачені відповідачем 18.07.2006) провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.п. 11 ст. 80 ГПК України.
Виходячи з викладеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення господарського суду першої інстанції підлягає зміні, а позов задоволенню частково.
Відповідно до ст. 49 ГПК України розподіл господарських витрат при частковому задоволенні позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 500,38 грн., то на відповідача покладається державне мито із вказаної суми.
Крім того, якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов’язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України (інформаційний лист Вищого господарського суду України від 26.06.1995 № 01-8/453 ”Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів”).
Отже, оскільки суму в розмірі 588,07 грн. відповідач сплатив під час розгляду справи в господарському суді першої інстанції (18.07.2006), то витрати пов’язані зі сплатою державного мита покладаються на відповідача також із суми 588,07 грн.
Таким чином, на підставі ст. 49 ГПК України на відповідача покладається сплата державного мита у сумі 84,26 грн.
Керуючись ст. ст. 80, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення Господарського суду м.Києва від08.08.2006 у справі №3/324 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
”Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Видавництво ”Обереги” (м. Київ, вул. Саксаганського, 40/84-А, код 03573216) на користь Комунального підприємства ”Київжитлоспецексплуатація” (м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код 03366500) 1 500,38 грн. основного боргу, 84,26 грн. державного мита та 70,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині в позові відмовити.
В частині стягнення 956,08 грн. припинити провадження у справі.”
Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.
Матеріали справи № 3/324 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Губенко Н.М.
Судді Барицька Т.Л.
Ропій Л.М.