У Х В А Л А

10.01.2017 Справа №607/223/17

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сливка Л.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, в інтересах якої дії адвокат ОСОБА_2 до ОСОБА_3 митниці ГУ ДФС в Тернопільській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до відповідачів до ОСОБА_3 митниці ГУ ДФС в Тернопільській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, в якій просить стягнути із відповідачів на її користь 182819,72 гривень майнової шкоди та 100000 моральної шкоди.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що даний позов підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява має містити відомості, передбачені пунктами 1-7 частини другої зазначеної статті, та відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Згідно ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У поданій позовній заяві позивачем заявлено дві вимоги, одна з яких майнового, інша – немайнового характеру, зокрема:

стягнути із відповідачів ОСОБА_3 митниці ГУ ДФС в Тернопільській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 182819,72 гривень майнової шкоди;

стягнути із відповідачів ОСОБА_3 митниці ГУ ДФС в Тернопільській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 100000 моральної шкоди.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п. 12 Постанови № 2 “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції” від 12 червня 2009 року, визначаючи розмір судового збору, суди повинні мати на увазі, що заяви, в яких порушується питання про одночасне вирішення майнового і немайнового спорів, оплачуються судовим збором за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, і ставками для вимог немайнового характеру. Аналогічні роз’яснення містяться й у п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах” від 17 жовтня 2014 року.

Згідно із вимогами п.п.1 п. 1ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції, що діяла на час звернення позивачки до суду із позовною заявою) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою – підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, відповідно до п.п. 2 п. 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання позивачем фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви немайнового характеру, ставки судового збору встановлюються в розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 551, 20 гривень.

Однак, в порушення вимог ч. 5 ст. 119 ЦПК України позивачкою не сплачено суму судового збору, відтак, за подання вказаного позову позивачці необхідно сплатити 551, 20 гривень за позовну вимогу немайнового характеру та 1828,19 гривень за позовну вимогу майнового характеру.

Згідно ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 119 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Враховуючи вищенаведені обставини, суддя вважає, що дану позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачці п’ятиденний термін з дня отримання копії ухвали судді для усунення вказаних недоліків.

Судовий збір сплатити за наступними реквізитами рахунку та оригінал квитанції про оплату подати до суду у вищевказаний строк:

розрахунковий рахунок: 31212206700002, код одержувача: 37977726; банк одержувача ГУДКC України в Тернопільській області; одержувач УК м. Тернопіль/м. Тернопіль/22030001, код бюджетної класифікації 22030001; МФО 838012 призначення платежу – судовий збір за позовом ОСОБА_1, код 02886692, пункт 1.5.

Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, в інтересах якої дії адвокат ОСОБА_2 до ОСОБА_3 митниці ГУ ДФС в Тернопільській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди – залишити без руху, надавши позивачці п’ятиденний термін з дня отримання копії ухвали судді для усунення вказаних недоліків.

Судовий збір сплатити за вищевказаними реквізитами рахунку, а оригінал квитанції про оплату судового збору подати до суду.

У випадку невиконання вказаних вимог у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Головуючий суддяОСОБА_4