Справа № 1-85/2009р .

 В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    14  вересня  2009 року Бобринецький районний суд  Кіровоградської області в складі:

головуючої –  судді Адаменко І.М.,

при секретарі –  Дубовій С.І.,

з участю прокурора – Сербул Т.М.,

захисника - адвоката – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області,   в   залі засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця  АДРЕСА_2,  жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта шість класів, не працюючого, не одруженого, не в/зобов’язаного, раніше  судимого:

•   26.07.2000 року Бобринецьким районним судом по ст.. 101 ч. 3, 44 (ред.. 1960 року) КК України, до 4-х років позбавлення волі.

- 01.12.2008 року Бобринецьким райсудом по ст.. 186 ч. 1 КК України до 1 року п/в, на основі ст. 75 КК України, іспитовий термін 1 рік, судимість не знята та не погашена в передбаченому Законом України порядку, -

за ч.1 ст.263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, тобто: незаконне носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, при слідуючих обставинах.

    Наприкінці лютого місяця 2009 року в після обідній час, ОСОБА_2, на території бувшої тваринницької ферми, розташованої за м. Бобринець, знайшов десять патронів, які знаходилися у пластмасовій коробці прозорого кольору, які в подальшому зберігав в кишені своєї куртки.

    02.03.2009 року о 11.45 годин, працівниками міліції в присутності понятих, під час зовнішнього огляду ОСОБА_2, на який він дав добровільну згоду, на АДРЕСА_3, в лівій кишені його куртки було виявлено та вилучено десять набоїв калібру 7,62 мм, які згідно висновку експерта №68 від 06.04.2009 року проведеного НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області являються боєприпасами, запальними пістолетними набоями центрального бою, калібру 7,62 мм, до нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм (ТТ,ППШ,ППД) і другої, виготовленої заводським способом.

    На досудовому слідстві ОСОБА_2 свою вину у скоєні злочину передбаченому ч. 1 ст. 263 КК України визнав повністю та пояснив, що він проживає  в АДРЕСА_1, в даний час ніде не працює, проживає за рахунок тимчасових заробітків.

    В кінці лютого місяця 2009 року точної дати не пам’ятає в після обідній час він займався пошуками металобрухті на території бувшої тваринницької ферми, розташованої за м. Бобринець, під час розкопок металевих предметів, він знайшов пластмасову коробку прозорого кольору. Відчинивши її він помітив, що в коробці знаходились десять набоїв, які були не пошкодженні, набої були червоно-коричневого кольору.  Вказану коробку з набоями він відразу поклав у кишеню куртки у яку був одягнений, та відніс до свого домоволодіння, так я набої йому дуже сподобались, де вдома він їх витер від бруду та знову в коробкі поклав в ліву кишеню куртки, і які весь час знаходились при ньому та він їх зберігав як знахідку.

    Про те, що він знайшов патрони зберігання яких без належного дозволу заборонене він добре знав, проте не знав якого роду відповідальність передбачена за їх незаконне зберігання, тому нехтуючи цим так і продовжував їх зберігати в кишені своєї куртки.

    02.03.2009 року о 11,45 годин, він йшов сам до свого домоволодіння по вулиці Гоголя в м. Бобринець, в той час до нього підійшли працівники міліції з якими в нього відбулась бесіда. В ході бесіди працівники міліції запросили двох понятих, де в їхній присутності запропонували йому показати вміст кишень, на що він дав добровільну згоду. В ході проведення зовнішнього огляду, працівники міліції в лівій кишені його куртки, виявили та вилучили коробку з 10-ма набоями, які він знайшов наприкінці лютого місяця 2009 року при вище вказаних обставинах. На запитання працівників міліції, де він взяв вказані набої, та чи є у нього відповідний дозвіл, він в присутності понятих повідомив, що дозволу на їх зберігання у нього не має, та розповів при яких обставинах він знайшов вказані набої. Після цього працівники міліції в присутності понятих та з його присутності, склали вказану коробку з десятьма набоями в прозорий пакет, який прошили, опечатали, де він та поняті на бірці поставили свої підписи. Про те, що він знайшов вказані патрони ніхто не знав, так як він про це нікому не повідомляв та увесь час до їх виявлення зберігав в кишені його куртки.

          Але в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 показав, що  не визнає себе винним у скоєні злочину передбаченого ч.1 ст.263 КК України, так як  патрони йому запропонували працівники міліції, які перебувають з ним у неприязних стосунках, а він, боячись тяжких наслідків для себе,  погодився їх взяти та визнати себе винним у скоєні вказаного злочину.

    З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_3 встановлено, що він проживає в АДРЕСА_3, з усіма жителями підтримує переважно дружні відносини.

    02.03.2009 року, близько 11 години 45 хвилин, він знаходився по вул. Гоголя, біля свого домоволодіння, та був запрошений працівниками міліції, у якості понятого, до ОСОБА_2, який знаходився в м. Бобринець теж біля його домоволодіння по вул.. Гоголя. Де у його присутності та у присутності ще одного понятого працівники міліції  запропонували гр.. ОСОБА_2, показати вміст його кишень, на що було отримано добровільну та письмову згоду на огляд його речей. Далі, у його присутності, та ще одного понятого, працівники міліції здійснили огляд речей в яких був одітий ОСОБА_2, де в лівій кишені його куртки було виявлено та вилучено коробку пластмасову в якій знаходилось десять набоїв від пістолета, які були не пошкоджені. Далі у його присутності, та ще одного понятого, на запитання працівників міліції, що то за предмети, та чи є у ОСОБА_2 відповідний дозвіл на їх зберігання, останній пояснив, що то патрони до зброї, проте до якої саме йому не відомо, які він знайшов у кінці лютого 2009 року, в після обідній  час на території колишньої тваринницької ферми за м. Бобринець. Вказані патрони він забрав собі з метою у подальшому зберігати їх як знахідку, так як вони йому дуже сподобалися, та завжди носив їх з собою в кишені його куртки, а також, що належного дозволу на їх зберігання у нього не має.

    Вищевказану коробку з 10-ма патронами працівники міліції, у його присутності та у присутності ще одного понятого, помістили у прозорий поліетиленовий пакет, який прошили та опечатали биркою, на якій він, ще один понятий та гром.  ОСОБА_2, поставили свої підписи ( а.с.26).

    Аналогічні покази свідку ОСОБА_4  надав  свідок ОСОБА_5, його покази також оголошені в судовому засіданні ( а.с.28)

    Крім цього вина ОСОБА_2 у скоєні злочину передбаченого ч.1 ст.263 КК України підтверджується письмовими доказами:

    - протоколом огляду місця події огляд ОСОБА_2, розташованого у АДРЕСА_3, у ході якого було вилучено 10 патронів калібру 7,62 мм та фототаблицею а.с.9-11;

    - протоколом огляду предметів речових доказів, в ході якого було оглянуто 10 патронів  калібру 7,62 мм, вилучених у гр.. ОСОБА_2 а.с.13;

    - протоколом відтворення обстановки і обставин події, від 30.03.2009 року, за участю ОСОБА_2, в ході якого він розказав та показав про обставини скоєння ним злочину – незаконного носіння та зберігання боєприпасів, без передбаченого законом дозволу, та фототаблицею а.с.29-30;

    - матеріали судово-балістичної експертизи №68, від 06.04.2009 року, проведеної НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області, згідно якого 10 патронів, вилучених у гр. ОСОБА_2, являються боєприпасами калібру 7,62 мм, до нарізної зброї, виготовлені заводським способом а.с.41-43.

Суд, заслухавши покази підсудного, а також  сторону обвинувачення та захисту, дослідивши всі докази ц їх сукупності та  характеризуючі матеріали на підсудного, приходить до висновку, що вина ОСОБА_2  у вчинені злочину, передбаченому ч. 1 ст. 263  КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його діяння правильно кваліфіковане, як незаконне носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, при слідуючих обставинах, а невизнання своєї вини підсудним, суд розцінює як спроба ухилитися від кримінальної відповідальності.

              При призначені  покарання суд враховує вимоги ст.65 КК України, характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, який законом віднесений до категорії середньої тяжкості, особу винного, який характеризуються посередньо, та те, що обставин, які пом’якшують  та обтяжують покарання судом не встановлені, також враховує, що підсудний неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, останнім вироком  Бобринецького районного суду Кіровогшрадської області  від  01.12.2008 року засуджений за  ст. 186 ч. 1 КК України до 1  року позбавлення волі та  на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, та який в період іспитового строку скоїв новий злочин    тому вважає, що виправлення ОСОБА_2  можливе тільки в ізоляції від суспільства й остаточне покарання має бути призначено у відповідності до ст.71 КК України за сукупністю вироків у виді позбавлення волі шляхом часткового складення покарань.    

    Керуючись ст.ст. 321 – 323 КПК України, суд, -  

ЗАСУДИВ:

    ОСОБА_2 визнати винним за ч. 1 ст.263 КК України і призначити покарання  у виді  двох років позбавлення волі.

    На підставі ч.1 ст.71 КК України, шляхом часткового складення покарань, приєднати частково не відбуту частину покарання за вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області  від 01.12.2008 року, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді двох років одного місяця позбавлення волі .

            Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту.

           Під варту ОСОБА_2  взяти негайно в залі судових засідань.

          Початок строку відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 14 вересня  2009 року, тобто з моменту взяття його під варту.

    На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку, а засудженому, що знаходиться під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя                                         (підпис)

Копія вірна:    

Суддя                                         І.М. Адаменко