ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Львів, вул. Чоловського, 2
Справа 2а-7330/08
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 грудня 2008 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Сакалоша В.М.,
при секретарі Бредіхіній Н.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області
про стягнення недоплаченої надбавки до пенсії, як дитині війни
За участю: позивача ОСОБА_1
представника відповідача Алексєєва О.Б. (довіреність №4276/01-13 від 28.11.2008)
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену йому, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за період з липня по грудень 2007 року в сумі 742 грн. 65 коп. та відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав.
Вимоги мотивує тим, що йому, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону така грошова допомога у 2007 році не виплачувалася. Посилаючись на Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, та на те, що про порушення його прав йому стало відомо після постановлення вказаних Рішень, позивач просить поновити строк для звернення до суду, за захистом порушених прав.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав аналогічні викладеним у позовній заяві пояснення.
На законодавчому рівні не прийнято жодного нормативного акту, на виконання вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, та в якому порядку і яким чином обчислювати його розмір за відсутності поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини. Жодних змін не було внесено до видаткової частини Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, а тому кошти на виплату оскаржуваного підвищення в 2007 році були відсутні.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-VI установлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Згідно із ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Виходячи з того, що Позивач є дитиною війни, що підтверджується паспортом та посвідченням з відміткою «Дитина війни», суд вважає, що на ньго повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі і право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Частина 2 статті 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України - усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Частинами 2 та 3 статті 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються, і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було обмежено.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), зокрема, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими обмежується дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 6-рп/2007, визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», втратили чинність, і з цього часу відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2007 році.
Судом встановлено, що всупереч Рішенню Конституційного Суду України відповідачем зазначена надбавка позивачу з 09 липня по грудень 2007 року не оплачувалась, тому позов в частині зобов'язання відповідача виплатити на користь позивача недоплачену щомісячну надбавку до пенсії «Дітям війни» за вказаний вище період підлягає до задоволення.
Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачу, як дитині війни, неправомірно з 09 липня 2007 року дня набрання чинності Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 не нараховувалась надбавка до пенсії у розмірі 123,02 грн. щомісячно (410,06 грн. х 30% = 123,02 грн.), з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року 124,53грн. щомісячно (415,11 грн. х 30 % = 124,53 грн.), - чим порушено його конституційне право, передбачене ст. 46 Конституції України.
У відповідності до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги базуються на законі, обґрунтовані і доведені, і тому слід зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу невиплачене йому як дитині війни підвищення до пенсії за віком в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року по грудень 2007 року включно: з 09 липня 2007 року - по вересень 2007 року - по 123,02 грн., з 01 жовтня 2007 по 31 грудня 2007 року - по 124,53 грн., щомісячно, що в сумі становить 742,65 грн. за 2007 рік.
Керуючись ст. ст. 8, 22, 64, 95 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області нарахувати та виплатити на користьОСОБА_1742,65 грн. невиплаченої за період з 09 липня 2007 року по грудень 2007 року надбавки до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України « Про соціальній захист дітей війни».
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня постановлення постанови, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) В.М. Сакалош
З оригіналом згідно
Суддя В.М. Сакалош