ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________________________________________________________________________________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

                     "24" квітня 2007 р.                                        Справа № 12/91

                                                                         ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд         Чернігівської області

________________________________________________________________________________________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

24 квітня  2007 р.   13 год.  10   хв.                                              Справа № 12\91

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді                                        Лавриненко Л.М.

при секретарі                                             Приходько Т.С.

за участю:

представника

позивача:  ОСОБА_2 довіреність НОМЕР_3  представник      

представника

відповідача:   Градобик В.М., довіреність №3-18/1111 від 23.11.2006  представник,

Остапенко В.К. довіреність №3-23/330 від 04.04.2007 представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні позов

Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

До відповідача: Виконавчого комітету Ніжинської міської ради, пл. Леніна,1, м.Ніжин, Чернігівська обл., 16600 

Предмет спору:  про визнання недійсним рішення

В судовому засіданні 10.04.2007 р., на підставі ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, було оголошено перерву до 24.04.2007 р.

                                                              В С Т А Н О В И В:

        Господарським судом Чернігівської області порушено провадження у справі № 12/91 за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ніжинської міської Ради про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Ніжинської міської Ради „Про затвердження нової редакції Умов організації та проведення конкурсу на перевезення пасажирів в м.Ніжині” №649 від 28.12.2006 р.

          В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те , що оспорюване рішення   містить умови, які не передбачені «Порядком проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. №139 , та протирічать, на думку позивача, Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме :  при визначенні переможця враховується підвищена висота салону (для мікроавтобусів), перевага надається претендентам, які мають власні матеріально-технічні бази та вищу спеціальну освіту, до уваги  береться наявність складених актів і протоколів контролюючими органами, запроваджена бальна оцінка переможця конкурсу.

Таким чином позивач вважає, що вказане рішення суперечить чинному законодавству і не може бути основою для проведення конкурсу на перевезення пасажирів в м.Ніжині.

Позивачем також було подано клопотання щодо забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення проведення конкурсу на міські маршрути (маршрут НОМЕР_1 , дата проведення конкурсу 24 .04. 2007 р.) яке було відхилено судом, оскільки позивач не надав суду доказів проведення конкурсу 24.04.2007 р. Але, відповідно до ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд з власної ініціативи ухвалою від 11.04.2007 р. зупинив дію оспорюваного рішення до розгляду даної справи по суті та набранням судовим рішенням законної сили в зв»язку з тим, що невжиття такого заходу може заподіяти шкоди правам,свободам та інтересам позивача.

        Відповідач  у своєму запереченні на адміністративний позов   проти позову заперечує та вказує на те, що умови проведення конкурсу відповідно до законодавства визначає замовник -  виконавчий комітет Ніжинської міської ради, а тому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

          Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін,  дослідивши докази, які мають значення для справи,  суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають , з наступних підстав :

           Згідно зі ст.7 Конституції України, в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Місцеве самоврядування - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об”єднання у сільську громаду жителів кількох сел,селища,міста -самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

          Відповідно до п.10 ст.30 „Про місцеве самоврядування” до відання виконавчих органів місцевих рад належить затвердження маршрутів і графіків руху місцевого пасажирського транспорту незалежно від форм власності, а п.12 вказаної статті  передбачає залучення виконавчими органами місцевих рад на договірних засадах підприємств, установ та організацій, що не належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, до участі в обслуговуванні населення засобами транспорту та зв”язку.

У відповідності до  ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Частиною 1 ст.43 Закону України „Про автомобільний транспорт”  передбачено, що визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

          У відповідності до ст.44 Закону України „Про автомобільний транспорт” , організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

          Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 р. №176 „Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту”, конкурс для визначення перевізника, автобуси якого будуть обслуговувати маршрут, проводить замовник перевезень.

                Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. №139 було затверджено „Порядок проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування”, яким визначено загальну процедуру підготовки та проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування.

          Пунктом 6  вказаного Порядку визначено , що рішення щодо проведення конкурсу приймає замовник.

            У відповідності до п. 7 Порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого  Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. №139 , та п.16  Правил  надання послуг пасажирського  автомобільного транспорту  , затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 р. №176, замовником перевезень  на міських  автобусних  маршрутах загального  користування  є виконавчий орган  сільської , селищної , міської ради.

          Визначені замовником умови проведення конкурсу , у відповідності до п. 10 Порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування , є обов”язковими для конкурсного комітету та його учасників.

          Також ст. 44  Закону України „ Про автомобільний  транспорт”  визначено обов'язкові   умови   конкурсу  на  перевезення  пасажирів.

Враховуючи викладене, суд  доходить висновку , що  нормами чинного законодавства  конкретно не визначені умови  конкурсу  на перевезення пасажирів , а лише обов”язкові Право визначати , які саме будуть умови проведення конкурсу на перевезення пасажирів належить  замовнику  і є складовою його компетенції.

Відповідач рішенням НОМЕР_2  затвердив  нову редакцію  „Умов організації та проведення конкурсу на перевезення пасажирів в м.Ніжині”, якими передбачив, що, визначаючи переможця конкурсу, конкурсний комітет враховує (у балах) термін експлуатації транспорту, підвищену висоту салону (для мікроавтобусів) в порівнянні з моделлю (ГАЗ-32213), стаж роботи по перевезенню пасажирів ,наявність власної матеріальної бази, рівень освіти і кваліфікації претендента з організації перевезень пасажирів, стан виконання умов попереднього договору або чинного законодавства, що регулює роботу пасажирського транспорту (наявність складених актів і протоколів контролюючими органами за останній рік за кожен випадок або інші підтверджені порушення -скарги, попередження із записом в журналі порушень за останній рік за кожен випадок).

Твердження позивача, що умови конкурсу, затверджені оспорюваним рішенням, суперечать діючому законодавству не можуть бути прийняті до уваги з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту „Умов  організації та проведення конкурсу на перевезення пасажирів в м.Ніжині”, вони спрямовані на досягнення мети проведення такого конкурсу, якою  є розвиток конкуренції, обмеження монополізму на ринку пасажирських транспортних послуг та вибір на конкурсних засадах юридичних та фізичних осіб, що спроможні забезпечувати належну якість обслуговування перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

Життя та здоров”я людини визнані Конституцією України найвищою соціальною цінністю. Враховуючи той факт , що  автомобільний транспорт є джерелом підвищеної небезпеки ,а відповідно до ст.34 Закону України „Про автомобільний транспорт”  в обов”язок автомобільного перевізника покладено забезпечення безпеки дорожнього руху, то врахування такої умови при визначенні переможця ,як наявність складених актів і протоколів контролюючих органів є доцільною та такою, що спрямована  на забезпечення безпечності перевезення та є певною мірою превентивним заходом по запобіганню дорожньо-транспортних пригод.

Учасник  конкурсу не позбавлений права надавати  конкурсному комітету  додаткові документи, які  відповідно підтверджують   відсутність складу адміністративного правопорушення, внаслідок якого був складений протокол.

Така умова, як підвищена висота салону, спрямована насамперед на забезпечення зручності пасажирів; врахування наявності власної матеріально-технічної бази спрямоване на безперебійне функціонування транспортних засобів, підтримання їх у належному технічному стані, що в кінцевому результаті забезпечує безпеку пасажирів ,яким надаються послуги з перевезення; вища спеціальна освіта спрямована на підвищення кваліфікації перевізника, що безперечно впливає на якість перевезення.

Запроваджена бальна оцінка при визначенні переможця конкурсу сприяє зручності, справедливості та прозорості  оцінювання учасників конкурсу, враховуючи їх кількість.

          З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку , що відповідачем при прийнятті оспорюваного рішення не  було допущено  порушення  норм  чинного законодавства, а саме Закону України „Про автомобільний транспорт”, Порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування,  затвердженого Постановою Кабінету Міністрів  України від 29.01.2003 р. №139 , та Правил  надання послуг пасажирського  автомобільного транспорту  , затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 р. №176, а сам відповідач діяв в межах наданих йому повноважень .

                  Керуючись  ст.ст. 7,19 Конституції України,  ст.30 Закону України „Про місцеве самоврядування”, ст.ст. 34, 43, 44 Закону України „Про автомобільний транспорт”, Порядком проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. №139, Правилами надання послуг пасажирського автомобільного  транспорту, затверджених Кабінетом Міністрів України від 18.02.1997 р.,  ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

       Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

    Якщо було подано  заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк, встановлений  цим Кодексом,  постанова суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

     У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не  скасовано,  набирає  законної  сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

     Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява.  Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в  апеляційній скарзі.

     Заява  про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення.

     Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

     Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

     Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після  подання заяви про апеляційне оскарження.

                                    СУДДЯ                                           Л.М.Лавриненко

          Повний текст постанови, відповідно до ст.ст. 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України складено   27.04.07р.

          СУДДЯ                                                                 Л.М.Лавриненко