ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкладення розгляду справи

17.01.2017Справа №910/23447/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Авіко-Україна»

до Публічного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» в особі відокремленого підрозділу Філії «Птахофабрика «Авіс»

про стягнення 215 244,17 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача:Гусєв Р.С. (дов. б/н від 01.11.2016 р.);

від відповідача:не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіко-Україна» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» в особі відокремленого підрозділу Філії «Птахофабрика «Авіс» про стягнення 215 244,17 грн.

Разом з позовною заявою, позивачем через відділ діловодства суду на підставі ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, які обліковуються на будь-якому розрахунковому банківському рахунку відповідача у межах ціни позову, а саме у розмірі 215 244,17 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.12.2016 р. порушено провадження у справі №910/23447/16, розгляд справи призначено на 17.01.2017 р.

17.01.2017 р. представником відповідача через загальний відділ подано витребувані судом документи, а також відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання 17.01.2017 р. з'явився, надав усні пояснення по справі, а також додаткові докази для долучення їх до матеріалів справи.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 17.01.2017 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши в судовому засіданні 17.01.2017 р. заяву позивача про забезпечення позову, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд прийшов до висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з п. 1.1 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/2776 від 12.12.2006 р. «Про деякі питання практики застосування забезпечення позову», заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

При цьому, відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Разом з тим, згідно з п. 3 вказаної постанови, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Вказана правова позиція була підтримана й Вищим господарським судом України при винесенні постанови у справі №6/166 від 13.08.2008 р.

Дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд виходить з того, що викладені у заяві обставини не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами. Таким чином, останнім не доведено, що майно та грошові кошти, які є у відповідача, можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а тому заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвокати та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, враховуючи положення ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір», так як заяву про забезпечення позову судом розглянуто, тому витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 689,00 грн. за розгляд заяви про забезпечення позову, відшкодуванню та поверненню не підлягають.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Платіжним дорученням №786 від 15.12.2016 р. позивачем було сплачено судовий збір за розгляд заяви про забезпечення позову в розмірі 800,00 грн., замість належного до сплати 689 грн.

Отже, надмірно сплачена сума судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову становить 111,00 грн.

Таким чином, позивач з урахуванням положень Закону України «Про судовий збір» має право звернутися до суду з відповідним клопотанням про повернення надмірно сплаченої суми судового збору.

Відповідно до норм ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Враховуючи неявку представника відповідача, а також необхідність витребування доказів по справі, спір не може бути розглянутий у даному судовому засіданні, а тому розгляд справи підлягає відкладенню.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіко-Україна» в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти Публічного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» в особі відокремленого підрозділу Філії «Птахофабрика «Авіс».

2. Відкласти розгляд справи на 14.02.17 р. о 11:20 год. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-Б, в залі судових засідань №11.

3. Зобов'язати позивача надати суду:

- належним чином засвідчені копії специфікацій до Договору №0412/1 від 04.12.2015 р.;

- докази отримання відповідачем претензій №1 від 07.06.2016 р. (вих. №2/16-6) та №1 від 07.06.2016 р. (вих. №1/16-6);

- письмові пояснення на відзив відповідача, документальне підтвердження і нормативне обґрунтування доводів викладених у запереченні.

4. Копії письмових доказів, які подаються до суду, оформити відповідно до вимог ст. 36 ГПК України та п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», затвердженого Наказом Держспоживстандарту України №55 від 07.04.2003 р.

5. Запропонувати учасникам процесу направити в судове засідання своїх представників, повноваження яких оформити у відповідності з вимогами ст. 28 ГПК України, а також надати належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують повноваження представників.

6. Зобов'язати сторони, з урахуванням приписів п. 2.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р., всі документи подавати завчасно через відділ діловодства суду, з обов'язковим описом додатків у прошитому вигляді.

7. За відсутності витребуваних доказів надати суду обґрунтовані письмові пояснення з приводу неможливості їх надання.

8. Попередити сторони про передбачену п. 5 ст. 83 ГПК України відповідальність за невиконання вимог ухвали суду, а позивача - про передбачені п. 5. ч. 1 ст. 81 ГПК України правові наслідки.

Суддя В.О. Демидов