КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду

21 листопада 2016 року 810/2879/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 та представника відповідача Теремцової О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про визнання поважними причин пропуску звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

До окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області від 12.01.2016 в частині визнання ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 15.08.2016 №455 о/с "По особовому складу" в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1, інспектора дільничної системи Управління превентивної діяльності зі служби в поліції у запас (з постановкою на військовий облік) за пп.5 п.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність);

- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора дозвільної системи Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Київській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки за період з 16.08.2016 по день фактичного розрахунку - 31.08.2016;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 суму грошової компенсації за всі невикористанні ним дні щорічної відпустки.

09.11.2016 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду б/н від 09.11.2016 (вх.№16676/16 від 0.11.2016), у якій відповідач просить суд залишити без розгляду вимогу позивача про визнання протиправним та скасування рішення Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області від 12.01.2016.

Обґрунтовуючи вказане клопотання, відповідач зазначив про те, що позивачем було пропущено місячний строк зі зверненням з вказаною позовною вимогою до суду.

18.11.2016 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про поновлення строку позовної давності б/н від 18.11.2016 (вх.№17133/16 від 18.11.2016), у якому позивач просить суд поновити пропущений з поважних причин строк позовної давності звернення до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування рішення Апеляційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області від 12.01.2016 в частині визнання ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Розглянувши вказані клопотання сторін, суд зазначає наступне.

Положеннями ч.1 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

При цьому, як передбачено ч.3 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Публічною службою, відповідно до п.15 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Враховуючи, що спірні правовідносини пов'язані зі звільненням позивача, капітана поліції ОСОБА_1, інспектора дільничної системи Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Київській області, строк звернення до адміністративного суду встановлюється у межах одного місяця.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що при визначенні моменту початку перебігу строку звернення до суду з позовом про скасування рішення (висновку) атестаційної комісії у разі, якщо до звернення до суду була використана апеляційна процедура в апеляційній атестаційній комісії і при цьому атестована особа отримала за результатами тестування менше 60 балів є певні особливості.

Так, відповідно до пп.10, 11, 12 Розділу ІV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 №1465, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 за №1445/278 90 (далі-Інструкція №1465) з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийнятті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Згідно з пп.5,6 Розділу V Інструкції №1465 поліцейський, щодо якого центральною атестаційною комісією чи атестаційною комісією органу поліції прийнято висновок, визначений підпунктом 3 або 4 пункту 15 розділу IV цієї Інструкції, за умови набрання ним загалом за професійний тест та тест на загальні здібності та навички 60 балів і більше має право протягом 5 робочих днів з дня ознайомлення або оприлюднення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції результатів атестування подати скаргу на висновок відповідної атестаційної комісії.

Скарги, подані з порушенням строку чи установленого порядку, не приймаються і не розглядаються.

Отже, факт подання позивачем скарги до апеляційної атестаційної комісії не змінює початкової дати перебігу місячного строку звернення до суду, оскільки скарга позивача на рішення атестаційної комісії розгляду не підлягала з огляду на ненабрання останнім 60 балів.

Положення частини третьої статті 99 КАС України про те, що строк звернення до суду обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, у наведеній категорії справ необхідно тлумачити таким чином, що строк звернення до суду з позовом про скасування рішення (висновку) атестаційної комісії у разі, якщо до звернення до суду була використана апеляційна процедура в апеляційній атестаційній комісії і при цьому атестована особа отримала за результатами тестування менше 60 балів, починає перебіг з моменту ознайомлення особи з рішенням (висновком) атестаційної комісії.

Така позиція викладена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 №11 «Про судову практику оскарження рішень атестаційних комісій органів (закладів, установ) Національної поліції України про звільнення працівників поліції внаслідок непроходження ними атестації».

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками тестування позивач отримав 21 балів з тесту на загальні здібності та навички та 29 бал з тесту на знання законодавчої бази.

Отже, загальна кількість балів позивача за професійний тест та тест на загальні здібності складає 49 балів, що за правилами Інструкції у разі оскарження рішення атестаційної комісії має наслідком залишення скарги без розгляду.

Таким чином строк звернення до суду з позовом про скасування рішення (висновку) атестаційної комісії у разі, якщо до звернення до суду була використана апеляційна процедура в апеляційній атестаційній комісії і при цьому атестована особа отримала за результатами тестування менше 60 балів, починає перебіг з моменту ознайомлення особи з рішенням (висновком) атестаційної комісії.

Судом встановлено, що оспорюване рішення Атестаційної комісії №1 Головного управління Національної поліції в Київській області, оформлене протоколом №15.00000119. 11/01/2016, яким було визнано ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, було прийнято 12.01.2016.

Зі змістом атестаційного листа позивач був ознайомлений 15.01.2016, про що зазначено як в самому атестаційному листі, так і в позовній заяві.

Звернувшись до Київського окружного адміністративного суду 09.09.2016 з позовною заявою, ОСОБА_1 було пропущено встановлений Кодексом адміністративного судочинства України місячний строк.

Відповідно до ч.1 ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з наданих позивачем у клопотанні про поновлення строку позовної давності пояснень, позивач зазначив про те, що пропущення ним строку звернення до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області від 12.01.2016 зумовлено порушенням відповідачем вимог Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських.

Так, зокрема, позивач зазначив про те, що про оспорюване рішення, оформлене протоколом №15.00000119.11/01/2016, йому стало відомо 15.01.2016. При цьому, позивач зазначив про те, що станом на 15.01.2016 оспорюване рішення безпосередньо не випливало на його права та не зумовлювало їх порушення.

Позивач зазначив про те, що 15.08.2016 Головним управлінням Національної поліції в Київській області було прийнято наказ №455 о/с «По особовому складу», яким капітана поліції ОСОБА_1, інспектора дільничної системи Управління превентивної діяльності було звільнено зі служби в поліції у запас (з постановкою на військовий облік) за пп.5 п.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність). Вказаний наказ був доведений до відома ОСОБА_1 22.08.2016 листом Головного управління Національної поліції в Київській області №2864/109/12-51 від 16.08.2016.

При цьому, як зауважив позивач, підставою прийняття оспорюваного наказу є саме висновки, які викладені в рішення Атестаційної комісії №1 Головного управління Національної поліції в Київській області від 12.01.2016.

У клопотанні позивач зазначив про те, що необхідність оскарження рішення Атестаційної комісії №1 Головного управління Національної поліції в Київській області від 12.01.2016 зумовлена оскарженням ним наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 15.08.2016 №455.

На думку позивача, відповідачем було порушено строк прийняття наказу №455 о/с «По особовому складу», який в силу положень п.28 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських мав бути прийнятий через 15 днів з дня підписання Атестаційною комісією оспорюваного рішення.

У зв'язку з цим, позивач зазначив про те, що саме несвоєчасність прийняття відповідачем оспорюваного наказу зумовила порушення ним строку звернення до суду з вимогою про оскарження рішення Атестаційної комісії №1 Головного управління Національної поліції в Київській області від 12.01.2016.

Згідно з вимогами пункту 24 розділу ІV Інструкції №1465 за результатами атестування висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції.

Пунктом 28 Інструкції №1465 встановлено, що керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

Таким чином, відповідно до вимог Інструкції №1465 висновки атестаційної комісії є підставою для прийняття рішення керівником, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції стосовно працівника, який не пройшов атестування, а відповідне рішення керівника оформлюється наказом, зокрема, про звільнення працівника зі служби в поліції у запас Збройних сил (з постановкою на військовий облік).

Отже, з наведеного вбачається, що в даному випадку, настання певних негативних юридичних наслідків для позивача зумовлене саме прийняттям відповідного наказу про його звільнення, а не рішення (висновку) Атестаційної комісії, оформленим протоколом засідання комісії.

При цьому, право на оскарження рішення Атестаційної комісії, прийнятого за результатами атестування поліцейського, реалізується в судовому порядку шляхом звернення до суду з адміністративним позовом щодо оскарження наказу про звільнення такого поліцейського одночасно з вимогами про визнання протиправним та скасування висновку Атестаційної комісії.

Суд звертає увагу на те, що одночасний розгляд цих вимог є раціональним та належним способом захисту порушеного права від незаконного звільнення.

На думку суду, звернення до суду спочатку з позовом щодо оскарження рішення атестаційної комісії (при відсутності при цьому наказу про звільнення, який був винесений лише через 7 місяців після складання атестаційного листа), а в подальшому з позовом про оскарження наказу про звільнення у різних провадженнях не забезпечує в повній мірі судовий захист, призводитиме до затягування розгляду судових справ, а отже судовий захист не буде ефективним.

Отже, з огляду на те, що порушення прав, свобод та інтересів пов'язане саме з моментом звільнення особи зі служби, а не з моментом появи висновків про невідповідність такої особи займаній, та беручи до уваги, що позивачем не пропущений місячний строк звернення до суду з вимогою про скасування наказу від 15.08.2016 №455 о/с «По особовому складу», суд дійшов висновку, що позивачем з поважних причин пропущений строк звернення до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування рішення Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області від 12.01.2016.

При цьому суд враховує той факт, що матеріали справи свідчать про недоцільність оскарження позивачем рішення атестаційної комісії протягом одного місяця після його винесення, адже позивач продовжував працювати на посаді до його звільнення 21.01.2016 не через службову невідповідність, а зовсім за іншою підставою, після чого захищав свої порушені права в рамках адміністративної справи №810/1263/16 до 30.06.2016 - моменту ухвалення рішення по суті спору у цій справі.

Суд зазначає, що право на справедливий судовий розгляд є основоположною засадою всієї системи захисту прав та свобод людини.

Принцип юридичної визначеності та "право на суд" заявника, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97 і полягає в тому, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним та підлягає дозволеним за змістом обмеженням, зокрема й щодо строків звернення до суду за захистом порушеного права. Норми, що регулюють строки подачі адміністративного позову, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту, в тому числі й у разі наявності певних обставин, які зумовили порушення встановлених процесуальних строків.

Така позиція була зазначена Європейським судом з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008.

Отже, враховуючи усталену практику Європейського суду з прав людини та сукупність досліджених судом обставин, які свідчать про неможливості звернення позивача до суду у встановлений строк та з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Відмова у визнанні поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду в даному випадку не буде пропорційна меті процесуального обмеження, встановленого ч.3 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки обмежує право ОСОБА_1 на право доступу до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника позивача задовольнити.

2. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області від 12.01.2016, в частині визнання ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби через службову невідповідність.

3. Відмовити в задоволенні клопотання представника Головного управління Національної поліції в Київській області про залишення без розгляду позовної заяви в частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області від 12.01.2016, в частині визнання ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби через службову невідповідність.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення і не може бути оскаржена окремо. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.

Суддя Дудін С.О.