Справа № 369/13640/15-ц Головуючий у І інстанції Усатов Д. Д.

Провадження № 22-ц/780/513/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1

Категорія 26 17.01.2017

УХВАЛА

Іменем України

17 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

суддів Ігнатченко Н.В., Яворського М.А.,

за участю секретаря Нагорної Г.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 кредит» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 листопада 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 кредит» до ОСОБА_3 про зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2015 року ПАТ «ОСОБА_2 кредит» звернувся до суду з позовом та просив зобов'язати ОСОБА_3 повернути позивачу грошові кошти в розмірі 170 216 грн. 63 коп., отримані за договором про внесення змін № 1 від 15 травня 2015 року до договору банківського вкладу № 221478-ДР-01 від 27 серпня 2013 року на накопичувальний рахунок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 вересня 2013 року між сторонами було укладено договір банківського вкладу, згідно умов якого банк прийняв від відповідача кошти в розмірі 978 300 гривень та зобов'язався повернути відповідачу депозит та проценти за користування депозитом на умовах та в порядку, встановлених договором. Згідно п. 2.3. депозитного договору банк сплачує вкладнику процентну ставку за користування депозитом у розмірі 18,50% проценти річних, 17 % річних. Відповідно до п. 2.2. депозитного договору та додаткової угоди від 20 лютого 2015 року депозит було розміщено з 27 серпня 2013 року по 05 березня 2016 року. У випадку розірвання депозитного договору з ініціативи вкладника, проценти нараховуються та сплачуються за ставкою у розмірі 2,0% (два) проценти річних за весь період знаходження коштів на депозитному рахунку. Тобто, вищевказаним положенням депозитного договору передбачено здійснення банком перерахунку нарахованих процентів за зниженою відсотковою ставкою у випадку дострокового зняття коштів. 15 травня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до банку із заявою про дострокове розірвання депозитного договору, в результаті чого банк повинен був сплатити проценти за ставкою 2 % річних за весь період знаходження коштів на депозитному рахунку. Крім того, 15 травня 2015 року між банком та відповідачем було укладено договір про внесення змін до договору банківського вкладу, згідно умов якого банк прийняв на себе зобов'язання сплатити відповідачу суму нарахованих процентів без застосування перерахунку нарахованих процентів за зниженою відсотковою ставкою. Позивачем було проведено перевірку договору про внесення змін до договору банківського вкладу та виявлено, що вказаний договір є нікчемним з підстав, визначених п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». У зв'язку із незастосуванням перерахунку нарахованих процентів за зниженою відсотковою ставкою банк відмовився від власних майнових вимог, що потягло за собою необґрунтовану виплату відповідачу грошових коштів.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 листопада 2016 року у задоволенні позову ПАТ «ОСОБА_2 кредит» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «ОСОБА_2 кредит» просить скасувати рішення суду першої інстанції через невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що на момент виявлення нікчемності правочину та направлення відповідачу повідомлення до правовідносин застосовувалися норми ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Умовами договору передбачено здійснення банком перерахунку нарахованих процентів за зниженою відсотковою ставкою у випадку дострокового розірвання договору та повернення коштів.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 27 серпня 2013 року між ПАТ «ОСОБА_2 кредит» та ОСОБА_3 укладено договір банківського вкладу №221478-ДР-01 «Стандартний».

Згідно умов укладеного договору, банк відкриває вкладнику депозитний рахунок, а вкладник вносить на цей рахунок грошові кошти у сумі 250 000 грн. Депозит розміщується з 27 серпня 2013 року по 28 серпня 2014 року. Банк сплачує вкладнику процентну ставку за користування депозитом у розмірі 18,5 % річних. У випадку розірвання договору з ініціативи вкладника, проценти нараховуються та сплачуються за ставкою у розмірі 2 % річних за весь період знаходження коштів на депозитному рахунку. Якщо сума раніше сплачених вкладнику процентів перевищує суму процентів, перерахованих за зниженою процентною ставкою, ця різниця при поверненні депозиту утримується банком із суми депозиту, яка повертається вкладнику.

18 лютого 2014 року між ПАТ «ОСОБА_2 кредит» та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду до договору №221478-ДР-01 банківського вкладу «Стандартний» від 27 серпня 2013 року. Даним договором сторони визначили, що депозит розміщується з 27 серпня 2013 року по 28 лютого 2015 року зі сплатою банком процентної ставки за користування депозитом в розмірі 17,00% річних.

20 лютого 2015 року сторони уклали додаткову угоду до договору банківського вкладу «Стандартний» №221478-ДР-01 від 27 серпня 2013 року, строком на 12 міс.+1д. (щомісячна виплата відсотків), відповідно до якого сторони вирішили та встановили викласти п. п. 2.1, 2.2, 2.3 договору в наступній редакції: «ОСОБА_2 відкриває вкладнику депозитний рахунок, а вкладник вносить на цей рахунок грошові кошти у сумі 128 300 грн. в національній валюті. Депозит розміщується з 27 серпня 2013 року по 05 березня 2016 року. Банк сплачує вкладнику проценту ставку за користування кредитом у розмірі 22 % річних».

15 травня 2015 року між сторонами було укладено договір про внесення змін до договору №221478-ДР-01 від 27 серпня 2013 року та викладено п. 3.7 в наступній редакції: «У випадку розірвання цього договору з ініціативи вкладника, проценти нараховуються та сплачуються за ставкою у розмірі 22% річних».

15 травня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до банку з заявою про дострокове розірвання депозитного договору № 221478-ДР-01 від 27 серпня 2013 року в гривнях та просив виплатити суму депозиту та нараховані відсотки на розрахунковий рахунок № 26201084035001 в гривні.

Постановою Правління ОСОБА_2 банку України № 358 від 05 червня 2015 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «БАНК ОСОБА_2 кредит» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 114 від 05 червня 2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації Публічному акціонерному товаристві «ОСОБА_2 кредит», згідно якого з 08 червня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації. Постановою Правління ОСОБА_2 Банку України від 28 серпня 2015 року № 563 розпочата процедура ліквідації ПАТ «ОСОБА_2 кредит».

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 159 від 28 серпня 2015 року та на виконання Постанови Правління ОСОБА_2 Банку України від 28 серпня 2015 року № 563, розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_4.

     Рішення про віднесення ПАТ «ОСОБА_2 кредит» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації Банку прийняте після укладення спірного договору.

Листами №10/15-14 №10/15-14 від 02 жовтня 2015 року ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 про віднесення укладеного між ними договору про внесення змін до нікчемних правочинів з підстав, визначених п.1 ч. 3 ст. 38 Закону, у зв'язку із незастосуванням позивачем перерахунку нарахованих процентів за зниженою відсотковою ставкою під час розірвання договору вкладу за ініціативою вкладника, що, на думку позивача, потягло за собою необґрунтовану виплату відповідачу грошових коштів у розмірі 165 708 грн. 13 коп. та 4 511 грн. 50 коп. У зв'язку із викладеним, відповідачу було запропоновано повернути позивачу кошти у вказаній грошовій сумі.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що фактично сторони дійшли згоди щодо виключення з умов договору санкцій за дострокове розірвання договору за ініціативою споживача, тим самим усунувши дисбаланс договірних прав і обов'язків сторін.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків серед юридичних фактів є, зокрема, договори та інші правочини.

За положеннями ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (ч. 1 ст. 1058 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ч. 5 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Отже, за договором банківського вкладу на банк покладається обов'язок з виплати вкладнику депозиту та нарахованих процентів. При цьому, банк не має будь-яких майнових вимог до вкладника.

Договір банківського вкладу не може вважатися нікчемним з тих підстав, що сторони дійшли згоди, щодо розміру відсотків, які виплачуються вкладнику у разі дострокового розірвання депозитного договору.

Посилання апелянта на п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не можуть бути прийняті до уваги, оскільки між ПАТ «ОСОБА_2 кредит» та ОСОБА_3 не укладалось жодних правочинів, які передбачають відмову банку від майнових прав, а тому виплата ОСОБА_3  вкладу та нарахованих процентів за період від дати внесення коштів на вкладний рахунок і до дня, що передує їх поверненню у розмірі, визначеному договором, відповідає закону і не є відмовою банку від своїх майнових прав.

Таким чином, суд першої інстанції належним чином дослідив всі наявні у справі докази в їх сукупності, надав їм належну правову оцінку, висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовуються, а тому підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 кредит» відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Ігнатченко Н.В.

ОСОБА_5