Справа № 370/150/16-ц Головуючий у І інстанції Косенко А. В.

Провадження № 22-ц/780/171/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1

Категорія 38 18.01.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

18 січня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Голуб С.А.,

суддів Березовенко Р.В., Таргоній Д.О.

за участі секретаря Дрозда Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 16 серпня 2016 року у справі за позовом позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ,

встановила:

У січні 2016 року позивач звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що після смерті її бабусі ОСОБА_4, відкрилась спадщина за заповітом на домоволодіння, що розташоване у с. Гавронщина Макарівського району Київської області, вул. Жовтнева, 24.

Проте, позивачка пропустила визначений законом шестимісячний строк для подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, так як в той момент вона перебувала в тяжкому психо - емоційному стані через те, що протягом короткого періоду часу втратила двох близьких для неї людей — батька та бабусю. Окрім того позивачка має двох неповнолітніх дітей: син - Павло

01.02.2008року народження, дочка ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1, які протягом листопада 2012 року - квітня 2013 року хворіли, тому позивачка не мала можливості своєчасно подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Звернувшись до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове нерухоме майно, яке належало померлій, позивачці було відмовлено у оформленні спадщини, так як був пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини та рекомендовано звернутись до суду з позовом про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Просила суд визначити їй додатковий строк для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, яка померла 14 липня 2012 року.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 16серпня2016 року позов задоволено .

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що в суді першої інстанції були відсутні докази наявності у позивача поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини. Захворювання дітей позивача, які лікувались амбулаторно не обмежували можливість позивача для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори поштою.

Зазначає, що суд в описовій частині рішення неправильно зазначив, що спадщина після смерті ОСОБА_4. відкрилась за заповітом, хоча спадщина відкрилась за законом, оскільки заповіту спадкодавець не залишила.

Також відповідач наголошує на тому, що суд в описовій частині свого рішення зазначив що оскільки ОСОБА_6 (батько позивачки) не встиг прийняти спадщину після смерті ОСОБА_4 протягом встановленого 6- місячного строку, то право на спадкування належної йому частки майна ОСОБА_4 відповідно до положень статті 1276 ЦК України перейшло до позивачки ОСОБА_7 (дочки померлого). Відповідач вважає, що зазначення судом даної обставини у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду справи про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є неприпустимим і незаконним, оскільки фактично судом було визнано право позивачки на спадщину в порядку спадкової трансмісії, що виходить за межі позову.

Також вважає неправильним посилання судом на встановлення обставин поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини рішенням Апеляційного суду Київської області від 02.12.2015 р. у справі № 22- ц/780/6392/15, оскільки в цьому рішенні предметом позову було визначення додаткового строку для прийняття спадщини позивачкою після смерті її батька, а не бабусі.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі просив скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін ,

перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що 14 липня 2012 року померла ОСОБА_4.

Після її смерті відкрилася спадщина за законом, до якої увійшло домоволодіння, розташоване у с. Гавронщина Макарівського району Київської області, вул. Жовтнева, 24.

Спадкоємцями майна померлої ОСОБА_4 були її діти - ОСОБА_2, відповідач у справі, а також батько позивачки (син померлої) ОСОБА_6, який 19 грудня 2012 року помер.

Оскільки ОСОБА_6 не встиг прийняти спадщину після смерті ОСОБА_4 протягом встановленого законом 6-місячного терміну, то право на спадкування належної йому частки майна ОСОБА_4 відповідно до положень статті 1276 Цивільного кодексу України перейшло до позивачки ОСОБА_3 (дочки померлого).

В той же час позивачкою було пропущено визначений частиною 2 статті 1276Цивільного кодексу України строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом (в порядку спадкової трансмісії), яка відкрилась 14 липня 2012 року після смерті бабусі позивачки - ОСОБА_4

Маючи намір прийняти спадщину, позивачка звернулася до нотаріальної контори. Проте у прийнятті заяви їй було відмовлено в зв’язку з пропуском встановленого законодавством строку на прийняття спадщини.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка у своїй позовній заяві вказує на те, що пропустила визначений законом шестимісячний строк для подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, так як в той момент вона перебувала в тяжкому психо - емоційному стані через те, що протягом короткого періоду часу втратила двох близьких для неї людей — батька та бабусю. Окрім того позивачка має двох неповнолітніх дітей: син - Павло ІНФОРМАЦІЯ_2, дочка ОСОБА_5 - 30.10.2009року народження, які протягом листопада 2012 року - квітня 2013 року хворіли, тому позивачка не мала можливості своєчасно подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Вказані обставини та факти встановлено рішенням Апеляційного суду Київської області від 02.12.2015р. у справі №22-ц/780/6392/15 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 На рішення Макарівського районного суду Київської області від 18.06.2014р. у справі №370/800/14-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Гавронщинської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

З врахуванням наведеного, суд першої інстанції вважав, що в судовому засіданні доведені позовні вимоги і встановив додатковий строк для прийняття спадщини позивачем.

Судова колегія із такими висновками суду першої інстанції не погоджується, оскільки вони зроблені із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Строк для прийняття спадщина після смерті ОСОБА_4 почав свій перебіг з 14 липня 2012 року і закінчився 14 січня 2013 року.

Як встановлено судом першої інстанції і не заперечується сторонами, спадкоємцями майна після смерті ОСОБА_4 були її діти : ОСОБА_6 (батько позивача) та відповідач ОСОБА_2.

ОСОБА_6 помер 19 грудня 2012 року і спадщину не прийняв.

Відповідно до ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія)

Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

Оскільки на час смерті ОСОБА_6 строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 залишився лише один місяць, його спадкоємці набували право відповідно до вимог ст. 1276 ЦК України звернутись із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори до 19 березня 2013 року.

Позивач в зазначений строк із заявою до нотаріальної контори про прийняття нею спадщини після смерті ОСОБА_4 не звернулась.

Частиною З ст. 1272 ЦК України визначено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз»яснено в п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від

30.05.2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» ,

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину(ч.2 ст.1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов»язані з об»єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суд першої інстанції не встановив, чи наявна спадкова справа після смерті ОСОБА_4, чи виносив нотаріус постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину .

Судова колегія витребувала від нотаріальної контори спадкову справу після смерті ОСОБА_4 із якої вбачається, що ОСОБА_3 подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 22 серпня 2014 року . (а.с.115 звор.)

Листом нотаріуса від 23 серпня 2014 року ОСОБА_3 було відмовлено в долученні заяви про прийняття спадщини до спадкової справи у зв»язку із пропуском строку на прийняття спадщини. (а.с.116)

Суд першої інстанції при ухваленні рішення послався на рішення Апеляційного суду Київської області від 02.12.2015 року у справі 370/800/14-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Гавронщинської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, зазначивши, що обставини наявності поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачем встановлені цим рішенням.

Проте судова колегія із судом першої інстанції не погоджується в преюдиційності вказаного рішення виходячи з такого.

Відповідно до ч.З ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається із рішення апеляційного суду Київської області від 02.12.2015 р. у справі № 370/800/14 ц позивач просила визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 і судом перевірялись обставини поважності причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини за період з 19 грудня 2012 року по 19 травня 2012 року. Тобто предметом позову було визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6

В даній справі предмет позову інший і судом мали перевірятись інші обставини, а саме поважність причин неподання позивачем заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, який для позивача становив з 20 грудня 2012 року по 19 березня 2013 року.

В судовому рішенні, на яке послався суд першої інстанції не встановлені обставини щодо того, що в період з 20 грудня 2012 року по 19 березня 2013 року у позивача були поважні причини для пропуску строку прийняття спадщини, а тому суд мав перевірити ці обставини в судовому засіданні.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач має двох малолітніх дітей 2008 та ІНФОРМАЦІЯ_3.

Позивач надала суду виписки із амбулаторних медичних карток дітей з яких вбачається, що позивач зверталась до Макарівської медичної амбулаторії ЗПСМ з приводу захворювання дітей 4.01.2013 р щодо обох дітей, а також 5 березня 2013 року щодо хвороби сина ОСОБА_8 і 15 березня 2013 щодо хвороби дочки ОСОБА_5 а також пізніше поза межами строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 Діти хворіли на гострі респіраторні вірусні інфекції і лікувались амбулаторно.

Судова колегія погоджується із позивачем в тому, що хвороба дітей вимагає від їх батьків додаткових сил і часу для її лікування і може вносити певні корективи у можливість батьків розпоряджатись своїм часом. Однак , в силу розуміння ст.. 1272 ЦК України ці обставини не можуть бути визнані судом такими, що створювали непереборні труднощі для спадкоємця для вчасного подання заяви про прийняття спадщини, тобто не можуть бути визнані поважними причинами.

З врахуванням наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, внаслідок чого неправильно застосував норми матеріального права, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити .

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 16 серпня 2016 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді