ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2007 р. | № 10/87 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Кравчука Г.А., |
суддів: | Мачульського Г.М., Шаргала В.І., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Приватного підприємства “Багатопрофільне мале приватне підприємство “Артан” |
на рішення | господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2006 р. |
у справі | № 10/87 |
за позовом | 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа-Дніпро”, 2) Відкритого акціонерного товариства “Дніпроагротехсервіс-Авто” |
до | Дніпропетровської міської ради |
про | визнання права власності |
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача-1: | Мартинова О.В., дов. № 23 від 22.01.2007 р.; |
позивача-2: | Байрамов А.С., дов. № 27 від 22.01.2007 р.; |
відповідача: | — не з’явились; |
скаржника: | Шевцов І.В., дов. № б/н від 27.11.2006 р.; |
В С Т А Н О В И В:
У березні 2006 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Альфа-Дніпро” (далі –Товариство “Альфа-Дніпро”) та Відкрите акціонерне товариство “Дніпроагротехсервіс-Авто” (далі –Товариство “Дніпроагротехсервіс-Авто”) звернулись до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просили визнати за ними право власності на частину об’єкту самочинного будівництва –будівлю універсального складу, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 80, у розмірі відповідно 99,9 % та 0,1 % від загальної площі.
Позовні вимоги Товариство “Альфа-Дніпро” та Товариство “Дніпроагротехсервіс-Авто” обґрунтовували тим, що між ними укладено договір № 9 від 01.06.2005 р. про пайову участь у будівництві універсального складу за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 80, на виконання якого Товариство “Дніпроагротехсервіс-Авто” надало земельну ділянку під розміщення вказаного об’єкту, а Товариство “Альфа-Дніпро” без дозволів, передбачених законодавством України для початку будівництва, здійснило відповідне самочинне будівництво, на яке за ними може бути визнано право власності на підставі ст. 376 ЦК України.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2006 р. (суддя Кощеєв І.М.) позовні вимоги Товариства “Альфа-Дніпро” та Товариства “Дніпроагротехсервіс-Авто” задоволено з мотивів, наведених у позовній заяві, з посиланням на ст. ст. 15, 316 та 376 ЦК України.
В апеляційному порядку вказане рішення не переглядалось.
Приватне підприємство “Багатопрофільне мале приватне підприємство “Артан” (далі –Підприємство), яке не є учасником судового процесу, звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2006 р. скасувати та передати справу на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області. Вимоги, викладені у касаційній скарзі, Підприємство обґрунтовує тим, що вказане рішення стосується його прав та обов’язків, оскільки на підставі ст. 876 ЦК України (у редакції, яка діяла до внесення змін Законом України від 15.12.2005 р. № 3201-IV) саме воно є власником універсального складу за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 80, в частині 2 177 286,57 грн., так як виступало генеральним підрядником будівництва вказаного об’єкту та виконало окремі роботи, які не були прийняті та у повному обсязі оплачені Товариством “Альфа-Дніпро”. Крім того, у касаційній скарзі Підприємство також зазначає, що місцевий господарський суд при прийнятті рішення, яке оскаржується, дійшов до неправильних висновків, не дав оцінки окремим обставинам справи, порушив ст. ст. 376 та 876 ЦК України.
Товариство “Альфа-Дніпро” скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Підприємства, у якому просить залишити її без задоволення. Вимоги, викладені у відзиві, Товариство “Альфа-Дніпро” обґрунтовує тим, що Підприємство не було генеральним підрядником при будівництві універсального складу за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 80, а виконувало при його будівництві лише окремі роботи, які були прийняті, що підтверджується актами приймання-передачі.
Товариство “Дніпроагротехсервіс-Авто” та Дніпропетровська міська рада не скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу Підприємства до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що відповідно до ст. ст. 1115 та 1117 ГПК України у касаційній інстанції скарга (подання) розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов’язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно зі ст. 107 ГПК України сторони у справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов’язків.
З зазначених норм ГПК України вбачається, що за загальним правилом господарський суд касаційної інстанції позбавлений права вчиняти дії, пов’язані із встановленням обставин справи та їх доказуванням, збирати нові докази. Проте, вказані дії можуть вчинятись господарським судом касаційної інстанції у випадку звернення до нього осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов’язків, однак виключно для встановлення обставин, які б свідчили про зачіпання рішенням або постановою, які оскаржуються, прав та обов’язків особи, яка подала касаційну скаргу.
Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що Підприємство не надало доказів, які б підтверджували те, що саме воно виступало генеральним підрядником при будівництві універсального складу за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 80, а також те, що окремі роботи, які були ним виконані при будівництві вказаного об’єкту, не були прийняті Товариством “Альфа-Дніпро”.
Між тим, Товариство “Альфа-Дніпро” надало докази, які підтверджують, що воно прийняло роботи, виконані Підприємством при будівництві універсального складу за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 80, а саме –акти приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в).
Крім того, господарським судом першої інстанції встановлено, що генеральним підрядником будівництва універсального складу за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 80, на підставі укладеного з Товариством “Альфа-Дніпро” договору № 16/12 від 16.12.2005 р. є Акціонерне товариство закритого типу “Енергопромбуд”.
Згідно з частиною першою ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Беручи до уваги наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевий господарський суд при прийнятті рішення, яке оскаржується, не порушував ст. 876 ЦК України (у редакції, яка діяла до внесення змін Законом України від 15.12.2005 р. № 3201-IV), і, відповідно, не повинен був залучати до участі у справі Підприємство як особу, яка є власником частини універсального складу за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 80, оскільки воно не є таким власником.
Також колегія суддів Вищого господарського суду України вказує, що зі змісту ст. 107 ГПК України, яка наведена вище, вбачається, що особа, яку не було залучено до участі у справі, може подати касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного господарського суду лише у тому випадку, якщо вказані судові акти безпосередньо стосуються прав та обов’язків цієї особи, тобто у них розглядається і вирішується питання про право у правовідносинах, учасником яких є така особа, або міститься судження про права та обов’язки вказаної особи у відповідних правовідносинах.
Таким чином, рішення або постанова господарських судів є такими, що прийняті про права та обов’язки особи, яку не було залучено до участі у справі, якщо у них розглянуто і вирішено питання про право у правовідносинах, учасником яких є така особа, або якщо в їх описовій або мотивувальній частині містяться висновки або судження про права та обов’язки цієї особи або у резолютивній частині господарський суд прямо вказав про права та обов’язки цієї особи.
Як вбачається з рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2006 р., воно не вирішує питання про право Підприємства у правовідносинах, учасником яких воно є, а також не містить висновків, суджень або вказівок про права та обов’язки Підприємства.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що рішення, яке оскаржується Підприємством, не можна вважати таким, що стосується прав і обов’язків Підприємства, у зв’язку з чим у Підприємства відсутнє право на оскарження вказаного рішення, а тому підстави для його скасування у даному випадку також відсутні.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного підприємства “Багатопрофільне мале приватне підприємство “Артан” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2006 р. у справі № 10/87 –без змін.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя В.І. Шаргало