22-ц/775/69/2017(м)

241/2094/16-ц

Категорія 69 Головуючий у 1-ій інстанції ОСОБА_1

Суддя - доповідач Мальцева Є.Є.

У х в а л а

Іменем України

19 січня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді - Мальцевої Є.Є.,

суддів - Сорока Г.П., Попової С.А.,

секретар - Зал Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Першотравневого районного суду Донецької області від 15 грудня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи – Міністерство Соціальної політики України, Міністерство закордонних справ Росії, про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, вказавши заінтересованими особами Міністерство Соціальної політики України, Міністерство закордонних справ Росії.

Ухвалою судді Першотравневого районного суду Донецької області від 15 грудня 2016 року заява повернута позивачу для подальшої подачі до належного суду.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою і посилаючись в апеляційній скарзі на її незаконність та необґрунтованість, порушення норм процесуального права, заявник просить ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.

У відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності представників заінтересованих осіб, які повідомлені про дату розгляду справи.

Заслухавши суддю – доповідача, пояснення ОСОБА_2 та його представника – адвоката ОСОБА_3, які просили апеляційну скаргу задовольнити, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з таких підстав.

Повертаючи заяву ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, на підставі ч.2 ст.109 ЦПК України, суддя виходив з того, що позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їх місцезнаходженням, тому справа не підсудна Першотравневому районному суду.

Між тим, з таким висновком судді погодитися не можна.

ОСОБА_2 звернувся до суду в порядку окремого провадження з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, вказавши заінтересованими особами Міністерство Соціальної політики України, Міністерство закордонних справ Росії.

Відповідно до положень ст.257 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Місцем проживання заявника вказане сел.Урзуф Першотравневого району Донецької області, що підтверджується даними про реєстрацію з його паспорту громадянина України.

Отже, суддя Першотравневого районного суду Донецької області порушив встановлений процесуальним правом порядок, повернувши заяву.

Крім того, посилання судді в оскаржуваній ухвалі на те, що залучення ОСОБА_2 в якості заінтересованої особи Міністерства закордонних справ Росії тягне за собою необхідність його звернення за правовою допомогою, не має висновку про невідповідність заяви про встановлення факту вимогам процесуального закону.

Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119, 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави для залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Як роз’яснено п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року (зі змінами , внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05.1998 року), вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим вимогами щодо підсудності. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що

посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові

строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Враховуючи, що заяву повернуто заявнику, колегія суддів також вважає, що суддею передчасно 15 грудня 2016 року вказано про невідповідність заяви ОСОБА_2 процесуальним вимогам щодо заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, оскільки ухвала судді першої інстанції постановлена з порушеннями вимог процесуального права, тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду для вирішення питання про прийняття заяви відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу судді Першотравневого районного суду Донецької області від 15 грудня 2016 року скасувати, заяву з доданими до неї матеріалами повернути в той же суд для вирішення питання про відкриття провадження у справі у встановленому законом порядку.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Є.Є.Мальцева

Судді Г.П. Сорока

ОСОБА_4