7 липня 2006 року                                                                                      м. Київ

Суддя Верховного Суду України Тітов Ю.Г., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 17 квітня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, адміністрації Центрального району виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання права власності на самовільне будівництво; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні,    

в с т а н о в и в:

У лютому 2005 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом, мотивуючи його тим, що їй на праві приватної власності належить 28/100 частин будинковолодіння АДРЕСА_1, 72/100 частин вказаного будинковолодіння належить ОСОБА_1 У зв'язку з тим, що вона самовільно перебудувала будинок під літерою “А”, житлова площа відповідача зменшилася на 8,4 м². Оскільки адміністрація Центрального району виконавчого комітету Миколаївської міської ради відмовила їй в оформленні самовільного перепланування будинку, а ОСОБА_1 хоча і не має претензій до неї відносно проведеної перебудови, проте відмовляється надати письмову згоду на її оформлення, позивачка просила суд про задоволення позовних вимог.

Заперечуючи проти позову ОСОБА_1 пред'явив зустрічний позов до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні, мотивуючи його тим, що відповідачка не здійснює капітальний та поточний ремонт будинковолодіння, не опалює належну їй частину будинку в зимовий період, що негативно впливає на його технічний стан. Посилаючись на зазначені обставини, а також на те, що ОСОБА_2 має інше житлове приміщення і її частка у спірному будинку є незначною, ОСОБА_1 просив суд про задоволення позовних вимог.      

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 лютого 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 17 квітня 2006 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в зв'язку з тим, що воно не відповідає вимогам закону, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вважаю, що у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.      

         Із оскаржуваного судового рішення, доданих до нього матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності рішення суду апеляційної інстанції.

Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

У відкритті касаційного провадження у даній справі                         ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду України                                             Ю.Г. Тітов