Ухвала

іменем україни

16 січня 2017 рокум. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ КузнєцовВ.О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 17 червня 2016 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

У квітні 2016 року ОСОБА_3, звернулася до суду із вказаним позовом до ОСОБА_2, мотивуючи свої вимоги тим, що з 11 жовтня 2013 року до лютого 2016 року перебувала з відповідачем у шлюбі. Від спільного подружнього життя мають дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка постійно проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні. З січня 2016 року відповідач матеріальну допомогу на утримання дружини та дитини не надає та відмовляється це робити в добровільному порядку. Із урахуванням зазначеного, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі: 1/4 частини його доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на доньку ОСОБА_4 до її повноліття та на неї 1/4 частини його доходу до досягнення дочкою ОСОБА_4 трирічного віку.

Рішенням Дунаєвецького районного суду від 17 червня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 14 квітня 2016 року до досягнення дитиною повноліття. На утримання ОСОБА_3 стягнуто з ОСОБА_2 1/7 частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 14 квітня 2016 року до досягнення дитиною трьох років. В решті позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій в частині стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на її утримання у розмірі 1/7 частини з усіх видів його заробітку до досягнення дитиною трирічного віку, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим касаційна скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.

Судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно, всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення із відповідача аліментів на утримання позивача у розмірі 1/7 частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною трьох років, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, керуючись положення ст. ст. 79, 80, 84 СК України, враховуючи те, що позивач не працює, сама доглядає малолітню дитину, якій на момент стягнення аліментів не виповнилося трирічного віку, враховуючи стан здоров'я відповідача, який є працездатним та працює, його матеріальний стан, інші обставини, що мають істотні значення, дійшов обґрунтованого висновку щодо розміру стягнутих аліментів із відповідача на утримання позивача до досягнення дитиною трьох років.

В іншій частині рішення суду першої та апеляційної інстанцій не оскаржуються, а тому не є предметом перегляду в судді касаційної інстанції.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків судів вони не впливають та їх не спростовують.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних В.О.Кузнєцов і кримінальних справ