Справа № 2-а-378/11

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2011 року. Суддя Болградського районного суду Одеської області Шевера В.Д., розглянувши у ПОРЯДКУ ПИСЬМОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області “про визнання неправомірними дій та про покладення зобов`язання нарахувати і сплатити щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни ”,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка просить ухвалити рішення, яким визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати їй, позивачці, державної соціальної допомоги, як дитині війни, а також зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні нарахування і виплати на її, позивачки, користь недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09.07.2007 року і по 31.12.2010 року, а починаючи з 1.01.2011 року і надалі, посилаючись на те, що відповідач у добровільному порядку названих дій не виконує і нарахування а також виплати, їй, позивачці, як дитині війни, не проводить.

Відповідач позов не визнав посилаючись на відсутність відповідних коштів, а також на те, що він з травня 2008 року і до цієї пори нараховує і виплачує пенсію позивачу, як дитині війни, відповідно до п. 8 постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Позов підлягає частковому задоволенню.

Позивачка отримує пенсію за віком і на неї розповсюджується дія Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 19.11.2004 року.

Згідно зі ст. 6 названого Закону ( відповідно до редакції статті чинної на час розгляду і вирішення справи ), дітям війни пенсії, або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 9.07.2003 року і дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Пунктом 17 ст. 77 Закону «Про державний бюджет України на 2006 рік»було зупинено на 2006 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність затверджено: з 1 січня - 380 гривень, 3 1 квітня –406 гривень, 3 1 жовтня –411 гривень.

Частиною 3 цієї ж норми у редакції Закону України від 15.03.2007 року № 749-У “ Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України “ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини першої зазначеної статті, збільшений на 1%. Тобто розрахунковий мінімальний розмір пенсії за віком складає: з 1.04.2007 року 410,06 грн. ( 406 грн. х 1,01 ); з 1.10.2007 року 415,11 грн. ( 411 грн. х 1,01 ).

При цьому, пунктом 12 ст. 71 Закону України “ Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік було зупинено з урахуванням ст. 111 того ж Закону, якою обмежено коло суб`єктів підвищення пенсії, а також встановлені інші його розміри.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 у справі щодо відповідності Конституції положень статей 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п. п. 7, 9. 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 11 Закону “Про Державний бюджет України на 2007 рік” ( справа про соціальні гарантії громадян ), зокрема, п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону “ Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнані неконституційними.

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10 –рп/2008 по справі № 1-28 / 2008 положення пункту 41 розділу 11 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” також визнано таким, що не відповідає Конституції України ( 254к-96-ВР) ( є неконституційним ).

Суд вважає, що вищеназвані положення Законів України “Про Державний бюджет України” не можуть бути застосовані, оскільки вони суперечать нормам Конституції України про недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів ( ст. 22 ч. 3 Конституції України).

В даний час відповідач нараховує і виплачує позивачу пенсію за віком із надбавкою, як дитині війни, відповідно до п. 8 постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», що підтверджується запереченням відповідача на позов позивача.

Станом на 1 січня 2009 року і до цієї пори ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни пенсії…. підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком, є діючою.

Закон –це акт вищого органу державної влади, який має вищу юридичну силу по відношенню до інших правових актів, оскільки вони ( інші правові акти ) повинні йому, закону відповідати, прийматися на підставі і з метою виконання закону, як акту вищого органу державної влади.

Таким чином Закон України «Про соціальний захист дітей війни», в тім числі і його ст. 6, має пріоритет, а також вищу юридичну силу по відношенню до постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання захисту окремих категорій громадян», яка є підзаконним актом.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, суд вважає, що вимога позивача щодо покладення зобов’язання на відповідача починаючи з 1 січня 2009 року і в подальшому нараховувати і виплачувати йому, як дитині війни, 30 % мінімальної пенсії за віком підлягає задоволенню з урахуванням вже проведених відповідачем нарахувань.

Пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачене чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення життєвого рівня ( ст. 48 Конституції України), тому суд вважає, що право на соціальний захист позивача не може бути обмежено на строк позовної давності, яка не поширюється на соціальні виплати.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України “ Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини”, суди України, при розгляді справ, застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду –як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до названої Конвенції, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Борги розглядаються у сенсі поняття “власності”, яке міститься у ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції і яке не обмежене власністю на фізичні речі та залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як “майнові права” і, таким чином, як власність.

Керуючись п. 10 ст. 3, ст. 11, 69-71, 105, ч.3 ст. 122, ст. 160-162, 185, 186 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Дії Управління Пенсійного фонду України в Болградськім районі Одеської області щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_2, як дитині війни, підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком –визнати неправомірними.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Болградськім районі Одеської області провести підвищення пенсії ОСОБА_2, як дитині війни, на 30% мінімальної пенсії за віком за періоди з 09.07.2007 року і до 31.12.2007 року, а також з 22.05.2008 року і до 31.12.2008 року, за повний 2009 рік, за повний 2010 рік, а також з 1 січня 2011 року і в подальшому - відповідно до ст. 6 чинного Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”, до внесення Верховною Радою України відповідних змін у статтю 6 названого Закону, з урахуванням вже проведених нарахувань.

В задоволенні інших позовних вимог –відмовити.

На постанову протягом 10 днів з дня отримання її копії може бути подана апеляційна скарга.

Суддя:                                         В.Д. Шевера