Справа № 2-а-203/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2011 року суддя Болградського районного суду Одеської області Раца В.А., розглянувши у порядку скороченого провадження в м. Болград справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області про визнання неправомірними дій та стягнення щомісячної державної соціальної державної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка просить визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати їй, як дитині війни, щомісячного підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, зобов’язати відповідача провести нарахування та виплатити ій підвищення пенсії у вказаному розмірі за період з 2006 року по грудня 2010 року, а також зобов’язати відповідача щомісячно, починаючі з 1 січня 2011 року, нараховувати та виплачувати ій пенсію у підвищеному розмірі. Позивачка посилається на те, що ій наданий статус “дитина війни”і відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” відповідач зобов’язаний виплачувати ій щомісячно, починаючі з 1 січня 2006 року, підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вона звернулась до відповідача з вимогою провести ій підвищення пенсії, але відповідач нарахування та виплату ій пенсії у підвищеному розмірі, як дитині війни, не проводить.

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області, позов не визнав посилаючись на те, що виплата щомісячної надбавки до пенсії позивачці, як дитині війни, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком не передбачена Законами України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, “Про державний бюджет України на 2007 рік” та "Про державний бюджет України на 2008 рік". Крім того, відповідач посилається на те, що позивачка з 1 січня 2008 року отримує підвищення пенсії відповідно до п.8 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.

Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Встановлено, що позивачка народилась 15 серпня 1940 року, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області як пенсіонер, отримує пенсію за віком, в зв’язку з чим на неї розповсюджується дія Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 19.11.2004 року, статтею 6 якого (в редакції чинній на час розгляду і вирішення цієї справи) передбачено підвищення дітям війни пенсії, або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Той факт, що позивач має статус “дитина війни”підтверджується:

- копією паспорту позивача серія КЕ № 092488, виданого 18 березня 1996 року Болградським РВ УМВС України в Одеській області ,

- копією пенсійного посвідчення позивача № 106729, виданого 24.09.1990 року, згідно якого позивачка отримує пенсію за віком та має татус "дитина війни".

Мінімальний розмір пенсії за віком встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року і дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2006 рік було зупинено п.17 ст. 77 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік”. Згідно Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” від 19.01.2006 року №3367 –1V зазначений пункт 17 був виключений, а ст. 110 Закону викладено в новій редакції, якою встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 19.11.2004 року запроваджуються у 2006 році поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року такий порядок визначений не був і фінансування виплат підвищення пенсій дітям війни з Державного бюджету у 2006 року не проводилося.

На теперішній час положення ст. 110 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” не скасовані та неконституційними не визнані.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що вимога позивачки в частині нарахування та виплати ій, як дитині війни, підвищеної пенсії за 2006 рік задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст.62 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, затверджено: з 1 січня –380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411 грн.

Частина 3 ст. 62 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” в редакції Закону України від 15.03..2007 року №749 ”Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” встановлює, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 ч.1 зазначеної статті, збільшений на 1%.Тобто розрахунковий мінімальний розмір пенсії за віком складає:

- з 01.04.2007 року – 410,06 грн. ( 406грн. х 1%);

- з 01.10.2007 року - 415,11 грн. ( 411 грн. х 1%).

Дію ст.. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік було зупинено п. 12 ст. 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” з урахуванням ст. 111 того ж Закону, якою обмежено коло суб’єктів підвищення пенсії, а також встановлені інші його розміри.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6 рп/2007 у справі щодо відповідності Конституції положень статей 29, 36, ч.2 ст.56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст.66 п.7,9,12,13,14,23,29,30,39,41,43,44,45,46 ст.с 71, ст.ст. 98, 101, 103 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян), зокрема п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” визнані неконституційними.

Згідно п.п.2 п. 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” стаття 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни" була викладена в новій редакції - дітям війни (крім тих, на кого поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10 рп/2008 у справі №1-28/2008 положення пункту 41 розділу 11 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” також визнані неконституційними.

Таким чином зупинення дії ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” відновлено та визначено таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними):

- у 2007 році –з 09.07.2007 року ( з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення);

- у 2008 році –з 22.05.2008 року ( з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення);

Суд вважає, що вище зазначені положення Законів України “Про державний бюджет України” не можуть бути застосовані, оскільки вони суперечать нормам Конституції України про недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових Законів або внесення змін до чинних Законів (ст. 22 ч. 3 Конституції України).

На підставі викладеного суд доходить висновку, що позивачка має право на одержання вказаної вище пільги в розмірі відповідно до чинного Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007 року і до 31.12.2007 року, а також з 22.05.2008 року і до 31.12.2008 року.

Станом на 1 січня 2009 року ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, відповідно до якої дітям війни пенсії підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком, є діючою. Закон –це акт вищого органу державної влади, який має вищу юридичну силу по відношенню до інших правових актів, інші правові акти повинні відповідати закону, прийматися на підставі і з метою виконання закону, як акту вищого органу державної влади. Таким чином Закон України “Про соціальний захист дітей війни”, в тому числі і його ст. 6 має пріоритет, а також вищу юридичну силу по відношенню до постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, яка є підзаконним актом.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, суд доходить висновку, що позивачка також має право на одержання підвищеної пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року. В зв’язку з чим суд вважає необхідним зобов’язати відповідача провести перерахунок з врахуванням вже проведених позивачу виплат і виплатити позивачу підвищення пенсії, як дитині війни, за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року. В той же час вимоги позивача про зобов’язання відповідача проводити нарахування підвищення пенсії, як дитині війни, на наступний час є безпідставними і задоволенні бути не можуть, оскільки суд не може наперед вказати на протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 11,69–71,105,160 –162, 183-2,185,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1, як дитині війни, підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком неправомірними.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області провести нарахування та виплатити ОСОБА_1, як дитині війни, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, а також з 22.05.2008 року до 31 грудня 2010 року підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 чинного Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням вже проведених нарахувань.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Болградський районний суд протягом 10 днів з дня отримання її копії.

          Суддя                                                                                          В.А. Раца