№ 1-556/09

ПОСТАНОВА

05 жовтня 2009 року                             м. Київ

Суддя Печерського районного суду м. Києва Мосьондз І. А., розглянувши скаргу ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи та притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст. 125 КК України, -

встановив:

    ОСОБА_1 звернулася до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою в порядку ст. 27 КПК України про порушення кримінальної справи та притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст. 125 КК України.

    Згідно ст. 27 КПК України справи про злочин, в тому числі передбачені ст. 125, ч.1 ст.126, ст. 356 КК України щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян, порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить в такому разі право підтримувати обвинувачення. В цих справах дізнання і судове слідство не проводиться.

    Відповідно до положень ч.1 ст.251 КПК України скарга потерпілого повинна відповідати вимогам, які цим Кодексом встановлені, щодо обвинувального висновку (ст. ст. 223, 224 КПК України), а саме – скарга має складатися з описової та резолютивної частини, в описовій частині зазначаються обставини справи як їх вважає встановленими потерпілий, місце, час, способи, мотиви і підстави злочину, вчиненого обвинуваченим, а також докази, якими на думку потерпілого, стверджується обвинувачення, в резолютивній частині наводиться відомості про особу обвинуваченого, коротко викладаються суть обвинувачення із зазначенням статті (частини, пункту статті) Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за даний злочин, та прохання про порушення кримінальної справи і притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення цього злочину. Скарга підписується потерпілим, до якої додаються список осіб, які підлягають виклику в судове засідання, з зазначенням їх адреси, вказівка на наявність речових доказів, позовна заява (якщо заявлено цивільний позов), додаються копії скарги для вручення обвинуваченим.

    Вивченням скарги ОСОБА_1 та матеріалів, які додаються до неї встановлено, що вона не відповідає вимогам, встановленим ч. 1 ст. 251 КПК України, а тому підлягає залишенню без розгляду та поверненню скаржнику, з наступних підстав:

В описовій частині скарги зазначено, що діями ОСОБА_2, які виразились в заподіянні ОСОБА_1 умисного легкого тілесного ушкодження, останній скоїв злочин, передбачений ч.1 ст.125 КК України. Разом з тим, скаржник вказує, що після нанесення зазначених тілесних ушкоджень вона перебувала на стаціонарному лікуванні 12 діб. Згідно п.2.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ №6 від 17.01.1995 року розлад здоров’я тривалістю понад 6 днів, але не більше ніж 21 день вважається короткочасним розладом здоров’я.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 були заподіяні умисні легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров’я, що є кваліфікуючою ознакою ч.2 ст.125 КК України, а скаржник просить порушити кримінальну справу за ч.1 ст. 125 КК України.

    На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 251 КПК України,-

постановив:

    Скаргу ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи та притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст. 125 КК України, яка надійшла до Печерського районного суду м. Києва для вирішення в порядку ст. 27 КПК України – залишити без розгляду та повернути скаржнику.

    Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя                                 І.А.Мосьондз