Справа № 2-36 2007 рік
РІШЕННЯ
Іменем України
« 17» січня 2007 року Баришівський районний суд Київської області в складі
головуючого судді Лисюк О.Д.
при секретарі Ющенко Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-і особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стятення аліментів
Встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на її утримання із її сина ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку боржника, але не менше 1/2 розміру неоподаткованого мінімуму громадян щомісячно.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлений позов підтримала в повному об'ємі та пояснила суду, що відповідач по справі її син ОСОБА_2 на даний час проживає разом з нею та її чоловіком. Працює монтером колії Дарницької дистанції Південно-Західної залізниці та має середньомісячний заробіток 1387 гривень. Вона ж є інвалідом, непрацездатною та перебуває на пенсії по інвалідності, оскільки через поганий стан здоров'я майже постійно перебуває на амбулаторному лікуванні. Пенсію отримує в розмірі 334 грн. 18 коп. і цих коштів не вистачає на придбання ліків, утримання житла та харчування. Відповідач же, проживаючи разом з ними, матеріальної допомоги не надає, що ставить їх в надзвичайно скрутне матеріальне становище.
Просить суд постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку боржника, але не менше 1/2 неоподаткованого мінімуму громадян щомісячно.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи належним чином повідомлений. Відповідач звернувся до суду з заявою в якій вказує, що проти заявленого позову не заперечує та просить суд справу розглянути у його відсутність.
Залучена до участі в справі в якості 3-ї особи ОСОБА_3 категорично заперечуючи проти заявленого позову суду пояснила, що поданий позов направлений в першу чергу на зменшення розміру аліментів, які ОСОБА_2 виплачує на утримання свого сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Просить суд в заявленому позові відмовити.
Представник 3-ї особи ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримав пояснення своєї довірительки в повному об'ємі.
Залучений до участі в справі в якості 3-ї особи на стороні позивача ОСОБА_4 суду пояснив, що він є сином позивачки ОСОБА_1 Мама постійно хворіє, а тому потребує додаткових коштів на своє лікування. Разом із батьками проживає його рідний брат ОСОБА_2, який посильної допомоги батькам не надає, оскільки більшу частину свого заробітку витрачає на сплату аліментів на свого сина та непрацездатну дружину.
Він сам в повній мірі не в змозі матеріально допомагати батькам оскільки, його заробітку ледве хватає для того, щоб оплачувати квартирну плату, виплачувати кредити та утримувати сім'ю.
3-я особа по справі ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася надавши суду довідку про її перебування на стаціонарному лікуванні в Баришівській ЦРЛ з діагнозом зриву вагітності.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що заявлений позов не може бути задоволений виходячи з наступних міркувань.
У відповідності до ст.202 СК України, повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 має трьох дітей :
· ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2;
· ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3;
· ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Згідно з витягом із акту огляду МСЕК, ОСОБА_1 з 1 квітня 2004 року їй встановлена 3-я група інвалідності загального захворювання. Через поганий стан здоров'я та часті хвороби, вона ніде не працює та отримує пенсію в розмірі 352 грн. 18 коп. ЇЇ чоловік - ОСОБА_6 працює в Баришівському районному комбінаті комунальних підприємств і згідно довідкиНОМЕР_1 його середньомісячний заробіток складає за останні 3 місяці 2006 року 380 грн. Разом з ними в одній квартирі, яка розташована АДРЕСА_1 проживає їхній старший син - ОСОБА_2, який як вбачається із пояснень позивачки, не приймає участі у спільних сімейних витратах по оплаті за комунальні послуги, оплаті за тепло та електроенергію, газ, що і змусило ОСОБА_1 звернутися з даним позовом до суду.
Відмовляючи позивачці в заявленому позові суд виходить із наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, середньомісячний заробіток відповідача ОСОБА_2 становить 1365 гривень в місяць. Згідно рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 27 липня 2005 року, з нього стягуються аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 23.06.2004 року і до його повноліття. В грошовому виразі це становить близько 622 грн.
Оскільки ОСОБА_2 добровільно не надавав допомогу на утримання дружини, яка не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, договір між ними про сплату аліментів не укладався, то заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 27 вересня 2006 року з нього було стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 на її утримання в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку ( доходу) але не менше неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 21.05.2006 року і до досягнення дитиною 3-х річного віку - 15.03.2007 року. В грошовому виразі, це становить 227 грн.
Таким чином, при середньомісячному заробітку в розмірі 1365 гривень в місяць, із відповідача ОСОБА_2 стягнуто 849 грн. аліментів щомісячно, що становить близько 62.19 % його заробітку.
У відповідності із п.З ст.70 Закону України « Про виконавче провадження » від 30.06.1999 року із змінами та доповненнями, із заробітної плати боржника може бути
утримано за виконавчими документами до повного погашення заборгованості у разі стягнення аліментів,- п'ятдесят відсотків заробітної плати боржника.
Таким чином, розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 суперечить чинному законодавству, оскільки їх розмір без заявленого позову уже перевищує допустимий розмір.
Тому суд вважає за необхідне в заявленому позові відмовити. Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215 ЦПК України, ст.202 СК України, п.З ст.70 Закону України « Про виконавче провадження», суд -
ВИРІШИВ:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-і особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення аліментів, залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до 15 лютого 2007 року через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.