Справа №2-3112/08

№2-985/09

ЦЕНТРАЛЬНИЙ      РАЙОННИЙ     СУД      м. СІМФЕРОПОЛЯ      АР КРИМ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

          17  вересня 2009р.                                                                                                       м.Сімферополь

            Центральний районний суд м.Сімферополя АР Крим у складі:      

                                                головуючого - судді ОСІПОВА Ю.В.

                                                при секретарі – Юрченко Т.О.,

за участю представника відповідача Бородай О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Виконкому Центральної райради м.Сімферополя до ОСОБА_2. та 3-х осіб ОСОБА_3, Інспекції ДАБК в АРК, Сімферопольської міськради, Міськуправління земельних ресурсів Сімферопольської міськради про знос самовільно зведеного будинку та зобов’язання відновлення квартири, -

В с т а н о в и в:

25.04.2008р. Виконком Центральної райради м.Сімферополя, у зв’язку із скаргами ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_3 про знос самовільно зведеного будинку та зобов’язання відновлення квартири.

24.07.2008р. ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до Виконкому Центральної райради м.Сімферополя про визнання права власності на самовільно реконструйовану квартиру.

Ухвалою Центрального районного суду м.Сімферополя від 24.09.2008р. вищезазначені позовні заяви були об’єднані в одне провадження, та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, Інспекцію ДАБК в АРК, Міське Управління по земельним ресурсам Сімферопольської міськради, а в подальшому і Сімферопольську міськраду, як фактичного власника спірної земельної ділянки.

Ухвалою Центрального районного суду м.Сімферополя від 4.09.2009р. зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Виконкому Центральної райради м.Сімферополя про визнання права власності на реконструйовану квартиру, за заявою представника позивача Бородай О.В., було залишено без розгляду.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що відповідачем по справі ОСОБА_2, самовільно, т.б. без відповідних дозвільних документів ІДАБК на виконання будівельних робіт, було здійснено фактично самовільне будівництво двоповерхового будинку із збільшенням розмірів квартири АДРЕСА_1. За результатами даних самовільних будівельних робіт, відносно відповідача, були винесені відповідні приписи, а також постанови про притягнення до адмін.відповідальності з накладанням адмін.штрафу.          

В останні судові засідання представник позивача - ОСОБА_5 не з’явилася, про день, місце і час розгляду справи була своєчасно та належним чином повідомлена, та надала заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила закінчити розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача Бородай О.В., в судовому засіданні позовні вимоги Виконкому Центральної райради м.Сімферополя, не визнала у повному обсязі, та по суті позовних вимог пояснила, що спірна реконструйована квартира, з відповідними господарськими будівлями, належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_2, та оскільки остання не була придатна для проживання ( т.б. не мала санвузлу та кухні ), відповідач, з метою поліпшення своїх житлових умов за свій рахунок, був змушений в 2006р. поліпшити умови проживання та реконструювати належну йому 1-кімнатну квартиру ( з пічним опаленням та земляним полом, заг.пл.19 кв.м. ). При цьому, він неодноразово звертався до різних інстанцій, а саме – до КП ЖЕО Центрального району м.Сімферополя, Виконкому Центральної райради м.Сімферополя, до Інспекції ДАБК. В подальшому, ним була отримана письмова згода усіх сусідів-співласників квартир, розташованих по вул.Пушкіна,28, а також були розроблені та отримані технічні висновки про відповідність реконструкції квартири нормам ДБН та про стан її будівельних конструкцій, які були погоджені з безпосереднім балансодержателя будинку - КП ЖЕО Центрального району, головним архітектором Райвиконкому, міською СЕС, райвідділом МНС. До того ж, відповідно до висновку МВК №92 від 3.07.2008р., було встановлено можливість зберегти цю реконструйовану квартиру для подальшого її пред;явлення до введення в експлуатацію.

Представники 3-х осіб - Інспекції ДАБК в АРК, Сімферопольської міськради та Міськуправління земельних ресурсів Сімферопольської міськради, в судове засідання не з’явилися, про день і час слухання справи, були своєчасно та належним чином повідомлені, та надали заяви про слухання справи за їх відсутності, а також свої письмові пояснення за позовом, в яких фактично зайняли нейтральну позицію щодо позовних вимог та прямо не наполягали на зносі та відновленні спірної самовільно реконструйованої квартири і, відповідно, своїх самостійних вимог не заявляли.

Представник 3-ї особи ОСОБА_3 – ОСОБА_4, будучи повідомленим належним чином, в останнє судове засідання не з;явився, але в численних попередніх судових засіданнях неодноразово давав свої як усні, так і письмові пояснення, з яких вбачається, що він позовні вимоги  Виконкому Центральної райради повністю підтримує з тих підстав, що даною самовільно реконструйованою відповідачем квартирою №15, порушуються права ОСОБА_3, як власника квартири №14, але яким саме чином і чим конкретно вони порушені, представник 3-ї особи так в с/засіданнях чітко і не пояснив та не довів.

Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, уважно дослідивши матеріали справи та приймаючи до уваги конкретні обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Виконкому Центральної райради м.Сімферополя ( як і факт порушення прав 3-особи ОСОБА_3 ) є необґрунтованими, не конкретизованими і недоведеними та відповідно, не підлягаючими задоволенню.

До такого висновку суд приходить з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу за р.№3946 від 13.07.2005р. ( а.с.31 ) - є власником 1-кімнатної квартири №15 в літ. «Е» (з коридором – загал.пл.19 кв.м., але без санвузлу і кухні ) та сараю в літ. «З» по вул.Пушкіна,28 в м.Сімферополі, що підтверджується також витягом СМБРТІ про реєстрацію права власності на нерухоме майно (№7848415 ), витягом з державного реєстру правочинів та довідкою ЖЄО ( а.с.32-34 т.1 ).

Як вбачається із матеріалів справи, в жовтні та грудні 2007р., при перевірці заяв-скарг ОСОБА_4 ( ОСОБА_3),  співробітниками Інспекції ДАБК Виконкому Сімферопольської міськради ( а не ІДАБК в АРК ) було встановлено, що в квартирі №15, без необхідних дозвільних документів, проводяться ремонтно-будівельні роботи по її реконструкції, про що були складені відповідні акти та на ім’я ОСОБА_2 видані приписи про припинення будівництва та надання дозвільних документів.  

До того ж, як видно із матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2, як реальний власник зазначеної квартири, на підставі вказаних вище приписів був притягнутий до адміністративної відповідальності за проведення без дозволу Інспекції ДАБК ремонтно-будівельних робіт в квартирі АДРЕСА_1 та на нього накладався штраф, який він у повному обсязі сплатив.

Однак, із матеріалів справи, показів свідків та пояснень представника відповідача встановлено, що вищевказані ремонтно-будівельні роботи по реконструкції квартири №15 з надбудовою 2-го поверху і мансарди, реально розпочалися наприкінці 2006р. та виключно з письмових дозволів усіх безпосередніх сусідів - власників квартир № №1,1а,3,4,5,6,7,8,9,10,11,13,14,16 в цьому будинку ( ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, в тому числі і представника 3-ї особи ОСОБА_4), засвідчених начальником ЖЕУ-5 ( а.с.36-47 ), а також реального балансодержателя будинку №28 - КП ЖЕО Центрального району м.Сімферополя, про що свідчить лист начальника КП ЖЕО Центрального району – Пирогова Є.Д. на ім.;я заступника міського голови Чернової М.А. ( а.с.35, вих.№1147 ).

По закінченні ж будівельних робіт по реконструкції квартири №15, як вбачається із матеріалів справи, ще 20.03.2008р. КРП СМБРТІ на адресу Виконкому Сімферопольської міськради було видано (направлено) письмове повідомлення ( заказ №5586Ц ) про здійснення цієї реконструкції – для вирішення питання про введення її в експлуатацію у встановленому на той час порядку.

Як слідує із вимог п.25 «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів», затвердженого Постановою КМУ №1243 від 22.09.2004р. ( яка як раз діяла на момент реконструкції ), закінчені будівництвом приватні житлові будинки усадибного типу… та інш., приймаються в експлуатацію в порядку, встановленому Постановою РМ АРК та узгодженому з Мінрегіонбудом. На виконання вказаного вище п.25 цього Положення, Постановою РМ АР Крим №165 від 12.04.2005р. було затверджено «Положення про порядок прийняття в експлуатацію приватних житлових будинків усадибного типу … та господарських будівель на території АР Крим», згідно із п.п.1,2 якого, закінчені будівництвом об’єкти приймаються в експлуатацію за рішеннями державних приймальних  комісій, які призначаються виконавчими комітетами міських рад, та території яких знаходиться цей об’єкт. Пункт же 9-й даного Положення №165 від 12.04.2005р., зі змінами від 18.12.2007р. ( Постанова РМ №844 ), крім того встановлює порядок введення в експлуатацію закінченого будівництвом самовільно збудованого нерухомого майна, відповідно до якого, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом самовільно збудованої будівлі проводиться при наявності у забудовника: документа, підтверджуючого право власності чи користування земельної ділянки; узгодженого з органами держ.нагляду технічного висновку та висновку міжвідомчої комісії (МВК), затвердженого рішенням виконавчого комітету місцевої ради та рішення суду про визнання права власності на самовільно збудоване нерухоме майно.    

Також із пояснень представника відповідача Бородай О.В. та представлених нею матеріалів вбачається, що вказана спірна реконструкція даної квартири проводилася у суворій відповідності із вимогами Постанов КМУ №1243 від 22.09.2004р. і РМ АР Крим №165 від 12.04.2005р. (№844 від 18.12.2007р .) та відповідно до отриманих ОСОБА_2 позитивних технічних висновків ( проекту ) - №10.1600-08 – про стан будівельних конструкцій квартири №15, розробленого ДП «Кримський експертно-технічний центр» ( при Держгірпромнагляді ) та №08.17-АР - про відповідність реконструкції квартири нормам ДБН, розробленого Фірмою «Рапід» ( ліцензія Держкомітету України з Будівництва та Архітектури - АБ №20636 від 25.10.2005р. ), які, в свою чергу, були погоджені із безпосереднім балансодержателем будинку - КП ЖЕО Центрального району, головним архітектором Райвиконкому, міською СЕС (а.с.63),  райвідділом ГУ МНС України в АРК ( експертний висновок №3 від 11.04.2008р., а.с.61 т.1 ) і на цей час реконструкція квартири №15 вже закінчена та вона повністю ( т.б. на 100% ) готова до введення в експлуатацію і давно використовується за призначенням.

Окрім того, Фірмою «Рапід» ( наказ №77 від 10.11.2008р .) був призначений спеціальний інженер-конструктор, відповідальний за ведення авторського нагляду по об’єкту «Реконструкція квартири №15 в житловому буд.літ. «Е»», а також відповідачем ОСОБА_2 ще 7.12.2007р. був укладений договір з ФОП ОСОБА_19 ( ліцензія Міністерства Регіонального розвитку та Будівництва України - АБ №358569 від 10.10.2007р. ), на здійснення технічного нагляду за реконструкцією цієї спірної квартири.

Також, із матеріалів справи вбачається, що 17.11.2006р., тобто ще в період проведення будівельних робіт по реконструкції, Сімферопольське ВПВКГ видало ОСОБА_2 дозвіл на підключення його квартири №15 до водопровідних мереж міста, 23.04.2008р. Сімферопольським Управлінням по газифікації та експлуатації газового господарства було погоджено газопостачання природнім газом цієї квартири, а 18.02.2008р., між відповідачем ОСОБА_2 та ВАТ «Крименерго», був укладений договір №989-341 на постачання та користування електроенергією в цій же, вже реконструйованій квартирі.

Відповідно до акту МВК №92 від 3.07.2008р., міжвідомча комісія у складі: начальника управління ЖКГ виконкому Центральної райради, головного архітектора РВК, представників СЕС, ЖЕО та МНС, оглянувши та дослідивши стан самовільно реконструйованої квартири №15 в літ. «Е» з надбудовою, прийшла до висновку про її відповідність санітарним і технічним нормам, а також про можливість збереження цієї квартири для подальшого її пред’явлення до введення в експлуатацію.  

Згідно висновків судової будівельно-технічної експертизи №614 від 22.06.2009р. ( а.с.236-249 т.1 ), призначеної саме за клопотанням представника 3-ї особи ОСОБА_4, відповідачем ОСОБА_2, в даному конкретному випадку, була проведена реконструкція однокімнатної квартири №15 з надбудовою 2-го поверху та мансарди з розширенням будинку та господарських будівель, у зв’язку із чим, загальна площа квартири збільшилася з 19 кв.м до 115,6 кв.м. Готовність будинку та підсобних приміщень – 100%.

Також із висновку вищевказаної експертизи видно, що конструктивні елементи реконструйованої квартири та взагалі, сам будинок, відповідають діючим санітарно-технічним та сейсмічним нормам, що пред’являються до житлових будівель.

Окрім того, з висновку експерта також вбачається, що реконструкція квартири №15, з технічної точки зору, ніяким чином не перешкоджає власникам сусідніх квартир, в тому числі і власникам квартири №14 ( ОСОБА_3, ОСОБА_4 ), в експлуатації, обслуговуванні та користуванні своїми квартирами та господарськими будівлями будинку АДРЕСА_1, які знаходяться в їх користуванні. Проїзд же крупно-габаритного транспорту у загальний двір будинку №28 та безпосередньо до будівель літ. «Г» квартири №14 ( власник ОСОБА_3) у зв;язку із реконструкцією квартири №15, незважаючи на заперечення представника 3-ї особи ОСОБА_4, на думку експерта, цілком можливий. Даний факт, в свою чергу,  підтвердили і допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_20 ( батько відповідача ), ОСОБА_13, ОСОБА_21 і ОСОБА_22 – сусіди та власники квартир в цьому будинку.

При цьому, власники сусідніх квартир - свідки ОСОБА_13, ОСОБА_21 і ОСОБА_22, кожен окремо, також пояснили, що ОСОБА_20, перед початком будівельних робіт по реконструкції своєї квартири, у кожного із сусідів, в тому числі і у ОСОБА_4, взяв письмовий дозвіл на її проведення і вони усі надали йому цей дозвіл, оскільки придбана ним у 2005р. квартира №15 на той час була ветхою і фактично не придатною для проживання. Проведена ж відповідачем реконструкція цієї квартири, ніяким чином не порушує їхні права, як власників сусідніх квартир. Свого ж сусіда – ОСОБА_4, який давно і постійно проживає в квартирі №14 разом із 3-ю особою по справі ОСОБА_3 та їх спільною дитиною, вищевказані свідки охарактеризували негативно, як людину, яка часто лається із сусідями, усім погрожує та пише численні скарги на своїх сусідів у різні інстанції.

 Окрім того, свідок ОСОБА_20 ( батько відповідача ), пояснив, що разом із сином брав письмові дозволи виключно у всіх сусідів-власників квартир в цьому будинку, в тому числі і особисто у ОСОБА_4, якого, на той час, вважав належним власником квартири №14 і який, в свою чергу, 17.10.2006р. поставив свій підпис про те, що не заперечує проти будівництва прибудови до кв.№15, у присутності начальника ЖЕУ-5 ( а.с.47 т.1 ). Але те, що останній на той момент вже подарував свою Ѕ частку квартири №14 своїй цивільній дружині ОСОБА_3, він, ОСОБА_20, не знав і ОСОБА_4 про це, ні йому, а ні іншим сусідям не розповідав. Особисто ж ОСОБА_3, квартира якої, доречі, знаходиться на відстані близько 80-ти метрів від їх реконструйованої квартири №15, взагалі ніколи ніяких усних претензій щодо цієї реконструкції, їх сім’ї не пред’являла.

 Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_4 – є основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_2, в якій з 22.05.1997р. зареєстрований і постійно проживає. Раніше, т.б. до лютого 2003р., останній був співвласником 1/2 частки цієї квартири, але 24.02.2003р. подарував належну йому частку своїй цивільній дружині - ОСОБА_3 ( а.с.133,140,152.153 т.1 ).  

Також свідок ОСОБА_20 ще пояснив, що проведена його сином ( т.б. відповідачем ) реконструкція квартири в цьому будинку №28 – є вже 5-ю (п’ятою), тобто спочатку, при чому, аналогічним образом, провели самовільні реконструкції своїх квартир їх сусід ОСОБА_22, потім ще 2 сусіда ( збудували 4-поверховий магазин ), а також і сам же представник 3-ї особи - ОСОБА_4, який теж збільшив площу свого житлового приміщення та захватив частину земельної ділянки ( прибудинкової території ) загального користування. Вказані особи, в т.ч. і ОСОБА_4, в свою чергу, вспіли ввести свої самовільно реконструйовані квартири в експлуатацію, при чому, без їх, сім’ї ОСОБА_20, письмового дозволу.

Крім того, свідок ОСОБА_20 звернув увагу суду і на ту обставину, що ОСОБА_4 почав писати на них скарги після того, як він, ОСОБА_20, не зміг йому допомогти в придбанні в їх будинку сараю для використання під гараж, а також у зв’язку із тим, що його син – відповідач по справі ОСОБА_2, в 2007р. захистив сусіда ОСОБА_22, якого ОСОБА_4 ізбивав.  

Із повідомлення начальника КРП СМБРТІ від 21.10.2008р. ( а.с.184 т.1 ) також вбачається, що крім реконструкції квартири №15 - відповідача ОСОБА_2, працівниками БРТІ у даному будинку по вул.Пушкіна,28, виявлені ще 2 (дві) самовільні реконструкції ( перебудови ), які проводяться ( були проведені)  власниками квартир №1-а – ОСОБА_7 та №17 – ОСОБА_23, але Виконкомом Центральної райради до цих осіб позови не пред’явлені і ці реконструкції 3-й особі ОСОБА_3 та її представнику ОСОБА_4, чомусь не заважають.  

Згідно із ст.47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких, кожний громадян матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Як вбачається із ст. 41 Конституції України, кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності здобувається в порядку, певному законом.

У відповідності до вимог ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається в здійснення власником права власності.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.

Як зазначено в ст.383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати приміщення для власного проживання, проживання членів його родини, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Але власник квартири тільки може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданої йому для використання як єдиного цілого - за умови, що ці зміни не приведуть до порушення прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку й не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Як встановлено в суді, такі дозволи на проведення реконструкції квартири №15 були отримані відповідачем від усіх сусідів - власників квартир, а також і безпосереднього балансодержателя будинку №28  - КП ЖЕО Центрального району. Окрім того, ця реконструкція квартири №15 ні яким чином не порушує права власників інших квартир у багатоквартирному будинку, в тому числі і прав ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а також й не порушує і санітарно-технічні норми та правила експлуатації будинку. Зворотного ж, позивачем та представником 3-особи в судовому засіданні не доведено.

Згідно із ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню ж підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається із ч.4 ст.376 ЦК України, якщо власник ( користувач ) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила ( здійснює)  самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила ( здійснює ) самочинне будівництво, або за її рахунок.

В даному ж випадку, відповідач від своїх зустрічних позовних вимог відмовився, а власник ( балансодержатель ) будинку та зем.ділянки - Сімферопольська міськрада, ніяких конкретних заперечень щодо реконструкції даної квартири не виказувала і ніяких самостійних позовних вимог не висувала, як і не заявляла, в свою чергу, самостійних вимог і Інспекція ДАБК в АРК, до компетенції якої як раз і належить видача дозволів на проведення будівельних робіт по реконструкції та введення в експлуатацію закінчених будівництвом будівель ( а.с.7 т.2 ).

До того ж, ст.376 ЦК України (самовільне будівництво), на яку посилається позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, в свою чергу, передбачає 3 умови, за яких житловий будинок чи інше нерухоме майно може рахуватися самовільним будівництвом ( а не реконструкцією ): 1) якщо воно збудовано чи будується на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети; 2) без належного дозволу чи належним чином затвердженого проекту; 3) з суттєвими порушеннями будівельних норм і правил.

В даному ж конкретному випадку, відповідачем, хоча і дійсно без попереднього належного дозволу ІДАБК на проведення будівельних робіт, реально здійснено не нове будівництво, а реконструкція фактично непридатної для нормальних життєвих умов квартири, з надбудовою 2-го поверху і мансарди і до того ж, без порушення інших 2-х умов ( 1 і 3 ), передбачених ст.376 ЦК України і зворотного, позивач ( або представник ), в порушення ст.60 ЦПК України, належним чином не довів.

Крім того, суд також вважає позовні вимоги Виконкому Центральної райради не конкретними, оскільки позивач у своєму позові просив знести самовільно зведений на місті квартири №15 будинок та поновити цю квартиру у попередніх розмірах, але в яких саме розмірах, станом на яку саме дату та відповідно до якого документа, а також за чий саме рахунок необхідно проводити знос  - позивачем ( або його представником в суді ) конкретно не зазначено та крім того, в даному випадку, як вже зазначалося вище, відповідачем була проведена реконструкція квартири, а не самовільне будівництво двоповерхового будинку.  

  В зв’язку із вищевказаним, суд зазначає, що відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, суди розглядають цивільні справи ( позови) не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу та виключно в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, що приймають участь у справі .

Таким чином, при прийнятті даного рішення, суд, виходячи з загальних засад цивільного судочинства щодо справедливості, добросовісності, гуманності і розумності, які закріплені в ЦК України та приймаючи до уваги конкретні обставини справи, а також і те, що вищевказаною реконструкцією спірної квартири права чи законні інтереси безпосередніх сусідів-власників інших квартир в цьому будинку ( в т.ч. і ОСОБА_3 або ОСОБА_4 ) -   не порушуються і зворотного представниками позивача і 3-ї особи не доведено, як і не доведено порушення відповідачем при проведенні цієї реконструкції будь-яких санітарних, пожежних, сейсмічних норм та норм ДБН,  а також ще й і той факт, що поновити цю вже на 100% реконструйовану квартиру ( закінчену будівництвом ) в попередній стан, на думку суду, на цей час вже взагалі не можливо, в зв’язку із чим, рахує за необхідне в задоволенні даного позову – відмовити.  

Керуючись вимогами ст.ст.319,376,383,386,391 ЦК України, вимогами Закону України «Про основи містобудування», Постанов КМУ №1243 від 22.09.2004р. та РМ АРК №165 від 12.04.2005р., а  також ст.ст.3,5,6,10,11,14,60,61,88,209,212-215,218,223 ЦПК України, суд,-

              В и р і ш и в:

В задоволенні цивільного позову Виконкому Центральної райради м.Сімферополя до ОСОБА_2 та 3-х осіб ОСОБА_3, Інспекції ДАБК в АРК, Сімферопольської міськради, Міськуправління земельних ресурсів Сімферопольської міськради про знос самовільно зведеного будинку та зобов’язання відновлення квартири – відмовити .

 Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд АР Крим через Центральний районний суд м.Сімферополя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження .

Головуючий у справі:

С у д д я                                                      Ю.В.ОСІПОВ