Бобровицький районний суд Чернігівської області

м. Бобровиця, вул. Незалежності, 47, 17400, (04632) 2-50-38

Справа № 2-а-118 /10 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2010 року Бобровицький районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого - судді Іванюка І.І.

при секретарі Ященко Л.В.

розглянувши у залі суду м. Бобровиця адміністративний позов ОСОБА_1 Дем»янівни до Управління Пенсійного Фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення з органу владних повноважень - УПФ в Бобровицькому районі Чернігівської області не отриманої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 Дем»янівна звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного Фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення з органу владних повноважень - УПФ в Бобровицькому районі Чернігівської області не отриманої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, мотивуючи, що вона є дитиною війни та відповідно до Закону України „ Про соціальний захист дітей війни » їй щомісячно повинна виплачуватись державна соціальна допомога в розмірі мінімальної пенсії за віком. Однак, у 2009 - 2010 роках державна соціальна допомога не виплачувалась, передбаченого Законом ВР України № 3235-1У від 20.12.2005 року « Про Державний Бюджет України» на 2006 рік та Законом України № 489-У від 19.12.2006 р « Про Державний бюджет України на 2007 рік» , ст. 71 п.12 призупинила дію ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни». Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 року визнав положення Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» такими, що не відповідають Конституції України. Внесені зміни п.2 п.41 розділ 11 Закону України від 28.12.2007 року № 107-1У « Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України до ст. 6 ЗК України « Про соціальний захист дітей війни»

( якими звужувались зміст та обсяг прав і свобод людини) визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), згідно рішення КС України від 22.05.2008 року № 10-рп /2008 р. Відповідно даними рішеннями встановлено, що вони є обов»язковими до виконання на всій території України, є остаточними. ч.2 ст. 3 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами. Дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 28 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до Закону України « Про Державний бюджет України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає у 2009 році - з 1 січня - 498 гривень, з 1 листопада - 573 гривня, у 2010 році з 1 січня - 695 гривень , з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня -709 гривень , з 1 жовтня - 723 гривні , зі грудня -734 гривень, а таким чином сума заборгованості становить З 540 грн 54 коп.

Тому вона просить зобов”язати управління пенсійного фонду України в Бобровицькому районі здійснити виплату державної соціальної допомоги за 2009 - по вересень 2010 роки як дитині війни.

Позивач просить справу слухати в її відсутність, вимоги позову підтримує

Відповідач надав письмове заперечення, вимоги не визнає, оскільки відсутні кошти на дані виплати, вимоги не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та встановлений піврічний строк для звернення з вимогами і просить справу слухати у його відсутність.

Розглянувши матеріали справи, суд уважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Ст. 1 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ” передбачено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення ВВВ ( 02 вересня 1945 року ) було менше 18 років, відповідно позивач є дитиною війни, що підтверджено посвідченням і не заперечує цьому відповідач /а. с. 4/.

Відповідно до ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ”, яка діяла до 01 січня 2008 року дітям війни пенсії, або щомісячне довічне грошове утримання, державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою реалізації конституційного права на соціальний захист громадян, які відповідно Закону є дітьми війни. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ст. 28 ч. 1 Закону України „ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування ”, оскільки іншого нормативно - правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір відсутній.

Ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. Мотивування відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни, що створює ситуацію правової невизначеності, щодо коштів, з яких повинно виплачуватися ця надбавка, а відповідно ця обставина не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка передбачена законом.

В ст. 28 ч. З Закону України „ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування ” передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч. 1 абзац 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, так як, наявність такої норми та відсутність іншого мінімального за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачу конституційної гарантії та права на отримання державної соціальної допомоги , як передбачено ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ”.

Посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах є безпідставними, так як органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як причину невиконання своїх зобов”язань, що передбачені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” щодо визначення розміру та виплати пенсій. Згідно ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів , не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до Закону України „ Про внесення змін до Закону України „ Про державний бюджет України на 2006 рік ” від 19.01.2006 р та Закону України „ Про державний бюджет України на 2006 рік „ від 20.12.2005 р було внесено зміни, якими установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзац 7 ст. 5 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ” запроваджуються у першому півріччі у порядку визначеному КМ України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, а тому відповідач діяв правомірно і положення статті неконституційним не визнавалось

Згідно ст. 71 п.12 Закону України „ Про Державний бюджет на 2007 рік” з метою проведення окремих норм законів у відповідність з цим законом, зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ” з урахуванням ст. 111 цього Закону рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року було визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), так положення Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік ”, яким зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ” з урахуванням ст.111 цього Закону.

Рішенням КС України „ У справі за конституційним поданнями Верховного суду України, щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 р.1 п.п.61, 62, 63, 66 р. 11 , п. 3 р.111 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України ( конституційності) положень ст. 67 р.1, п. п. 1-4,6-22, 24-100 р. Закону України „ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 22.05.2008 р № 10-рп/2008 положення п. 41 р. Закону України „ Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28.12.2007 р № 107 визнано такими , що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).

Ст. 152 ч.2 Конституції України, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про неконституційність.

Суд також вважає, що невиплачена позивачу щомісячна державна соціальна допомога, як дитині війни підлягає задоволенню, враховуючи те, що право на отримання щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої Законом України ,, Про соціальний захист дітей війни ”, не залежить від розміру доходів одержувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер. Відповідач в своєму запереченні вказує, що виплачувалась надбавка до пенсії як дитині війни в розмірі 448 грн. 20 коп. за 2010 рік, що підтверджено довідкою відповідача.

Відповідно до ст.ст. 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав , свобод та інтересів . Про порушення своїх прав позивач дізналася лише після висвітлення зазначених подій у пресі 2010 року , в якій писалося , що діти війни по рішенню судів отримують соціальну допомогу , яка їм не виплачується згідно вказаного вище законодавства.

Також там роз»яснено, що вказані справи розглядаються в порядку цивільного провадження в якому встановлено ( ст. 257) строк позовної давності 3 роки, що надавало мені змогу звернутися до суду в любий термін в межах вищевказаного строку.

9 вересня 2010 року Конституційний Суд України прийняв рішення № 19- рп /2010 згідно якого дані справи розглядаються в порядку адміністративного провадження, відразу обмежило термін звернення до суду позивача.

Позивач не знав і не міг знати, що буде прийнято таке рішення , тому пропущений строк звернення до суду з поважних причин підлягає поновленню.

Тому суд вважає за необхідне зобов”язати УПФ в Бобровицькому районі нарахувати ОСОБА_1 мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ” за 2009 року, та січень - вересень 2010 року, та забезпечити їх виплату за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 6, 17- 19, 104-108 КАС України, ст. ст. 1, З, 6, 7 Закону України « Про соціальний захист дітей війни », ст. 28 Закону України» Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги за адміністративним позовом ОСОБА_1 Дем»янівни до Управління Пенсійного Фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення з органу владних повноважень - УПФ в Бобровицькомц районі Чернігівської області не отриманої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни задовольнити частково

Поновити пропущений строк для звернення до суду.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі Чернігівсьої області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 Дем»янівний щомісячну державну соціальну допомогу за період за 2009 рік, а також за 2010 рік з січня по ЗО вересня 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 Дем»янівни державне мито в сумі 3 грн. 40 коп..

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано . Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи , якщо не буде постанова скасована.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду через Бобровицький районний суд Чернігівської області шляхом подачі в десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження і подачі після цього в двадцятиденний строк апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 186 ч. 5 КАС України.

Суддя: