Справа №1-92                                                                                                

                                                                                                                  2009р.

  В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 серпня  2009  року.

        Камінь-Каширський районний суд Волинської області

    в складі: головуючого-судді      Борсука П.П.

    за участю  секретаря                   Мороз Г.П.

          з участю прокурора                    Решетовської О.В.

          захисника                    ОСОБА_1 - ОСОБА_2

          потерпілих                                  ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

                                 ОСОБА_6

 розглянувши у відкритому  судовому  засіданні  в  місті  Камені-Каширському  справу  про  обвинувачення  ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, непрацюючого, раніше в порядку ст.89 КК України не судимого, у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.296 КК України.

    ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин України, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, раніше в порядку ст.89 КК України не судимого, у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.342 КК України.

    ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, одруженого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, раніше в порядку ст.89 КК України не судимого, у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.342 КК України,

                            в с т а н о в и в :

    23 березня 2009 року біля 20 год. 30 хв. ОСОБА_7 знаходячись в стані алкогольного сп'яніння  в магазині «Продовольчі товари» №13, що розташований на вул. Шевченка, 42 м.Каменя-Каширського грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувався особливою зухвалістю вчинив хуліганство, яке виразилося в спричиненні ударів в різні частини тіла ОСОБА_3, що завдали їй фізичного болю, розбиття калькулятора «СІТІЗЕН» вартістю 120 грн., скинення пляшок з пивом з прилавка, та призвело до тимчасового припинення функціонування торгівельного закладу.

    23 березня 2009 року о 20 год. 30 хв. знаходячись в стані сп'яніння ОСОБА_1, ОСОБА_8 та особа щодо якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження при виконанні працівниками міліції службових обов'язків,  чинили опір, перешкоджали проведенню затримання та доставлення ОСОБА_7, який вчинив хуліганство до райвідділу міліції.

    Підсудний ОСОБА_7, ОСОБА_8 вину свою визнали, ОСОБА_1 винним себе не визнав.

    Підсудний ОСОБА_7 суду дав показання, що 23 березня 2009 року біля 19 години в магазині №13, що на вул. Шевченка між ним і ОСОБА_3 виник конфлікт, під час якого він задав удар останній в область ноги, кинув в неї калькулятор, перекинув пляшки з пивом. Вийшовши з магазину був затриманий працівниками міліції та доставлений до райвідділу. Бачив, як дільничний інспектор Шумік А.М. застосував до ОСОБА_1 сльозогінний газ, та шарпанину між працівниками міліції та ОСОБА_8 Генадієм і ОСОБА_8.

    Підсудний ОСОБА_8 ствердив суду, що 23 березня 2009 року він знаходився в магазині №13 на вул. Шевченка, пив пиво. Бачив між ОСОБА_7 і ОСОБА_3 конфлікт. Він перешкоджав затриманню працівниками міліції ОСОБА_7 і брата ОСОБА_9, однак побоїв не наносив.

    Підсудний ОСОБА_10 суду дав показання, що під час затримання працівниками міліції ОСОБА_7 він опору їм не чинив, оскільки ОСОБА_5 застосував до нього сльозогінний газ, а після цього ОСОБА_3 забрала його до своєї квартири.

    Крім повного визнання ОСОБА_7, ОСОБА_8 своєї вини, вона доведена іншими доказами.

    Показання підсудного ОСОБА_1 в частині заперечення своєї причетності до вчиненого злочину суд вважає недостовірними та спростовані доказами дослідженими в судовому засіданні.

    Зокрема, потерпіла ОСОБА_3 суду дала показання, що Мартинюк завдав їй ударів в область ноги, розбив калькулятор та скинув з прилавка пиво. Для припинення хуліганських дій викликали працівників міліції. Оскільки до ОСОБА_1 ОСОБА_5 застосував сльозогінний газ вона першого забрала до себе в квартиру.

    Потерпілий ОСОБА_4 ствердив суду, що прибувши за викликом на місце події, ОСОБА_3 повідомила про вчинення хуліганських дій ОСОБА_7. Сержант міліції ОСОБА_6 затримав ОСОБА_7 та під час доставлення до райвідділу зі сторони ОСОБА_1, братів ОСОБА_8 чинився опір. На місце події прибув дільничний інспектор Шумік  А.М., останніх попередив про припинення протиправних дій та  завернув руку ОСОБА_7 за спину ОСОБА_9 схопив ОСОБА_5 за верхній одяг та повалив на землю. ОСОБА_1 продовжував тягнути ОСОБА_5 за куртку, в результаті чого її розірвав. ОСОБА_8 намагався вдарити ОСОБА_6 однак від удару останній ухилився. ОСОБА_5 до ОСОБА_1 і ОСОБА_9 застосував сльозогінний газ. Згодом ОСОБА_7 і ОСОБА_9 доставили до райвідділу міліції.

    Аналогічні показання суду дали потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_6

    При проведенні очних ставок між потерпілими та підсудними, зокрема ОСОБА_4 і ОСОБА_8 (а.с.69-70), ОСОБА_6 і ОСОБА_8 (а.с.85-87), ОСОБА_5, ОСОБА_1 і ОСОБА_8 (а.с.76-79,74-75) перші підтвердили свої показання дані на досудовому слідстві.

    З протоколу огляду куртки (а.с.16) вбачається механічне пошкодження тканини в нижній частині правого рукава довжиною до 19 см.

    Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12 підтвердили вчинення хуліганських дій ОСОБА_7 в приміщенні магазину. ОСОБА_12 також ствердила, що ОСОБА_1 та брати ОСОБА_8 перешкоджали працівникам міліції доставленню ОСОБА_7 до райвідділу.

    Аналізуючи докази в сукупності суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_7 хуліганства та його дії кваліфікує за ч.1 ст.296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, а ОСОБА_1 і ОСОБА_8 злочину передбаченого ч.2 ст.342 КК України- опору працівникам правоохоронного органу під час виконання ними покладених обов'язків щодо охорони громадського порядку.

    Обираючи покарання ОСОБА_7 суд враховує, що злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості, як особа, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак судимість погашена, на утриманні має троє малолітніх дітей. Злочин вчинений ОСОБА_1 і ОСОБА_8 відноситься до категорії середньої, як особи вони також притягувалися до кримінальної відповідальності, однак судимість погашена, ОСОБА_8 на утриманні має троє неповнолітніх дітей.

    Обставини, що обтяжують  покарання підсудним вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

    Обставин, що пом'якшують покарання суд не вбачає.

    Суд вважає, що для ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі із застосуванням іспитового  строку буде необхідне і достатнє для його виправлення, а до ОСОБА_1 і ОСОБА_8 слід застосувати покарання у виді штрафу.

    Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд,

                                                        з а с у д и в :

    ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.296 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі строком на два роки.

    На підставі ст. 75,76 КК України, ОСОБА_7 звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінальної виконавчої системи , періодично з'являтися для реєстрації, повідомляти про зміну місця проживання.

    ОСОБА_1, ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.342 КК України призначивши покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (тисячу) гривень кожному.

    Речові докази, які знаходяться при матеріалах справи чоловічу куртку чорного кольору повернути ОСОБА_5, калькулятор «СІТІZEN» повернути ОСОБА_3

    Запобіжний захід підписку про невиїзд ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1 після вступу вироку в законну силу скасувати.

    Вирок  може бути оскаржено до колегії суддів судової палати у кримінальних справах   Апеляційного суду Волинської області протягом п’ятнадцяти  діб з моменту проголошення шляхом подачі апеляцій до Камінь-Каширського  районного суду.  

Суддя: підпис

Оригіналу відповідає

Суддя Камінь-Каширського

районного  суду                                 ОСОБА_13