2-2453-11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 лютого 2012 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі судді Бабенко С.С., при секретарі Федорцовій І.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров’я,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

На доведеність заявлених вимог зазначив, що з 12 березня 1998 року по 16 серпня 2010 року він перебував у трудових правовідносинах з Дзержинським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», на якій працював сторожем, слюсарем аварійно-встановлювальних робіт та обхідником служби реалізації, що підтверджується відповідними записами в його трудовій книжці.

02.11.2009 року виконуючи ремонтні роботи на водопровідній лінії він був травмований внаслідок обвалу ґрунту. 09 листопада 2009 року на підприємстві було проведено розслідування нещасного випадку на виробництві, що стався з ним під час виконання трудових обов’язків. За фактом розслідування складений відповідний акт за формою Н-1, я кому визначено, що даний нещасний випадок вважається пов’язаним з виробництвом та підлягає відповідному обліку.

У зв’язку з травмою він знаходився на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділені ЦМЛ м. Дзержинська з діагнозом закритий перелом лівої вертлюжної впадини та забив лівої нирки, де його лікували шляхом оперативного втручання. В подальшому він на протязі кількох місяців знаходився на амбулаторному лікуванні, що підтверджується відповідними записами в його медичній картці та витягами з історії хвороби.

27.04.2010 року на підставі акту огляду МСЕК йому з 27.04.2010 року було визначено ступінь втрати професійної працездатності у зв’язку з отриманням виробничої травми –40 % за сукупністю виробничих травм, з яких 25 % - втрата працездатності за наслідками нещасного випадку, пов’язаного в виробництвом у відповідача.

Він вважає, що внаслідок отримання виробничої травми та втрати частини професійної працездатності, йому завдано моральних страждань, які полягають у фізичних болях, фізичних і моральних стражданнях, у постійному фізичному нездужанні та болях в голові, частої втомленості і роздратованості. Після отримання травми його постійно переслідують біль у нижніх кінцівках та тазі, який особливо відчутний при зміні погодних умов і носить постійний дифузний характер. У зв’язку з цим йому необхідно докладати додаткових зусиль для організації свого життя та побуту, він вимушений нести додаткові витрати на лікування та медичні препарати необхідні для підтримання нормального фізичного стану та життєвого тонусу, що значно скорочує бюджет родини. Крім того, маючи постійні фізичні болі він не може в повній мірі займатись домашнім господарством і вимушений ці обов’язки перекладати на свою родину. Всі ці фактори призводять до порушення його звичайних життєвих зв’язків та звичок, відображаються на його особистому житті, унеможливлюють продовження активної життєвої діяльності, приводять до сварок у родині та з оточуючими людьми, в очах яких він бачить себе неповноцінною людиною і калікою. Після травми він не може працювати, тому що постійно відчуває біль.

Розмір завданої йому моральної шкоди він оцінює в 50000 грн.

Просить поновити строк для звернення до суду, стягнути з відповідача на його користь 50 000 гривень в відшкодування моральної шкоди завданої йому внаслідок отримання виробничої травми та втрати частини професійної працездатності.

Позивач в судовому засіданні наполягає на задоволенні заявлених вимог.

Представник відповідача в суді з позовом не згоден, вважає, що вини підприємства у нещасному випадку, що стався з позивачем, не має.

Вислухавши пояснення сторін, матеріали по справі, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працював у період з 12.03.1998 року по 16.08.2010 року в Комунальному підприємстві «Компанія «Вода Донбасу»в якості сторожа, слюсаря аварійно-відновлювальних робіт, обхідником служби реалізації (а.с. ).

Згідно висновку МСЕК від 27.04.2010 року йому встановлена втрата професійної працездатності 40 % за сукупністю трудових каліцтв з 27.04.2010 року (25 % за трудове каліцтво, що сталося 02.11.2009 року) (а.с. ).

Відповідно до вимог ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Як вбачається з Акту № 1 за формою Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, 02.11.2009 року о 13-00 годині з ОСОБА_1 під час виконання ним трудових обов’язків стався нещасний випадок, внаслідок допущення майстром ОСОБА_2 п. 2.2. вимог посадової інструкції майстра по експлуатації водопровідних мереж, слюсарем ОСОБА_1 - інструкції з охорони праці для слюсарів № 6 п. 3.11. (а.с. ).

П. 3.11 Інструкції з охорони праці № 6 для слюсаря аварійно-відновлювальних робіт по водопроводу, передбачає, зокрема, у випадку виявлення при огляді місця роботи яких-небудь недоліків або неточностей, заявити про це майстру, бригадиру робіт і до його дозволу до роботи не приступати.

З обставин, за яких стався нещасний випадок з ОСОБА_1, викладених у зазначеному вище акті, вбачається, що майстер ОСОБА_2 провела цільовий інструктаж з охорони праці, видала наряд-допуск членам бригади. Слюсар ОСОБА_3 відбив краї траншеї лопатою. Слюсар ОСОБА_1 опустився по металевій дробині в траншею і лопатою почав відкидувати ґрунт від труби. В 13-00 слюсар ОСОБА_3 побачив різкий рух ґрунту з боку проїзній частини дороги в траншею і попередив ОСОБА_1 про небезпеку. ОСОБА_1 відскочив в бік і в цей час ґрунт обрушився в траншею, засипав його по пояс (а.с. ).

З огляду на зазначене, суд вважає, що основною причиною нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 є допущення майстром ОСОБА_2 п. 2.2. вимог посадової інструкції майстра по експлуатації водопровідних мереж, а похідною –порушення слюсарем ОСОБА_1 інструкції з охорони праці для слюсарів № 6 п. 3.11.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивач отримав трудове каліцтво, з втратою професійної працездатності 25 % (за сукупністю 40 %), що завдає йому моральні страждання і він потребує додаткових зусиль для влаштування свого життя та побуту.

Згідно вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно рішення Конституційного Суду України № 1-рп2004 від 27.01.2004 року відповідно до якого громадяни, котрим встановлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.

Факт заподіяння моральної шкоди позивачу у зв’язку з триманим ним трудовим каліцтвом встановлений в судовому засіданні. Позивач переніс зменшення обсягу трудової діяльності, час від часу змушений проходити стаціонарний курс лікування, переносить фізичні страждання, позбавлений нормальних життєвих зв’язків, що вимагає додаткових зусиль для організації його життя.

Виходячи з наведеного, враховуючи надані позивачем докази, процент втрати професійної працездатності, а також виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 6000 гривень.

Оскільки позовні вимоги позивача задовольняються частково, то відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,11,60,212 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»на користь ОСОБА_1 в відшкодування моральної шкоди 6 000 (шість тисяч) гривень, на користь держави судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя :