Справа№ 2-242/07

РІШЕННЯ

іменем України

05.02.2007 р.                             Красноперекопський міськрайонний суд АР Крим в складі:

головуючого судді                                        Литвиненко В.П..

при секретарі                                           Гірській Н.М., розглянувши у

відкритому судовому засіданні в м. Красноперекопську справу за позовом ОСОБА_1, ПП фірми „Томі" до Держави Україна в особі Державного казначейства України, Красн'оперекопського МРВ України в АР Крим, Головного управління МВС України в АР Крим про відшкодування збитків, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду до відповідачів про відшкодування збитків, посилаючись на те, що 23.11.2002 року о 09-15 год. на вул. 50 років Перемоги у м. Красноперекопську трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_2 В результаті порушення правил руху було розбито автомобіль ПП фірми „Томі". Порушення правил безпеки руху встановлено постановою Красноперекопського міськрайонного суду від 10.12.2002 року.

Розслідуванням ДТП займалася служба ДАІ Красноперекопського МРВ України в АР Крим, яка навмисно допустила порушення діючого законодавства, що встановлено контролюючими органами і повідомлено позивача листом від 05.02.2004 року, в зв'язку з чим неправомірними діями служби ДАІ - ПП фірмі „Томі" і ОСОБА_1 заподіяно збитки, порушено влагоджені бізнес - зв'язки та довіра до органів МВС України.

В зв'язку з чим, на підставі ст.56 Конституції України, ст.1167 ЦК України, ОСОБА_1 та ПП фірма „Томі" просять стягнути з Держави України та Красноперекопського МРВ України в АР Крим по 10000 грн., а разом 20000 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_1, він також є представником та засновником фірми „Томі" не з'явився, належним чином повідомлений, надіслав телеграму про знаходження його на лікарняному, позов підтримує у повному обсязі, справу просить розглянути у його відсутність.

Представники відповідачів - Державного казначейства, Головного управління МВС України в АР Крим, третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені; від представника Головного управління МВС України в АР Крим, Державного казначейства надійшли заперечення проти позову та клопотання про розгляд справи у відсутність їх представників.

Представник відповідача Красноперекопського МРВ України в АР Крим - ОСОБА_4 з вимогами позову не згоден, мотивуючи тим, що позивачами не представлено доказів в обгрунтуванні заявлених вимог.

Третя особа - ОСОБА_2 в судовому засіданні з вимогами позову не згоден, мотивуючи тим, що рішенням Красноперекопського міськрайонного суд від 25.12.2006 року встановлена його та ОСОБА_1 спільна вина у скоєнні дорожньо-транспотної пригоди.

Суд, вислухавши представника Красноперекопського МРВ ГУ МВС України в АР Крим, третю особу, вивчивши матеріали справи, матеріали перевірки за фактом звернення ОСОБА_1, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно матеріалів перевірки Головним Управлінням МВС Українив АР Крим за зверненням громадяна ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, вбачається, що 23.11.2002 року о 09-15 год. на вул. 50 років Перемоги в м. Красноперекопську АРКрим сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Таврія ЗАЗ 1102 реєстраційний номер НОМЕР_1 під управлінням - ОСОБА_1, і ВАЗ -2101 реєстраційний номер НОМЕР_2 під управлінням ОСОБА_2, в результаті якої обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

В зв'язку з порушенням водіями транспортних засобів правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів, відносно водія ОСОБА_2 був складений протокол № НОМЕР_3 від 23.11.2002 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, аналогічний протокол № НОМЕР_4    від 23.11.2002 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП складений відносно водія ОСОБА_1

                                                                  2

Постановою Красноперекопського районного суду від 10.12.2002 року ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 17 грн.

Відповідно повідомлення Голови міського суду м. Євпаторія Білей В.П. № 8-Т-386\03 від 14.11.2003 року, 16.01.2003 року до суду з ВДАІ м. Євпаторія надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, який не відповідав вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки до протоколу не залучені документи, необхідні для вирішення справи: відсутня схема ДТП, пояснення другого учасника ДПТ, в зв'язку з чим справа була повернута 29.01.2003 року до ВДАІ м. Євпаторія. У травні 2003 року справа знову надійшла до Євпаторійського міського суду і знову була повернута до ВДАІ м. Євпаторія.

За матеріалами перевірки Головним Управлінням МВС України в АР Крим, ОСОБА_1 направлена відповідь за № НОМЕР_5, згідно якої за проявлений непрофесіоналізм і формальний підхід до виконання своїх службових обов'язків ІНФОРМАЦІЯ_1- ОСОБА_3 притягнутий до дисціплінарної відповідальності. (а.с.3) Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; і в інших випадках, встановлених законом. Статтею 1 Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" передбачене відшкодування шкоди, завданої громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу, тощо. Таке право на відшкодування виникає у випадках, встановлених статтею 2 цього ж закону, у разі постановления виправдувального вироку суду, закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину або складу злочину, або недоведенністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину, закриття справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, чинне законодавство України встанавлює відшкодування моральної шкоди незалежно від вини органу державної влади, тільки фізичній особі, і не передбачає її відшкодування юридичній особі у вичерпних випадках, встановлених законом, які не підлягають розширенню.

З урахуванням наведеного, на підставі ст. 60 ЦПК України, позивачами не представлено суду ніяких доказів в обгрунтуванні заявлених вимог.

Рішення Красноперекопського міськрайонного суду від 25.12.2006 року про встановлення вини по 50% як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 у скоєнні ДТП, правового значення для вирішення данної справи не має, оскільки не містить відомостей, необхідних для вирішення данної справи.

Судові витрати, у відповідності до ст.88 ч.2 ЦПК України, суд вважає необхідним компенсувати за рахунок держави. Керуючись ст. ст.1,2 Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", ст. 1167 ЦК України, ст.ст. 3-11,15, 30, 60, 88, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ПП фірми „Томі" до Держави Україна в особі Державного казначейства України, Красноперекопського МРВ України в АР Крим, Головного управління МВС України в АРКрим про відшкодування збитків, - відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до   Апеляційного суду АР Крим       через Красноперекопський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в  порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.