печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15167/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.10.2016 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бабенко С.Ш.,

при секретарі Король А. О.,

за участю прокурорів Безкоровайного Б.В., Мрачка Я.І., Чижевського О.В.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100060000858 від 10.02.2015р. за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Первомайськ Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2., офіційно не працюючого, інваліда 3 групи за загальним захворюванням, не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

14.03.2014р. у невстановлений органом досудового розслідування час та в невстановленому місці з метою таємного викрадення чужого майна та власного збагачення, перебуваючи в м. Києві, ОСОБА_2 разом з Особою, матеріали відносно якої органом досудового розслідування виділено в окреме провадження та Особа оголошена в розшук, за попередньою змовою групою осіб домовились протиправним способом проникнути в квартиру та викрасти звідти цінні речі.

Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2, діючи спільно та узгоджено разом з Особою, матеріали відносно якої органом досудового розслідування виділено в окреме провадження, відповідно до заздалегідь розподілених ролей, з корисливих мотивів, зателефонував потерпілій ОСОБА_3 та домовився з останньою про оренду квартири, розташовану за адресою: АДРЕСА_4, котру потерпіла здає в оренду подобово, таким чином ввівши в оману потерпілу ОСОБА_3 з метою проникнення до вказаної квартири та викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_3

14.03.2014р. приблизно о 17 год 00 хв ОСОБА_2 прибув до квартири АДРЕСА_4 де надав менеджеру потерпілої ОСОБА_3 оригінал паспорту на ім'я ОСОБА_6, здійснив оплату за одну добу за оренду квартири в розмірі 700 грн, отримав ключі від вказаної квартири, куди в подальшому запросив Особу, матеріали відносно якої органом досудового розслідування виділено в окреме провадження.

В подальшому, 15.03.2014р. приблизно о 01 год 30 хв, продовжуючи свої протиправні дії, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, відповідно до заздалегідь розподілених ролей ОСОБА_2 разом із Особою, матеріали відносно якої органом досудового розслідування виділено в окреме провадження, маючи при собі ключі від квартири АДРЕСА_4, шляхом проникнення до неї з метою вчинення таємного викрадення чужого майна, з зазначеної квартири таємно викрали холодильник «INDESIT-РВАА 33 VD», вартістю 6 939,00 грн, який на праві власності належить ОСОБА_3

При цьому, ОСОБА_2 разом з Особою, матеріали відносно якої органом досудового розслідування виділено в окреме провадження, отримавши реальну можливість розпорядитися та користуватися викраденим майном шляхом отримання ключів від квартири на умовах уявно укладеного договору оренди квартири, викликали вантажний автомобіль зі служби таксі, винесли холодильник з приміщення квартири та загрузили викрадений холодильник до автомобілю Volkswagen Transporter, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_7, з метою подальшого розпорядження та користування викраденим майном на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні крадіжки холодильнику з квартири ОСОБА_3 визнав частково, зазначивши, що холодильник INDESIT він викрав із орендованої квартири один, в крадіжці холодильнику його знайомий ОСОБА_8 участі не приймав, про те, що холодильник був викрадений останній не знав, оскільки не був обізнаний про його наміри на крадіжку холодильника, повідомивши ОСОБА_8, що цей холодильник необхідно винести з квартири з метою закладення його в ломбарді для отримання ним на незначний проміжок часу грошових коштів, які найближчим часом мали бути повернуті в ломбард та холодильник викуплений та повернутий хазяїну. При цьому гроші йому були потрібні для зняття зазначеної квартири на наступний день.

Також вважає, що його дії не були пов'язані із проникненням у квартиру потерпілої, оскільки він орендував квартиру на один день з метою проживати в ній, а не викрадати майно. Квартиру в оренду знайшов в мережі Інтернет за телефонним номером потерпілої ОСОБА_3 щодо здачі квартир в оренду подобово, за телефоном домовився з нею щодо умов зняття квартири, її вартості, також домовився ввечері зустрітися за місцем розташування квартири, обмінятися ключами від квартири та грошима в якості оплати за її оренду. Вечері 14.03.2014р. приблизно о 17 год він зустрівся з адміністратором-горничною в квартирі АДРЕСА_1, він оглянув квартиру, зробив оплату за квартиру приблизно у розмірі 700 грн за одну добу, підписав якісь документи щодо оренди квартири, після чого вона надала йому ключі від квартири та покинула квартиру. При укладенні договору оренди він представляв паспорт на своє ім'я, підписував якісь документи щодо оренди квартири також від свого імені, при цьому заперечує, що при знятті квартири в оренду він надавав підроблений паспорт на ім'я ОСОБА_6.

Заселившись в квартиру, ввечері він набрав свого знайомого ОСОБА_8, запитав у нього про можливий вільний час приблизно в 15 хвилин з метою допомогти йому знести холодильник, та отримавши згоду, дочекався останнього біля метро Печерське, після чого вони пішли разом на квартиру. Приблизно о 22 год він разом із ОСОБА_8 виходив на півгодини із квартири придбати продуктів харчування до чаю, після чого вони повернулися до квартири, де розмовляли. Також повідомив ОСОБА_8, що він знімає цю квартиру, але холодильник належить йому та він має намір здати його до ломбарду та отримати негайно потрібні грошові кошти. З цією метою він зателефонував в таксі та замовив таксі для перевезення побутової техніки значних габаритів.

Ключі від квартири після того, як вони винесли холодильник, він поклав під килимець біля вхідних дверей у квартиру.

Холодильник він разом із ОСОБА_8 спустив вниз по сходах, при виході він відчинив двері в парадному під'їзду, запросив прибувшого таксиста допомогти їм, та вони разом поклали холодильника в салон автомобілю Volkswagen Transporter. Відразу набігла значна кількість людей, він, перелякавшись, негайно убіг у двір, покинувши місце пригоди, також з місця пригоди убіг ОСОБА_8 та таксист. Коли він убігав, то позаду себе чув крики водія автомобілю, якому, як він пізніше узнав, нанесли ушкодження голови та було якого було затримано нападниками. Крики таксисту ще більше перелякали його, та він більше не повертався до місця пригоди, куди убіг ОСОБА_8 йому не відомо.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, підтверджується сукупністю зібраних в ході досудового розслідування та безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості.

Показаннями потерпілої ОСОБА_9, яка зазначила, що вона здійснює підприємницьку діяльність з приводу надання послуг на території м. Києва з оренди житла, за договорами оренди з власниками квартир має в користуванні понад 30 квартир, які повністю обладнані нею сучасною технікою, меблями, які були придбані за її рахунок. Орендована нею квартира № АДРЕСА_4 знаходиться на четвертому поверсі дев'яти поверхового будинку, обладнана меблями, особисто їй належить вся наявна в квартирі побутова техніка: два великих плазмових телевізори, холодильник, вбудована духова плита, також багато іншої дрібної побутової техніки.

14.03.2014р. їй зателефонував на зазначений нею в оголошеннях в Інтернет ресурсі мобільний телефон молодий чоловік, який представився ОСОБА_9, як пізніше вона узнала, це був ОСОБА_2, повідомив, що мав орендувати квартиру на 10 діб для свого начальника. За телефоном домовились про зустріч безпосередньо на квартирі при її огляді, вона зателефонувала своєму менеджеру та повідомила їй про оренду зазначеної квартири, яка особисто в подальшому зустрілась з ОСОБА_2, який представив їй паспорт на ім'я ОСОБА_6, про що їй повідомлено менеджером. Менеджером ОСОБА_2 було висунуто вимогу про сплату всієї суми вартості орендованого житла за 10 діб із розрахунку по 700 грн за одну добу, на що останній повідомив, що гроші мав тільки на одну добу, та в подальшому обов'язково за квартиру розрахується його начальник. Зазначені обставини їй повідомила менеджер, та враховуючи той факт, що у її колег по аналогічному бізнесу особа з такими паспортними даними неодноразово викрадала побутову техніку, вона погодилась надати в оренду житло із сплатою суми оренди тільки за одну добу, та наступною сплатою решти грошових коштів. Після цього ОСОБА_2 розрахувався з менеджером та отримав від останньої ключі від квартири.

Будучі обізнаною про значну кількість крадіжок з орендованих квартир у своїх колег, вона, підозрюючи неплатоспроможність ОСОБА_2 з оплати за оренду значно дорогої квартири, відразу звернулась з заявою до Печерського райвідділу міліції про те, що до неї звернувся чоловік з паспортом за прізвищем ОСОБА_6, яким раніше у її колег було здійснено крадіжку майна в орендованих квартирах, на що їй запропонували дочекатися ночі та простежити за поведінкою цієї особи та впевнитися, що саме він викраде майно з її квартири. Також нею співробітникам міліції передано підписаний ОСОБА_2 договір оренди житла, який вона отримала від свого менеджера.

Одночасно нею були написана відповідна заява до Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві щодо викладених нею обставин, та разом із співробітниками міліції та своїми знайомими вони чекали з вечора у дворі будинку послідовності розгортавшихся подій. Близько першої-другою години 15.03.2014р. вона разом із присутніми бачила, як ОСОБА_2 разом із молодим чоловіком виходили із під'їзду та оглядали прилеглу територію, а потім близько другої години вони винесли із під'їзду належний їй холодильник INDESIT та за допомогою водія автомобілю Volkswagen Transporter завантажили його в салон автомобілю. Після цього співробітники міліції побігли з укриття затримувати крадіїв, але ОСОБА_2 з хлопцем разом із ним убігли, а водія автомобілю було затримано, та останній повідомив про його виклик ОСОБА_2 для надання послуг таксі з перевезення габаритної техніки.

Була викликана слідчо-оперативна група, яка в ході огляду квартири встановила, що з кухні було викрадено холодильник, також в двох кімнатах квартири були зняті зі стін два великих плазмових телевізори марки Самсунг, кріплення до них, які були упаковані та підготовані для винесення з квартири.

В подальшому їй стало відомо, що ОСОБА_2 разом із молодим чоловіком сховалися в під'їзді, оскільки на наступний день вона з'ясувала від сусідів, що в нічний час по під'їзду бігали два парні, які просилися сховатися, оскільки на них напали «тітушки» та їх побили, та мешканці квартири, які орендували квартиру, розташовану на дев'ятому поверсі, впустили їх до в квартири, де ці парні знаходились до ранку. Вважає, що ОСОБА_2 та невідомий їй хлопець таким чином сховалися від них. Приблизно через два тижні при зустрічі сусідка по під'їзду надала їй ключі від її квартири, які остання знайшла під килимком біля вхідних дверей до її квартири, а також паспорт на ім'я другого хлопця - ОСОБА_8, який приймав участь у крадіжці її речей із квартири. Зазначений паспорт, разом із документами на холодильник вона також передала співробітникам міліції, та доля цих документів їй не відома.

Оскільки холодильник вона придбала за готівковий рахунок незадовго до крадіжки, документи на придбання холодильнику та його паспортні дані вона передала працівникам міліції, вартість холодильника вона не пам'ятає у зв'язку із придбанням нею значної кількості побутової техніки для обладнання наявних в її користуванні квартир, вона погоджується з встановленою вартістю холодильника на підставі даних про вартість такої марки холодильники із Інтернет-ресурсу. Враховуючи, що холодильник їй повернуто, цивільний позов не заявляє, застосувати покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_2 вважає за необхідне відповідно до закону.

Аналогічними показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_7, який працює в таксі «Корона», та на праві власності в якого знадиться автомобіль Volkswagen Transporter, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який в мережі «Таксі» 15.03.2014р. близько 01 години взяв замовлення на перевезення крупно габаритного вантажу напрямом за адресою: м. Київ, вул. І. Лепса, 53. Він відразу під'їхав у двір будинку АДРЕСА_4, хлопці вийшли із третього під'їзду будинку, серед них був ОСОБА_2, впевнилися, що на автомобілі можливо перевезти багаж та повернулися до під'їзду, звідки згодом винесли вручну холодильника і завантажили його в салон автомобілю, він допомагав при завантаженні холодильнику в автомобіль з метою не пошкодити свій автомобіль. Після цього сів в автомобіль, а хлопці запросили його зачекати коли вони ще винесуть телевізор та ще якусь річ, можливо мікрохвильову піч, але за спливом часу він про це не пам'ятає.

У нього такі дії хлопців не викликали якихось сумнівів щодо пізнього завантаження побутової техніки, оскільки люди переїзджають і вночі, та з цього приводу він оказував послуги з перевезення іншим особам.

В той момент, коли хлопці відходили від автомобілю до під'їзду за іншими речами, набігла купа людей з дубинками та бітами. Враховуючи, що на той момент посилилась кількість нападів на людей у зв'язку з політичною обстановкою в країні, він почав убігати, побоюючись за своє життя, але на крики «лежати обличчям донизу», він зупинився, повернувся до свого автомобілю, де біля його автомобілю знаходилось близько шести чоловіків та дівчина. В процесі спілкування він для себе з'ясував, що це були люди із громадської організації «Самооборона». Після того, як він заспокоївся, на місці було з'ясовано, що цими хлопцями була вчинена крадіжка, та його в момент завантаження холодильника ці люди також прийняли за крадія.

В подальшому було викликано працівників міліції та слідчо-оперативну групу, з якою разом він піднявся до квартири, з якої було вчинено крадіжку, та де він побачив два телевізори в кімнатах, які були зняті зі стін і підготовані для винесення з квартири, також в кухні квартири було пусте місце, де раніше, як він зрозумів, стояв холодильник. Одночасно дівчина, яка була разом із хлопцями при його затриманні, повідомила, що саме у неї вчинена крадіжка холодильника.

Даними проколу прийняття заяви ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення від 15.03.2014р. про викрадення близько 01 год 15.03.2014р. з квартири АДРЕСА_4 під приводом оренди житла належного їй майна (том 2 а.п. 15-16).

Даними протоколу огляду місця події від 15.03.2014р. та фототаблицею до нього, згідно якого під час огляду в період з 01 год 50 хв до 02 год 25 хв приміщення квартири АДРЕСА_4, яка розташована на 4-му поверсі 9-ти поверхового будинку, встановлено, що вхід до квартири здійснюється через одностворчаті металеві двері, обладнані двома врізаними замками, які на момент огляду видимих пошкоджень не мають. Квартира складається із коридору, санвузла, кухні, прохідної житлової кімнати із балконом (умовно № 1), та житлової кімнати (умовно № 2). На момент огляду в коридорі справа від входу до кімнати № 1 на підлозі виявлено плазмовий телевізор марки «LG» s/n 2041RА39089 (білого кольору) в поліетиленовому чохлі. На дивані в кімнаті № 1 виявлено плазмову панель марки «LG» s/n 207гаhh07049 (чорного кольору). Навпроти дивану, на якому лежить зазначений телевізор, на стіні міститься кріплення для телевізору із підведеними до нього кабелями та адаптером цифрового телебачення. В житловій кімнаті № 2 з правої сторони від входу на стіні наявне кріплення для телевізору. В кухонній кімнаті в лівому куті поблизу розеток живлення наявне порожне місце розміром приблизно 90х90 см із слідами пилу та крихт (том 2 а.п. 32-35, 20-30).

Даними протоколу огляду місця події від 15.03.2014р. та фототаблицею до нього, згідно якого під час огляду в період з 02 год 30 хв до 03 год 10 хв двору будинку № АДРЕСА_5, на ділянці місцевості поблизу під'їзду № 3 зазначеного будинку, на відстані приблизно 4 м від вхідних дверей до під'їзду № 3 з правої сторони стоїть автомобіль марки Volkswagen Transporter, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1. На момент огляду власник автомобілю ОСОБА_7 (технічний паспорт НОМЕР_3), надав згоду на огляд салону його автомобілю. При огляді в салоні автомобілю виявлено холодильник марки «Indesit» білого кольору, під час обробки поверхонь дверей автомобілю (правої пасажирської) та холодильнику виявлено по два сліди папілярних ліній (том 2 а.п. 17-19, 36-40).

Висновком експерта № 244 від 12.06.2014р. при проведенні судової трасологічної експертизи за спеціальністю 4.6 «дактилоскопічні дослідження», відповідно до якого придатні для ідентифікації два сліди папілярних узорів, вилучені при огляді місця події автомобілю Volkswagen від 15.03.2014р. залишено ОСОБА_7, а також придатні для ідентифікації три сліди папілярних узорів, вилучені при огляді місця події квартири від 15.03.2014р. залишено не ОСОБА_3 та не ОСОБА_7 (том 2 а.с. 136-155).

Висновком експерта №569 від 25.06.2014р. при проведенні судової трасологічної експертизи за спеціальністю 4.6 «дактилоскопічні дослідження», відповідно до якого придатні для ідентифікації чотири сліди папілярних узорів, вилучені при огляді місця події квартири АДРЕСА_4, залишено Особою, матеріали відносно якої органом досудового розслідування виділено в окреме провадження, два сліди папілярних узорів залишені ОСОБА_2 (том 2 а.с. 168-180).

Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні докази в своїй сукупності, у суду немає підстав сумніватися в достовірності висновків проведених у справі судово-трасологічних експертиз, оскільки вони проведені з дотриманням встановленого процесуального порядку, компетентним фахівцем, що володіє спеціальними знаннями для вирішення постановлених перед ним питань і має тривалий стаж експертної роботи, експертні висновки не суперечать іншим, зібраним у кримінальному провадженні доказам, є науково обґрунтованими.

Даними інформаційної довідки щодо вартості двухкамерного холодильника марки «INDESIT-РВАА 33 VD», у розмірі 6939,00 грн, та його технічних характеристик, в тому числі габарити холодильника становлять 200х60х65,5 см (том 2 а.п. 130).

При дослідженні в судовому засіданні зазначених протоколів огляду місця події в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_2 підтвердив факт знаходження його та ОСОБА_8 в зазначеній квартирі та користування з метою перевезення холодильника автомобілем «Volkswagen Transporter», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1. При цьому він не виключає наявність в квартирі належних йому та ОСОБА_8 слідів папілярних узорів. Також ним же підтверджено в судому засіданні відповідно до досліджених фотографій до протоколу огляду місць події обстановка в квартирі, які він орендував. Однак ОСОБА_2 заперечує щодо зняття ним або ОСОБА_8, плазмових телевізорів зі стін житлових кімнат квартири, та підготування їх для подальшого винесення із квартири, що спростовується показаннями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_3, свідка ОСОБА_7, які в повному обсязі узгоджуються між собою.

З наданих в судовому засіданні пояснень потерпілої ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_7 слідує, що відразу після виходу із квартири з холодильником ОСОБА_2 та іншої встановленої в ході досудового розслідування Особи, які намагалися повторно повернутися до квартири за іншим майном, та безпосереднього виявляння вчиненої ними крадіжки, всі учасники слідчо-оперативної групи, а також сама потерпіла, свідок піднялися до квартири АДРЕСА_4, де в ході огляду місця події виявили зняті та підготовані для транспортування два плазмові телевізори. Зазначений факт також було відображено в протоколі огляду місця події та фото таблиці до нього, який було проведено в присутності понятих з додержанням вимог КПК України щодо огляду місця події. Незначний проміжок часу, відсутність інших осіб, які заходили після покидання квартири ОСОБА_2 та іншою встановленою в ході досудового розслідування Особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження у зв'язку з її розшуком, спростовує висловлений в судовому засіданні факт непричетності ОСОБА_2 до знімання плазмових телевізорів в зазначеній квартирі.

Між тим, враховуючи, що відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, прокурором у відповідності зі ст. 338 КПК України в ході судового розгляду не змінено обсяг обвинувачення ОСОБА_2 в частині готування до вчинення крадіжки також двох плазмових телевізорів із квартири, суд не надає оцінку діям ОСОБА_2, направлених на вчинення крадіжки ще двох телевізорів, оскільки підстав для визнання злочинними таких дій у суду, з урахуванням зміненого прокурором обвинувачення не має.

Суд, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_2 щодо невизнання ним своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за попереднью змовою групою осіб з Особою, матеріали кримінального провадження відносно якої органом досудового розслідування виділені в окреме провадження у зв'язку з її розшуком, а також проникнення у житло, та розцінює таку процесуальну позицію обвинуваченого в судовому засіданні як спосіб виконання ним конституційного права на свій захист від обвинувачення і бажання зменшити міру кримінальної відповідальності за наслідками вчинення кримінального правопорушення.

Не заслуговують на увагу доводи обвинуваченого та його захисника про відсутність в діях ОСОБА_2 кваліфікуючої ознаки - проникнення у житло, оскільки з показань потерпілої вбачається, що ОСОБА_2 орендував найдорожче житло, заздалегідь впевнився про наявність в квартирі вартісного побутового обладнання та техніки, при укладенні договору оренди представив документ, який посвідчує його особу зі зміненими анкетними даними, а саме, на ім'я ОСОБА_6, тим самим скривши свої особисті дані, при оренді житла намагався домовитися саме за оплату за одну добу, надавши обіцянки сплатити решту грошових коштів на наступний день. Незважаючи на те, що обвинувачений проник у житло з дозволу орендаря квартири ОСОБА_3, але цей дозвіл отримав обманним шляхом, запевнивши осіб, які здавали йому в оренду зазначену квартиру в своїй платоспроможності, тоді як саме з моменту зняття в оренду квартири, відразу вчинив протиправні дії щодо вилучення майна із квартири та подальшу його крадіжку. Одночасно в судовому засіданні обвинуваченим також було підтверджено, що розрахуватися за наступний день або дні проживання в орендованій квартирі грошових коштів у нього не було, та він з метою отримання грошових коштів і викрав холодильник, бажаючи його закласти в ломбард.

Незважаючи на те, що обвинувачений не визнає в судовому засіданні факт пред'явлення ним менеджеру паспорту на ім'я ОСОБА_6 як паспорту, який посвідчує його особу, у суду не має підстав сумніватися в показаннях потерпілої ОСОБА_3 з цього приводу, оскільки саме за таких обставин, маючи інформацію про вчинення з боку особи за прізвищем ОСОБА_6 крадіжок побутової техніки, іншого майна у її партнерів по бізнесу, вона погодилася на пропозицію ОСОБА_2 здати йому в оренду квартиру на один день з наступною виплатою грошових кошів за оренду житла та без отримання завдатку, з урахуванням того, що таке коштовне житло нею здається в оренду не менше ніж на 10 діб або на короткий час із отриманням завдатку щодо вартості майна, яке знаходиться в житлі. Зазначені дії вчинені потерпілою саме з метою викрити особу, яка бажає вчинити крадіжку її майна, та за таких обставин потерпіла відразу звернулася до правоохоронного органу з відповідною заявою про злочин відносно неї, який готується.

При цьому, з урахуванням принципів диспозитивності та змагальності сторін, свободі в поданні ними свої доказів, суд враховує той факт, що потерпіла ОСОБА_3 на обґрунтування своїх показів щодо звернення 14.03.2014р. до правоохоронного органу з приводу злочину відносно неї, який готується, не надала суду копії заяви про її звернення до правоохоронного органу, але таких прав не були позбавлені сторона захисту або обвинувачення. Не надавши в судовому засіданні даних на підтвердження такої заяви, у суду не має підстав сумніватися в поясненнях потерпілої з цього приводу, оскільки саме з метою викриття протиправної діяльності обвинуваченого нею здійснено звернення до правоохоронного органу для запобігання заподіяння їй матеріальної шкоди, та нею ж до моменту затримання автомобілю Volkswagen Transporter здійснювалось в ніч з 14 на 15.03.2014р. чергування з працівниками міліції біля будинку АДРЕСА_4

Також підстав для обмови потерпілою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення судом не встановлено, а показання потерпілої ОСОБА_3 послідовні, стабільні, об'єктивно підтверджуються приведеними вище доказами, а саме - даними протоколів огляду місця події, висновком судово-трасологічної експертизи, аналогічними показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_7, підстав недовіряти яким у суду не має та стороною захисту такі підстави не наведені. Також поведінка обвинуваченого під час вчинення кримінального правопорушення та після цього, який в групі з Особою, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, забрав з квартири холодильник, та з метою його здачі в ломбард, розпорядився викраденим на власний розсуд, а саме, виніс його за межі квартири, по сходах з четвертого поверху зніс разом із зазначеною Особою до автомобілю під керування ОСОБА_7, та намагався повернутися разом із Особою повторно до орендованої квартири.

Саме з цих обставин суд також вважає, що в діях ОСОБА_2 та Особи, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, міститься закінчений склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Одночасно суд вважає необґрунтованою позицію сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_2 та Особи, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, попереднього зговору на вчинення крадіжки чужого майна, домовленість на спільне вчинення крадіжки мала місце до початку її вчинення, при цьому співучасники були співвиконавцями протиправних дій, діяли узгоджено, планово, заздалегідь знали один одного, та мали спільні інтереси. Особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, була допитана в ході досудового розслідування в якості підозрюваного за обставинами вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, відносно неї обвинувальний акт щодо обставин вчинення зазначеного кримінального провадження первісно було направлено до суду, та в подальшому матеріали кримінального провадження відносно Особи виділені в окреме провадження у зв'язку з його розшуком.

Крім того, суд вважає необґрунтованою позицію захисника обвинуваченого щодо недоведеності в судовому засіданні провини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому діяння та вичерпання можливості отримати докази, які таку вину можуть довести. На обґрунтування чого захисником зазначено, що обвинувачення неодноразово органом досудового розслідування змінювалось, також змінювалась правова кваліфікація дій обвинуваченого, та в судовому засіданні прокурором остаточно незаконно змінена кваліфікація дій обвинуваченого на ч. 3 ст. 185 КК України, тоді як сукупність отриманих в ході досудового розслідування доказів дозволяє йому зробити висновок про їх недопустимість. Зокрема, органом досудового розслідування не доведено факт звернення потерпілої до правоохоронного органу з письмовою заявою про злочин, який готується відносно неї, надання допомоги у викритті злочину відносно потерпілої з боку працівників міліції, які в нічний час з 14 на 15.03.2014р. здійснювали оперативно-слідчі дії біля під'їзду квартири потерпілої, проведення допиту потерпілої на стадії досудового розслідування особою, яка не включена до групи слідчих у зазначеному кримінальному провадженні, та порушення права на захист обвинуваченого в момент його затримання в червні 2014р. в порядку ст. 208 КПК України, оскільки початкові слідчі дії проводилися з обвинуваченим ОСОБА_2 без забезпечення участі захисника.

В судовому засіданні обвинуваченим та захисником також зазначено, що ОСОБА_2 незаконно був затриманий працівниками міліції та тримався затриманим більше 12 годин без надання послуг адвокатом, при цьому співробітники міліції возили його по різним адресам Святошинського, Подільського районів, де з,ясовували його причетність до вчинення інших кримінальних правопорушень. З цього приводу обвинувачений, його захисник зверталися до керівництва правоохоронних органів, прокуратури міста Києва зі скаргами на дії співробітників Печерського РУ ГУ МВС України з метою встановлення протиправності дій з боку слідчого ОСОБА_10., який незаконно затримував ОСОБА_2 більше 12 годин, не повідомивши при цьому адвоката, та зазначивши в протоколі затримання час затримання саме на 12 годин пізніше фактичного затримання.

Що стосується усіх перелічених доводів захисника ОСОБА_1 про порушення права ОСОБА_2 на захист, то вони є непереконливими, оскільки спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Зокрема, як слідує з матеріалів кримінального провадження, при складанні протоколу про затримання ОСОБА_2 09.06.2016р. о 19 год 30 хв був повідомлений захисник ОСОБА_1, який при ознайомленні з протоколом затримання та його підписанні жодних заперечень або зауважень не висловлював, незважаючи на те, що в протоколі про затримання даних про час затримання ОСОБА_2 не зазначено (том 2 а.п. 60-64).

Час видачі доручення керівника Київського міського центра з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 09.06.2014р. становить 16 год 00 хв (том 2 а.п. 65), що дозволяє суду визначитися в тому, що затримання ОСОБА_2 передувало складанню відповідного протоколу про його затримання.

Крім того, при врученні ОСОБА_2 за участю його захисника адвоката ОСОБА_1 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, о 19 год 00 хв, ОСОБА_2 визнано вину в крадіжці холодильника з орендованого приміщення (том 2 а.п. 54-56).

Також в цей же день ОСОБА_2 за участю захисника ОСОБА_1 був допитаний в період з 19 год 00 хв до 19 год 30 хв в якості підозрюваного за обставинами вчинення крадіжки з орендованої квартири за попередньою змовою групою осіб, поєднаної з проникненням в житло (том 2 а.с.56-59). При цьому захисником також будь-яких зауважень з приводу наданих підозрюваним визнавальних показів не надано та без застережень підписано протокол процесуальної дії.

За вимогами ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.06.2014р. до ОСОБА_2 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 мінімальних розмірів заробітних плат (том 2 а.п. 92-94), яка ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19.06.2014р. скасована та до ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України (том 2 а.п. 98-99). Із зазначених ухвал також випливає, що при застосуванні до ОСОБА_2 запобіжного заходу при судовому контролі не встановлено порушень органу досудового розслідування при затриманні ОСОБА_2

Таким чином, під час досудового розслідування захист інтересів ОСОБА_2 здійснював адвокат ОСОБА_1, зазначені процесуальні дії, які проводились з підозрюваним, здійснювались за участю захисника, а відтак позиція захисника в судовому засіданні щодо порушення з боку органу досудового розслідування права на захист обвинуваченого спростовна в суді.

Щодо законності отримання доказів у кримінальному провадженні, їх належності та допустимості, на які посилається в судовому засіданні суд як надоведеність вини обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення, то ці докази з достатньою повнотою, всебічно, об'єктивно та неупереджено дослідиджені в судовому засіданні, в тому числі й показання обвинуваченого, потерпілої, свідка.

Призначаючи обвинуваченому вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який виключно позитивно характеризується за місцем проживання, має міцні соціальні зв'язки, постійне місце роботи у приватної особи за усним трудовим договором, має на утриманні малолітню дитину та дружину, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трьох років, незадовільний стан здоров'я, пов'язаний із встановленням у обвинуваченого 3 групи інвалідності за загальним захворюванням та перебуванням на диспансерному обліку з приводу захворювання хребта, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, та в період слухання кримінального провадження в судовому засіданні не допускав порушень законодавчо покладених на нього обов'язків.

До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить наявність на утриманні обвинуваченого малолітньої дитини та дружини, його незадовільний стан здоров'я.

Між тим, суд не визнає згідно зі ст. 66 КК України щире каяття обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, оскільки висловлення в судовому засіданні позиції обвинуваченого щодо визнання провини у вчиненні крадіжки чужого майна без кваліфікуючих ознаків, принесення в судовому засіданні вибачення потерпілій, не ґрунтується на визнанні обвинуваченим своєї провини саме у вчиненні крадіжки чужого майна за попередньою змовою групою осіб та поєднаного з проникненням у житло, виявленні жалю з приводу вчиненого та бажанні виправити ситуацію, що склалася.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, одночасно враховуючи зазначені обставини, з урахуванням особи винного, принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на виправлення, виховання та соціальну реабілітацію засудженого, суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченому покарання в межах санкції статті, по якій кваліфіковані дії обвинуваченого, у виді позбавлення волі із застосуванням вимог ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням і поклавши на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.

До обвинуваченого після закінчення строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, запобіжний захід не застосовувався та підстав для його застосування не вбачається.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_2 суд вважає за необхідне зарахувати попереднє ув'язнення обвинуваченого в період з 09.03.2014р. по 19.03.2014р. включно з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.

Цивільний позов не заявлений. Кримінальним правопорушенням потерпілій ОСОБА_3 завдана матеріальна шкода в розмірі 6939,00 грн, яку в ході досудового розслідування відшкодовано шляхом повернення викраденого майна, що підтверджено розпискою потерпілої.

Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, у вигляді вартості проведення судової трасологічної експертизи № 244 від 21.03.2014р. та № 529 від 25.06.2014р. у загальному розмірі 1769,04 грн підлягають стягненню з обвинуваченого відповідно до ст. 124 КПК України в повному обсязі.

Питання про речовий доказ вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від призначеного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки, поклавши на нього обов'язки відповідно до ст.76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися на реєстрацію в кримінально-виконавчу інспекцію.

Зарахувати відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування ОСОБА_2 покарання попереднє ув'язнення засудженого з 09.03.2014р. по 19.03.2014р. включно з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, на проведення судових трасологічних експертиз у загальному розмірі 1769,04 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дев'ять грн 04 коп).

Речовий доказ у вигляді холодильника «INDESIT-РВАА 33 VD», переданий потерпілій ОСОБА_3 на відповідальне збереження, залишити їй за належністю.

Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий С.Ш.Бабенко