У х в а л а

іменем україни

28 грудня 2016 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Кафідової О.В., Гримич М.К., Ткачука О.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Смайл Сервіс», про стягнення страхового відшкодування, за касаційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 08 липня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 20 травня 2014 року між ним та Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (далі - ТзДВ СК «Альфа-Гарант») було укладено договір добровільного комплексного страхування під час подорожей за кордон, на термін до 11 червня 2015 року.

Вказував на те, що відповідно до умов договору він одержує страхове відшкодування, пов'язане з життям, здоров'ям і працездатністю на території країн Європи в межах строку дії договору та страхової суми, розмір якої становить 30 000 євро.

Зазначав, що 10 листопада 2014 року під час подорожі до Німеччини у нього раптово погіршився стан здоров'я, у результаті чого його було госпіталізовано до клініки Геліос у м. Дуйсбург (Німеччина), що підтверджується протоколом виїзду швидкої допомоги.

У зв'язку з тим, що йому було надано невідкладну медичну допомогу, здійснено оперативне втручання та призначено лікування, клініка виписала рахунок на суму 3 357, 17 євро.

Повернувшись в Україну, він звернувся до ТОВ СК «Альфа-Гарант» з заявою про відшкодування страхових сум, однак листом від 28 січня 2015 року відповідач відмовив у виплаті, оскільки він несвоєчасно повідомив про настання страхового випадку.

Посилаючись на те, що відмова ТОВ СК «Альфа-Гарант» є безпідставно, оскільки перебуваючи в післяопераційному стані він не мав можливості вчасно повідомити страхову компанію про настання страхового випадку, просив позов задовольнити.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 08 липня 2016 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_4 страхове відшкодування у розмірі 76 248 грн 73 коп.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ТОВ СК «Альфа-Гарант» просить скасуватиоскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно виходив з того, що лише несвоєчасне повідомлення страховика про настання страхового випадку не може бути підставою для відмови виплати страхового відшкодування.

При цьому судами правильно зазначено, що 21 листопада 2014 року асистуюча компанія - ТОВ «Смайл Сервіс» повідомила відповідача про настання страхового випадку, шляхом направлення факсимільного повідомлення,тобто страховик отримав відомості, за наявності яких міг переконатися, що подія є страховим випадком.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 08 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О.В. Кафідова

М.К. Гримич

О.С. Ткачук