КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1442/16 Головуючий у 1-й інстанції: Каліновська А.В. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

11 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі: Бродацькій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 року по справі за її позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і вимоги, -

В С Т А Н О В И Л А :

ФОП ОСОБА_2 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.08.2016 року форми «Р» № 00002261301, № 00002251301, № 00002291301, рішення про застосування штрафних санкцій від 11.09.2016 року № 0002281301, податкових повідомлень-рішень від 29.09.2016 форми «Р» № 0002871301, № 0002881301 та вимоги про сплату боргу форми «Ф» від 29.09.2016 року № 0002891301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу про скасування незаконної, на її думку, постанови суду першої інстанції та просить постановити нову про задоволення позовних вимог в повному обсязі. При цьому посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Черкасах проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, правильності нарахування обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 19.07.2016 року № 330/23-01-17-01/НОМЕР_5.

Перевіркою встановлено порушення позивачкою:

- п. 177.2 п. 177.4 ст. 177 ПК України, контролюючим органом самостійно визначено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 191383 грн. 89 коп., в тому числі за 2014 рік в сумі 41371 грн. 10 коп., за 2015 рік в сумі 150612 грн. 79 коп.;

- ст. 168, ст. 163, п. 161 Підрозділу 10 Підрозділу 10 Інших перехідних положень ПК України, у результаті чого донараховано військовий збір з підприємницької діяльності що підлягає сплаті до бюджету за 2015 рік на загальну суму 2259 грн. 19 коп.;

- пп. 1.2 п. 1 ст. 7 та абз. 3 п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого донараховано єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування всього у сумі 66618 грн. 41 коп. в тому числі за 2014 рік в сумі 14355 грн. 77 коп., за 2015 рік сумі 52262 грн. 64 коп.;

- пп. 16.1.3, пп. 16.1.5, пп. 16.1.12. п. 16.1, абз. 1. п. 44.3 ст. 44, п.85.2 ст. 85, пп. «б» 176.1. пп. «г» п. 176.1. ст. 176 ПК України, не забезпечено зберігання та надання на перевірку документів пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи .

За результатами розгляду заперечень на вищезазначений акт листом від 09.08.2016 №20237/23-01-13-0114 висновки акту перевірки від 19.07.2016 №330/23-01-17-01/НОМЕР_5 залишено без змін.

Зазначені обставини слугували підставою для прийняття ДПІ у м. Черкасах спірних:

- податкового повідомлення-рішення від 11.09.2016 № 0002251301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичним особам за результатами річного декларування у сумі 239229 грн.. 86 коп., в тому числі за основним платежем 191383 грн. 89 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 47845 грн. 97 коп.;

- податкового повідомлення-рішення від 11.09.2016 № 0002261301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору в сумі 2823 грн. 99 коп., в тому числі за основним платежем 2259 грн. 19 коп., за штрафними санкціями 564 грн. 80 коп.;

- податкового повідомлення-рішення від 11.09.2016 № 0002291301, яким до позивача застосовано адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 510 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11.08.2016 № 0002281301, яким позивачу донараховано єдиного соціального внеску у сумі 66618 грн. 41 коп. та штрафні санкції в розмірі 7379 грн. 63 коп.;

- вимоги від 11.08.2016 № 0002271301 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 66618 грн. 41 коп.

За результатами адміністративного оскарження до вищестоящого податкового органу рішенням ГУ ДФС у Черкаській області від 23.09.2016 №18973/23-00-10-0210 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 600 грн. та суму штрафних санкцій в розмірі 150 грн.; збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору в розмірі 9579 грн. 51 коп. та суму штрафної санкції в розмірі 2394 грн. 89 коп.; залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 11.09.2016 №0002251301, від 11.09.2016 №0002261301, від 11.09.2016 №0002291301; збільшено суму своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 109596 грн. 50 коп. та відповідно збільшено суму штрафних санкцій у розмірі 72599 грн. 09 коп.; скасовано вимогу від 11.08.2016 №0002271301 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 66618 грн. 41 коп.; зобов'язано ДПІ у м. Черкасах сформувати нову вимогу про сплату боргу.

З урахуванням вказаного вище рішення ГУ ДФС у Черкаській області, ДПІ у м. Черкасах прийнято спірні:

- вимогу про сплату боргу від 29.09.2016 №Ф-0002891301 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 176214 грн. 88 коп.;

- податкове повідомлення-рішення від 29.09.2016 № 0002881301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору в сумі 11974 грн. 40 коп., в тому числі за основним платежем 9579 грн. 51 коп., за штрафними санкціями 2394 грн. 89 коп.;

- податкове повідомлення-рішення від 29.09.2016 № 0002871301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичним особам за результатами річного декларування у сумі 750 грн., в тому числі за основним платежем 600 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 150 грн.

Вирішуючи питання щодо правомірності спірних рішень та вимоги, колегія суддів виходить з наступного.

У відповідності до п. 177.10 ст. 177 ПК України, фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481.

Пунктом 1 Порядку №481 передбачено, що відповідно до п. 177.10 ст. 177 та п. 178.6 ст. 178 розділу IV ПК України, фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.

За період з 01.01.2014 по 31.12.2015 позивачка здійснювала господарську діяльність на загальній системі оподаткування, особливості оподаткування доходів від обрання якої встановлено ст. 177 ПК України та сплачувала до бюджету самостійно розраховані авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

Перевіркою дотримання встановленого порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, що здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування встановлено порушення позивачем ведення книги доходів та витрат, зареєстрованої в ДПІ у м. Черкасах, та відповідно і порушення визначення чистого оподаткованого доходу за перевірений період.

Пунктом 177.4 ст. 177 ПК України визначено перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів.

Проаналізувавши зміст приписів п. 177.4 ст. 177 ПК України, судова колегія не може не погодитися з доводами суду першої інстанції, що позивачем занижено суми валового доходу за 2014 рік в розмірі 3184 грн. внаслідок не включення до валового доходу сум отриманих безготівкових коштів за реалізацію спецодягу, чим порушено п. 177.2 ст. 177 ПК України.

Так, відповідно до п. 177.2 ст.177 ПК України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п.164.1 ст. 164 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України, загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Крім того, перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням позивачем підприємницької діяльності встановлено завищення суми витрат в розмірі 1046476 грн., в тому числі за 2014 рік на суму 257227 грн. та за 2015 рік на суму 789249 грн.

Таким чином, ФОП ОСОБА_2 правомірно донараховано податок з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, що підлягає сплаті до бюджету за 2014 рік з урахуванням самостійно сплаченого податку позивачем за результатами річного декларування в розмірі 41371 грн. 10 коп. (41554 грн. 25 коп. - 183 грн. 15 коп.), а також податок з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, що підлягає сплаті до бюджету за 2015 рік з урахуванням самостійно сплаченого податку за результатами річного декларування в розмірі 150612 грн. 79 коп.

Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних, позивачем реалізовано тканини (на загальну суму 222905 грн.), які було придбано за 220698 грн., тобто перевіркою встановлено розмір націнки позивачем - 1 % (222905 х 100% / 101 %), у зв'язку з чим, контролюючим органом було використано мінімальну націнку позивачем на реалізовано тканини.

Згідно п. 177.1 ст.177 ПК України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

За п. 167.1 ст.167 ПК України, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті мінімальна заробітна плата).

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно із статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до їй такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків (у новій редакції з 01.01.2015).

Отже, судом першої інстанції правомірно встановлено розбіжності з даними про суми чистого оподатковуваного доходу за 2014-2015 роки на загальну суму 1049660 грн., а саме: за 2014 рік на суму 260411 грн. та за 2015 рік на суму 789249 грн., у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення від 11.09.2016 № 0002251301 та від 29.09.2016 № 0002871301 є правомірними та скасуванню не підлягають.

Пунктом 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до пп. 1.1 п. 16 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Підпунктом 1.2 пункту 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Згідно з пп.1.4 п. 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку; встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 нього пункту.

Відповідно до пп. 1.5 п. 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 нього Кодексу.

При цьому, апеляційна інстанція критично оцінює доводи апеляційної скарги на те, що у відповідача відсутні повноваження щодо здійснення перевірки повноти нарахування та сплати військового збору - не береться судом до уваги, з огляду на наступне.

Згідно із пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71-VIII встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється, зокрема, з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість.

Оскільки, перевірка ФОП ОСОБА_2 здійснена на виконання наказу ДПІ у м. Черкасах від 02.06.2016 року №1406 з питань дотримання позивачем вимог податкового (повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску) законодавства - під час якої встановлено розбіжності з даними про суми чистого оподатковуваного доходу за 2015 рік на суму 789249 грн., що має похідний наслідок нарахування на вищевказану суму військового збору ФОП ОСОБА_2, у зв'язку з чим ДПІ у м. Черкасах правомірно донараховано позивачу військовий збір на загальну суму 2259 грн. 19 коп.

Одночасно, за результатами розгляду скарги позивача ГУ ДФС у Черкаській області встановлено не вірне визначення ДПІ у м. Черкасах військового збору, оскільки сума нарахованого військового збору за 2015 рік повинна становити 11838 грн. 70 коп. (789249 грн. х 1,5%), у зв'язку з чим правильно збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з військового збору в розмірі 9579 грн. 51 коп. (11838 грн. 70 коп. - 2259 грн. 19 коп.) та суму штрафної санкції в розмірі 2394 грн. 89 коп.

Отже, податкові повідомлення-рішення від 11.09.2016 № 0002261301 та від 29.09.2016 № 0002881301 є правомірними та скасуванню не підлягають.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування; при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень

Оскільки, перевіркою правильності визначення суми чистого оподатковуваного доходу, відображеного ФОП ОСОБА_2 в додатках 5/Ф4 до податкових декларацій за 2014, 2015 роки - встановлено розбіжності з даними про суми чистого оподатковуваного доходу за 2014-2015 роки на загальну суму 1049660 грн., до позивача правомірно застосовано штрафні санкції у розмірі 510 грн., що свідчить про обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 11.09.2016 № 0002291301.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон), платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону, єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему, оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Пунктом 3 ч. 2 ст. 7 Закону, нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до п. 11 ст. 8 Закону, єдиний внесок для платників,зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону, єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2014 рік встановлений у розмірі 1218 грн. та Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2015 рік в розмірі 1218 грн. (з 01.01.2015 по 31.08.2015), 1378 грн. (з 01.09.2015 по 31.12.2015).

Таким чином, оскільки чистий оподатковуваний дохід, отриманий позивачем від його діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за 2014 рік складає у сумі 260411 грн. та за 2015 рік складає у сумі 789249 грн., сума єдиного внеску, що нарахована на суму доходу (прибутку), отриманого фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 від її діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб в межах максимальної величини бази нарахування за період з січня по грудень 2014 року складає в розмірі 86219 грн. 76 коп., а за період з січня по грудень 2015 року - в розмірі 89995,12 грн.

ДПІ у м. Черкасах було встановлено порушення заниження позивачем суми єдиного внеску в розмірі 66618 грн. 41 коп., а саме: за 2014 рік на суму 14355 грн. 77 коп., за 2015 рік на суму 52262 грн. 64 коп., однак, за результатами розгляду скарги позивача ГУ ДФС У Черкаській області встановлено, що суму єдиного внеску визначено невірно, оскільки встановлено розбіжність за 2014 рік в розмірі 71863 грн. 99 коп. та за 2015 рік в розмірі 37732 грн. 48 коп., у зв'язку з чим збільшено суму своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 109596 грн. 50 коп. та відповідно збільшено суму штрафних санкцій у розмірі 72599 грн. 09 коп.

Згідно п. 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Міністерством фінансів України від 20.04.2015 за № 449 (далі - Інструкція), органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів.

За п. 4 розділу VI Інструкції, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Відповідно до п. 2 ст. 6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний: - своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; - вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Згідно пунктів 1, 2 розділу VII Інструкції №449, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

В силу приписів ч. 11 ст. 25 Закону до платників, визначених пп. 1 -4 п. 1 розділу ІІ Інструкції, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;

Оскільки ДПІ у м. Черкасах сформована вимога про сплату боргу згідно з додатком 7 до Інструкції - за формою, яка втратила чинність 17 травня 2016 року, то ГУ ДФС у Черкаській області скасовано вимогу від 11.08.2016 року № 0002271301 та зобов'язано ДПІ у м. Черкасах сформувати нову вимогу про сплату боргу, в зв'язку з чим відповідачем винесено вимогу про сплату боргу від 29.09.2016 року № Ф-0002891301 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 176214 грн. 88 коп.

Посилання апелянта на те, що Книга обліку доходів і витрат не була повернута позивачу контролюючим органом після проведення попередньої перевірки (акт від 24.04.2014 №99/23-17-01/НОМЕР_5) розцінюються колегією суддів критично, оскільки позивач після проведення попередньої перевірки (в разі виявлення відсутності вказаної книги) не звертався до контролюючого органу з відповідними заявами щодо неповернення або з запитами про її повернення. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Твердження про те, що в деяких оскаржуваних рішеннях (у податковому повідомленні-рішенні від 11.09.2016 форми "Р" №00002291301, в рішенні про застосування штрафних санкцій від 11.09.2016 №0002281301, в податкових повідомленнях-рішеннях від 29.09.2016 форми "Р" №0002871301, №0002881301) зазначено інший номер акта перевірки не може слугувати достатньою правовою підставою для їх скасування, оскільки допущена описка контролюючого органу в рішенні, не спростовує виявлені перевіркою порушення позивачем вимог податкового законодавства та не може свідчити щодо незаконності вказаних оскаржуваних рішень з цих підстав.

Посилання на те, що згідно наказу ДПІ у м. Черкасах від 02.06.2016 № 1406 призначено та проведено виїзну перевірку ФОП, однак фактично перевірка проведена в приміщенні контролюючого органу - також не можуть бути взяті до уваги судовою колегією, оскільки перевірка була здійснена у приміщенні відповідача у зв'язку із волевиявленням позивача та із врахуванням ст. 30 Конституції України щодо гарантії недоторканості житла (місце реєстрації ФОП ОСОБА_2 збігається із місцем проживання).

За ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до наведених вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду апеляційної інстанції достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність винесення ним спірних рішень та вимоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 196, 198, 200, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Карпушова О.В.