Справа № 2-240
2009 рік
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2009 року Герцаївський районний суд Чернівецької області
в складі :
головуючого-судді Єфтемій С.М.
при секретарі Думан О.І.
з участю позивача ОСОБА_1.
відповідачів ОСОБА_2., ОСОБА_3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Герца цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажі дійсним та визнання права власності на автомобіль, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4., ОСОБА_5. та ОСОБА_3. у якому просив визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1, укладений між ним та ОСОБА_3. та визнати за ним право власності на нього.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 22 жовтня 1997 року ОСОБА_2 видав ОСОБА_3. генеральне доручення на автомобіль марки ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1. Зазначене доручення було видано в порядку передоручення від власника автомобіля ОСОБА_4.
21 червня 2000 року ОСОБА_3. продала спірний автомобіль позивачеві за 10000 грн, на що видала йому письмову розписку. Отримавши від останньої того же дня автомобіль із документами , в подальшому ОСОБА_3. стала ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу автомобіля, а тому а порядку ст. 220 ЦК України просив визнати угоду купівлі-продажу автомобіля дійсною та визнати за ним право власності на це майно.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та суду пояснив, що на момент купівлі спірного автомобіля, ОСОБА_3. правомірно користувалася та розпоряджалася ним згідно доручення отриманого від ОСОБА_5. Через те, що 1 серпня 2000 року строк доручення за яким вона користувалася автомобілем сплинув, а прийнятими мірами знайти власника автомобіля - ОСОБА_4. не представилась можливим, він не може розпоряджатися спірним автомобілем.
Відповідач ОСОБА_2. позов визнав та суду пояснив, що в серпні 1997 року він купив спірний автомобіль у ОСОБА_4. і разом з ним оформив у нотаріальній конторі довіреність на право користування і розпорядження автомобілем. Через фінансові проблеми, 22 жовтня 1997 року він продав спірний автомобіль ОСОБА_3., на що видав нотаріальне доручення щодо користування і розпорядження спірним автомобілем. В подальшому до нього неодноразово звертався позивач як нібито останній покупець спірного автомобіля з проханням знайти ОСОБА_4., так як строк за яким ОСОБА_3. розпоряджалася автомобілем закінчився, а він не може оформити на себе вказаний автомобіль. Сам ОСОБА_4. за останнім відомим місцем проживання відсутній та його місце перебування йому не відомо.
Відповідачка ОСОБА_3. проти задоволення позовних вимог позивача не заперечувала та суду пояснила, що за наслідками домовленості з позивачем, 21 червня 2000 року вона продала йому автомобіль марки ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1 якім на той час розпоряджалася за дорученням. Отримавши від позивача 10000 грн. за автомобіль, вона передала йому усі документи на нього. З даного приводу нею власноручно було написано розписку, а саме оформлення автомобіля вони домовилися вирішити по приїзду чоловіка з заробітків. В подальшому позивач неодноразово звертався до неї з даного приводу, проте через те що строк дії доручення сплинув, вказане питання не вирішено по теперішній час. Самого власника автомобіля ОСОБА_4. вона не знає, однак відомо що останній виїхав з м. Чернівці.
Відповідач ОСОБА_4. в судове засідання не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що також підтверджується оголошенням поміщеною у газеті «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 7 серпня 2009 року НОМЕР_2.
Вислухавши пояснення позивача, відповідачів ОСОБА_2. та ОСОБА_3., дослідивши письмові матеріали по справі, суд вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи автомобіля марки ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1,1 належав на праві власності ОСОБА_4. (а.с. 6).
1 серпня 1997 року ОСОБА_4. видав генеральну довіреність на спірний автомобіль ОСОБА_2., якій в свою чергу в порядку передоручення – 22 жовтня 1997 року надав генеральну довіреність на управління та користування автомобілем ОСОБА_3. (а.с. 8). На підставі цього доручення ОСОБА_3., 21 червня 2000 року продала, а позивач - купив вказаний автомобіль, при цьому ОСОБА_3. отримала гроші за проданий автомобіль у сумі 10 тис. грн., а позивач - отримав автомобіль, ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Однак договір купівлі-продажу автомобіля у встановленому законом порядку вони не уклали, обмежившись лише письмовою розпискою.
Відповідно до ст. 220 ЦК України в разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
За змістом зазначеної норми закону, суд може визнати дійсним лише той договір, який за законом підлягав нотаріальному посвідченню, але сторони уклали його без додержання цієї форми і одна зі сторін виконала його повністю або частково, а друга - ухиляється від нотаріального посвідчення укладеного договору.
Перелік угод (купівлі-продажу) для яких передбачено обов’язковість їх нотаріального посвідчення передбачено ст. 657 ЦК України, проте договір купівлі-продажу автомобіля до нього не включений.
Проте, як зазначено у ч.1 п.3 ст. 208 ЦК України, правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу повинні бути вчиненні у письмовій формі.
Таким чином, договір щодо купівлі-продажу спірного автомобіля, з урахуванням його ціни, повинен був бути укладений між сторонами у письмовій формі.
Письмова форма договору купівлі-продажу автомобіля передбачена й постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1338, якою затверджені Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок (далі - Правила), згідно з п. 2 яких вони є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб.
Відповідно до п. 4 зазначених Правил перед відчуженням транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ.
Згідно з п. 44 цих Правил зняття з обліку транспортних засобів здійснюються після їх огляду в підрозділі ДАІ на підставі заяви власника з поданням документа, що посвідчує його особу.
Як вбачається з матеріалів справи, спірний автомобіль не був знятий з обліку в органах ДАІ та на момент розгляду справи залишається зареєстрованим за ОСОБА_4.
В свою чергу, відповідачі ОСОБА_2. та в подальшому і ОСОБА_3. маючи повноваження за дорученням від власника автомобіля ОСОБА_4. щодо розпорядження спірним автомобілем, з обліку в органах ДАІ транспортний засіб також не зняли.
Пунктом 43 Правил передбачено, якщо транспортний засіб знімається з обліку у зв'язку з його відчуженням, у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) робиться відмітка про зняття з обліку транспортного засобу для реалізації в межах України.
До вчинення цих дій ОСОБА_3. не мала права відчужувати спірний автомобіль, а позивач його придбати.
За викладених обставин, суд, приходить до висновку, що оскільки в установленому порядку договір купівлі-продажу спірного автомобіля між його власником і позивачем не укладався, то позивач не може набути права власності на нього.
На підставі ст. 208, 220, 657 ЦК України, Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Герцаївський районний суд шляхом подачі в 10-и денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя. підпис.
Копія вірна. Оригінал знаходиться в справі № 2-240/2009 р.
Суддя :