Справа № 1-6/07

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

15 лютого 2007 року Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі: головуючого-судді Савранського О.А. при секретарях Порпленко Л.Є. і Катеруша О.П. за участю прокурора Головченка Г.А., представника потерпілого адвоката ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні В залі суду в м. Корсуні-Шевченківському кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Таганча Канівського району Черкаської області, жителя с. Степанці Канівського району Черкаської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, утриманців не має, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_2 РАЙСТ «Родень» с. Маслівка Миронівського району Київської області, військовозобов'язаного, несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, суд

ВСТАНОВИВ;

27 липня 2006 року від прокурора району в суд поступила кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України.

Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він 17 березня 2006 року, приблизно, в 19 год. 15 хв., керуючи автомобілем BA3-21150 д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись по автодорозі Київ -Луганськ - Ізварине зі сторони с. Іванівка Богуславського району Київської області в напрямку м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, на 124 км + 100 м. автодороги порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: н. 9.2 ПДР України, згідно якого водій повинен подати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою, б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом; п. 9.4 ПДР України згідно якого подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку мавру (з врахуванням швидкості руху) але не менш як за 50-100 м. у населених пунктах і за 150-200 м. поза ними, і припиняти негайно після його закінчення; п.10.1 ПДР України, згідно якого перед початком руху, перестроюванням та будь якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, п. 10.4 ПДР України, згідно якого перед поворотом праворуч, ліворуч, або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі виїзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено, дорожніми знаками чи дорожньою розміткою, або рух можливий лише в одному напрямку, встановленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутнім транспортним засобам, в наслідок чого, не забезпечивши безпеки дорожнього руху, під час виконання повороту наліво в сторону х. Зелена Діброва Корсунь-Шевченківського району Черкаської області не з крайнього лівого положення смуги руху, не подавши завчасно попереджувальний сигнал, виїхав на смугу руху мікроавтобуса - автомобіля «MERCEDES - BENZ - 308 D» д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який випереджав його та рухався по маршруту Київ - Чигирин також в напрямку м. Корсунь-Шевченківський , ти допустив з ним зіткнення.

В результаті даної пригоди пасажир автомобіля «MERCEDES - BENZ - 308 D» д.н.з. НОМЕР_2 - потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому правої ключиці   із   зміщенням відломків,   які   відносяться   до категорії середньої   тяжкості, та тілесні

 

ушкодження у вигляді рани ділянки правої надбрівної дуги, яка лікуючим лікарем визначена як забійна, гематоми правого стегна, які відносяться до категорії легких, що викликали короткочасний розлад здоров'я.

Порушення водієм автомобіля ВАЗ-31150 д.н.з. НОМЕР_1 гр. ЛОСОБА_3 вимог п.п. 9.2, 9,4, 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України знаходиться в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням при ньому потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Своїми діями ОСОБА_3 являючись особою, яка керує транспортним засобом, здійснив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесні ушкодження,  тобто вчинив злочин, передбачений ст. 286 ч. 1 КК України.

Після розгляду судом усіх доказів, що є в справі захисник підсудного ОСОБА_2 заявив клопотання про повернення справи на додаткове розслідування посилаючись на те, що досудове слідство у справі було проведено поверхово. Виконання додаткового відтворення обстановки та обставин події за постановою суду, було проведено неправильно, наявні у справі експертизи мають великі розбіжності. Є процесуальні порушення стосовно того, що ОСОБА_4 в справі являється і як свідок і як підозрюваний. Крім того, при проведенні очних ставок між ОСОБА_4 і ЛОСОБА_3 слідчий задавав питання підозрюваному ОСОБА_4, в яких малася потрібна відповідь.

Підсудний ОСОБА_3 підтримав дане клопотання,

Прокурор заперечив проти заявленого клопотання посилаючись на те, що підстав для повернення справи на додаткове розслідування не має, так як не має питань, які б суд не міг з'ясувати при судовому слідстві, процесуальних порушень досудового слідства не має. Крім того, захисник не зазначив точну неповноту досудового слідства, яку суд не міг би усунути і що саме повинен усунути слідчий.

Потерпілий ОСОБА_5, представник потерпілого адвокат ОСОБА_1 та цивільний відповідач ОСОБА_6, також проти повернення справи на додаткове розслідування погоджуючись з думкою прокурора.

Суд, заслухавши думки учасників процесу, вважає що клопотання захисника підсудного про повернення справи на додаткову розслідування підлягає задоволенню, так як встановлено порушення закону, у зв'язку з чим дії обвинуваченого неправильно кваліфіковані.

Так, справа повертається на додаткове розслідування із стадії судового розгляду у разі неповноти або неправильності досудового слідства:

·        Неповним визнається досудове розслідування тоді, коли під час його провадження всупереч вимогам ст.22 КПК України не були досліджені або були досліджені поверхово чи однобічно обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи;

·        Неправильним визнається досудове розслідування тоді, коли під час його провадження органами дізнання чи досудового слідства (при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень) були неправильно застосовані чи безпідставно не застосовані норми кримінально - процесуального чи кримінального закону.

Суд вважає, що під час провадження досудового слідства були неправильно застосовані норми кримінально- процесуального і кримінального закону.

Так, ст.1 КПК України призначенням цього Кодексу є визначення порядку провадження у кримінальних справах. Відповідно до вимог ст. 113 зазначеного Кодексу початком провадження досудового слідства є порушення кримінальної справи. Строки досудового слідства визначені ст.120 КПК України і становлять два місяці з моменту порушення кримінальної справи до направлення ії прокуророві з обвинувальним висновком чи постановою про передачу справи до суду для розгляду питання про застосування примусових заходів медичного характеру або до закриття чи зупинення провадження у справі. Цей строк може бути продовжено районним прокурором у разі неможливості закінчити розслідування - до трьох місяців. Згідно матеріалів кримінальної справи:

17 квітня 2006 року прокурором Корсунь-Шевченківського району була порушена кримінальна справа № 0910600014 відносно водія ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України за фактом ДТП, що спричинила середньої тяжкості тілесні ушкодження гр. ОСОБА_5, згідно якої 17 березня 2006 року , близько, 19 год. 15 хв. на124 км а/д Київ -Луганськ - Ізварине водій ОСОБА_4, керуючи мікроавтобусом Мерседес, не вибравши безпечної дистанції руху, зіткнувся з автомобілем ВАЗ-2115 під керуванням ОСОБА_3. Внаслідок ДТП пасажиру мікроавтобуса ОСОБА_5 були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження. 19 квітня 2006 року справу прийняв до свого провадження начальник СВ Корсунь-Шевченківського РВ УМВС України в Черкаській області Прищепа О.В. ( Т.1, а. с. 1, 41);

 

 

-    8 травня 2006 року ОСОБА_4 були роз'яснені права підозрюваного і він був допитаний як

підозрюваний у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України (Т.1,а. с. 46);

12 травня 2006 року слідчим була винесена постанова про визнання ОСОБА_5 потерпілим

по даній справі та він був допитаний (Т.1,а. с. 52-54);

12 травня 2006 року слідчий провів відтворення обстановки та обставин події за участю свідка

ОСОБА_3  (Т.1,а. с. 67-70);

12 травня 2006 року слідчий провів відтворення обстановки та обставин події за участю

підозрюваного ОСОБА_4 (Т.1,а. с. 71-77);

14 травня 2006 року по справі були призначені судово - медичні експертизи стосовно тілесних

ушкоджень, заподіяних ОСОБА_3 і ОСОБА_5 (Т.1,а. с. 159-160);

18  травня  2006  року слідчим  була  призначена в  справі  комплексна криміналістична

автотехнічна експертиза та ознайомлення з цим підозрюваних ОСОБА_4 цього ж числа і

ОСОБА_3 22 червня 2006 року (Т.1,а. с. 132-134);

12 червня 2006 року прокурором району строк досудового слідства по справі був продовжений

до 3-х місяців, тобто до 17 липня 2006 року (Т.1,а. с. 103);

17 червня 2006 року підозрюваний ОСОБА_3 з участю захисника ОСОБА_2, який був

допущений до участі в справі постановою слідчого тільки 17 липня 2006 року та підозрюваний

ОСОБА_4 6 липня 2006 року ознайомились з висновком додаткової криміналістичної

автотехнічної експертизи №67/05.06(Т.1,а. с. 157-158);

-    22 червня 2006 року слідчим відносно ОСОБА_3 в порушенні кримінальної справи за ст.286

ч.1 КК України по факту порушення безпеки руху та спричинення при цьому ОСОБА_3

тілесних ушкоджень було відмовлено за відсутністю складу злочину (Т.1,а. с. 105);

22 червня 2006 року слідчим була порушена кримінальна справа відносно водія ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України по факту порушення безпеки дорожнього руху та спричинення ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Підставою для прийняття такого рішення послужили матеріали інженерно-технічної експертизи за № 52/05.06 , згідно якої причиною ДТП 17 березня 2006 року, близько, 19 год. 15 хв. на124 км а/д Київ - Луганськ - Ізварине став виїзд автомобіля ВАЗ-2115 під керуванням ОСОБА_3, на смугу руху мікроавтобуса Мерседес під керуванням ОСОБА_4. Внаслідок ДТП пасажиру мікроавтобуса ОСОБА_5 були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження ( Т.1, а с. 106);

·        Цього ж числа дві кримінальні справи були об'єднані в одне провадження № 0910600014 на підставі того, що дії двох водії привели до однієї і тієї ж ДТП і для об'єктивного та всебічного розслідування справи ( Т.1, а. с. 107);

·        Цього ж числа ОСОБА_4 і ОСОБА_3 були роз'яснені права підозрюваного і вони були допитані як підозрювані у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України (Т.1,а. с. 111-118);

·        22 червня 2006 року підозрювані ОСОБА_4 і ОСОБА_3 були ознайомлені з висновком криміналістичної автотехнічної експертизи (Т.1,а. с. 147- 148);

·        22 червня 2006 року слідчим була призначена в справі додаткова криміналістична автотехнічна експертиза та ознайомлення з цим підозрюваних ОСОБА_4 і ОСОБА_3 (Т.1,а. с. 149-151);

Цього ж числа підозрюваний ОСОБА_4 був допитаний слідчим в якості свідка (Т.1,а. с.

131);

6 липня 2006 року слідчим була винесена постанова про закриття кримінальної справи в частині

притягнення особи до кримінальної відповідальності, згідно якої слідчий закрив кримінальну

справу в частині притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 286 ч.1 КК України

ОСОБА_4 на підставі того, що в його діях відсутні ознаки даного злочину (Т.1, а. с. 186);

·        7 липня 2006 року ОСОБА_5 був визнаний цивільним позивачем у справі, хоча потерпілим від злочину, вчиненого саме ЛОСОБА_3 він не визнавався, а позов пред'явив до нього та приватного підприємця ОСОБА_6 ( Т.1, а. с. 184);

·        Цього ж числа слідчим винесена постанова про притягнення ОСОБА_3 як обвинуваченого по ст.286 ч.1 КК України та винесена постанова про зупинення досудового слідства і оголошення розшуку обвинуваченого на підставі того, що обвинувачений ОСОБА_3 на виклик слідчого не з'явився, місце його перебування невідоме. Дані, які б свідчили про те, що обвинувачений дійсно викликався до слідчого і що на той час його по місцю проживання не має в матеріалах справи відсутні ( Т.1, а. с. 187,188);

17 липня 2006 року слідчий постановою поновив досудове слідства на підставі того, що виникла необхідність у проведенні слідчих дій. Цими діями стали: притягнення   ОСОБА_3 як

 

 

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України та його допит як обвинуваченого; додатковий допит свідка ОСОБА_4; додатково допитаний обвинувачений ОСОБА_3; виконання вимог ст.217-218 ВДВС України і 22 липня 2006 року складання обвинувального висновку (Т.1., а.с. 190,191,195-198,201-206,209-223).

Тобто, постанова слідчого про зупинення досудового слідства винесена по надуманих підставах і строки розслідування даної справи, таким чином порушені, а тому послідуючі проведені слідчі дії є незаконними.

Відповідно до вимог ст.131 КПК України за своїм змістом притягнення особи як обвинуваченого у кримінальній справі є тотожним поняттю притягнення до кримінальної відповідальності. З огляду на це Конституційний Суд України своїм рішенням у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень ч.З ст.80 Конституції України (№9-рп/99 від 27 жовтня 1999 року) визначив, що кримінальна відповідальність настає з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду, в той же час притягнення до кримінальної відповідальності як стадія кримінального переслідування, починається з моменту пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину.

Виходячи з матеріалів справи, 6 липня 2006 року слідчий виніс постанову про закриття кримінальної справи в частиш притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, згідно якої він закрив кримінальну справу в частині притягнення даної особи до кримінальної відповідальності за ст. 286 ч. 1 КК України на підставі того, що в його діях відсутні ознаки даного злочину (Т.1, а с. 186) в той час, коли ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не притягувався, так як постанова про притягнення його як обвинуваченого по ст. 286 ч.1 КК України слідчим не виносилась. При цьому слідчий керувався п.2 ст.6 КПК України , в якому зазначена слідчим обставина «закриття кримінальної справи в частині притягнення особи до кримінальної відповідальності» взагалі ст. 6 КПК України не передбачена. Порядок закриття кримінальної справи та звільнення особи від кримінальної відповідальності передбачений іншими відповідними статтями КПК і КК Україна Крім цього, дана особа одночасно в кримінальній справі являлась і свідком і підозрюваним, що суперечить між собою.

Таким чином, неправильне застосування норми кримінально - процесуального закону потягло за собою проведення досудового слідства в справі, за наслідками якого був складений незаконний обвинувальний висновок, що є підставами для направлення справи на додаткове розслідування.

При проведенні додаткового розслідування органам досудового слідства потрібно звернути увагу та дати належну оцінку і слідуючому:

18 травня 2006 року підозрюваний ОСОБА_4 був двічі ознайомлений з постановою про призначення судово - медичної експертизи від 14 травня 2006 року, але чому двічі і з якою саме чи можливо з двома - із змісту протоколу незрозуміло, так як 14 травня 2006 року по справі були призначені дві судово - медичні експертизи стосовно тілесних ушкоджень, заподіяних ОСОБА_3 і ОСОБА_5 (Т. 1,а.с. 161-162);

22 червня 2006 року між ОСОБА_4 і ЛОСОБА_3 була проведена очна ставка під час якої її учасникам слідчий роз'яснив ст.63 Конституцію України, що вони і підтвердили своїми підписами, але при цьому процесуальне положення 1 учасників слідчий не зазначив (Т.1,а. с. 119); - 22 червня 2006 року підозрюваний ОСОБА_3 був двічі ознайомлений з постановою про призначення судово - медичної експертизи від 14 травня 2006 року, але чому двічі і з якою саме чи можливо з двома - із змісту протоколу незрозуміло, так як 14 травня 2006 року по справі були призначені дві судово - медичні експертизи стосовно тілесних ушкоджень, заподіяних ОСОБА_3 і ОСОБА_5 (Т.1,а. с. 163-164).

16 січня 2007 року після розгляду судом всіх доказів, що є в справі в судовому засіданні було з'ясовано, що орґанами досудового слідства не в повній мірі були виконані слідчі дії для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявлення обставин, які викривають, так і тих, що виправдовують підсудного. Це було пов'язано з неналежним проведеним відтворенням обстановки та обставин події за участю учасників ДТП, виходячи з їх процесуального положення та з'ясування питань, які ставились при ньому, так як під час проведення досудового слідства покази водії транспортних засобів ОСОБА_4 і ОСОБА_3 були перевірені при відтворенні обстановки та обставин події частково, не при участі схожих транспортних засобів, освітленні і часу події тощо, але не зважаючи на це в справі були призначені і проведені експертизи по висновкам яких слідчим були прийняті суперечливі незаконні рішення. Виходячи з цього, суд доручив провести

 

 

Повне відтворення обстановки і обставини події при приближених до реальних погодних умов, схожих транспортних засобів, кількості учасників та присутніх при ДТП, освітленні, часу події тощо та за участю експерта в галузі автотехнічної і трасологічної експертизи, у відповідності до вимог ст.194 КПК України з обов'язковим складанням схеми та фото таблиці. Судове доручення виконане не було, так як слідчий, який його виконував показав , що провів його на свій розсуд практично аналогічно як під час досудового слідства, всіх учасників його не вказав, а експерт в галузі автотехнічної і трасологічної експертизи був присутній на ньому формально.

Відповідно до ст.129 Конституції України одним із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У зв'язку з викладеним суд вважає, що неправильно застосовані норми кримінально -процесуального і кримінального закону, неправильність досудового розслідування не можуть бути усунуті в судовому засіданні, розгляд даної кримінальної справи не дає змогу усунути однобічність, неповноту і неправильність досудового слідства, оскільки суд розглядає справи тільки відносно підсудного і тільки в межах пред'явленного обвинувачення і не вправі вирішувати питання про формулювання і обсягу обвинувачення ,його доведеність, кваліфікацію вчиненого, достовірність того чи іншого доказу чи переваги одних доказів над іншими, тобто брати на себе не передбачені законом функції досудового слідства, що дає безумовні підстави для направлення справи на додаткове розслідування.

Речові докази : автомобіль ВАЗ-21150 д.н.з НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні в обвинуваченого ОСОБА_3 та мікроавтобус - автомобіль «MERCEDES - BENZ - 308 D» д.н.з. НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні у свідка ОСОБА_4 - залишаються у даних осіб до прийняття по справі законного рішення, фотокартки мікроавтобуса - автомобіля «MERCEDES -BENZ - 308 D», які долучені до матеріалів справи - залишаються в справі, медична картка хворої ОСОБА_3, яка знаходиться на зберіганні в Миронівській ЦРЛ - залишається в лікувальній установі.

Пред'явлений потерпілим ОСОБА_5 до приватного підприємця ОСОБА_6 цивільний позов на суму 23 610 грн. 62 коп. залишається без розгляду, оскільки останній хоча і визнаний судом цивільним відповідачем виходячи з матеріалів кримінальної справи, але згідно ст.51 КПК України як цивільних відповідачів може бути притягнуто осіб, а також підприємства, установи та організації за шкоду, завдану саме злочинними діями і саме обвинуваченого, яким в справі є ОСОБА_3.

Накладений постановою суду від 27 жовтня 2006 року арешт на майно і грошові кошти цивільного відповідача ОСОБА_6 в загальній сумі 23 610 грн. 62 коп. підлягає скасуванню. Судові витрати в справі в сумі 492 грн. 80 коп. не стягуються. Керуючись ст.ст.22,281,283,296 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ;

Повернути на додаткове розслідування кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України.

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 направити прокурору Корсунь-Шевченківського району для проведення додаткового розслідування і вияснення питань, викладених в мотивувальній частині постанови.

Залишити обрану обвинуваченому ОСОБА_3 міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.

Скасувати накладений постановою суду від 27 жовтня 2006 року арешт на майно і грошові кошти цивільного відповідача ОСОБА_6 в загальній сумі 23 610 грн. 62 коп..

Залишите без розгляду пред'явлений потерпілим ОСОБА_5 до приватного підприємця ОСОБА_6 цивільний позов на суму 23 610 грн. 62 коп..

Речові докази : автомобіль ВАЗ-21150 д.н.з НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні в обвинуваченого ОСОБА_3 та мікроавтобус - автомобіль «MERCEDES - BENZ - 308 D» д.н.з. НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні у свідка ОСОБА_4 - залишити у даних осіб до прийняття по справі законного рішення,  фотокартки мікроавтобуса - автомобіля «MERCEDES -

 

 

BENZ - 308 D», які долучені до матеріалів справи - залишиш в справі, медичну картку хворої ОСОБА_3, яка знаходиться на зберіганні в Миронівській ЦРЛ - залишити в лікувальній установі.

На постанову може бути додана апеляція до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом семи діб з дня и винесення.

Головуючий підпис

6