Справа № 709/2291/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 року смт.Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді - Синецької Л.А., за участі секретаря - Данілової О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Чорнобай цивільну справу за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Позивач ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи тим, що відповідач з метою отримання банківських послуг звернувся до позивача та підписав заяву б/н від 16.07.2012 року, за якою отримав кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інші витрати згідно з умовами.

У порушення умов відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав та станом на 30 вересня 2016 року має заборгованість 13674,63 грн., яка складається з наступного: 271,02 грн. - тіло кредиту; 9016,25 грн. - нараховано відсотків за користування кредитом, 3260,00 грн. - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 627,36 грн. - штраф (процентна складова).

Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 13674,63 грн. і судові витрати у розмірі 1378 грн. судового збору.

В судове засідання представник позивача Сафір Ф.О. надав заяву, якою підтримав позовні вимоги, просив задоволити, розглянувши справу без його участі. Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Головня С.Д. в судове засідання надав заперечення проти позову та заяву про застосування строків позовної давності, просив слухати справу без його участі, в позові відмовити в зв'язку з закінченням строку позовної давності.

Судом встановлені слідуючі обставини справи та належні їм правовідносини.

ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернувся до позивача та підписав заяву б/н від 16.07.2012 року, згідно з якою отримав кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.9).

Позивач вважає, що відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав та станом на 30 вересня 2016 року має заборгованість 13674,63 грн., яка складається з наступного: 271,02 грн. - тіло кредиту; 9016,25 грн. - нараховано відсотків за користування кредитом, 3260,00 грн. - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафи відповідно до пункту допункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 627,36 грн.- штраф (процентна складова) (а.с.6-7).

Суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» не підлягають до задоволення з наступних міркувань.

Відповідно до укладеного кредитного договору б/н від 16.07.2012 року позивач отримав кредит в ПАТ КБ «Приватбанк» у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення в повному обсязі, відповідно до п. 2.1.1.12.4 Умов і правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», затверджених Наказом від 06.03.2010 року № СП-2010-256, не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці, що відповідає строку дії картки - 31 липня 2013 року.

Термін дії кредитного договору укладеного сторонами 16.07.2012 року відповідно до п. 5.12 Умов встановлений на 12 місяців - до 16.07.2013 року.

Термін дії виданої позивачу 16.07.2012 року банківської картки з грошовими коштами на ній в сумі 300 грн. під № 5211 5374 2288 0513 встановлений до 31.07.2013 року.

З моменту отримання банківської картки позивач користувався кредитними коштами, а станом на 13.05.2013 року він повністю свої зобов'язання перед банком за цим кредитним договором виконав, і кредитні кошти повернув банку.13 травня 2013 року відповідач останній раз сплатив 160 грн., після чого більше ніяких платежів не робив, так як був впевнений, що повністю погасив кредит в сумі 300 грн.

Зазначений факт підтверджується і тим, що з 31.07.2013 року термін дії картки по кредиту, як і дія самого кредитного договору закінчилися і позивач претензій до відповідача не висував до 09 листопада 2016 року, коли позивач подав до суду позов до ОСОБА_1

Станом на 01.08.2013 року відповідач не міг здійснювати ніяких дій з платіжною карткою, оскільки термін її дії закінчився, і для перевипуску цієї картки до позивача не звертався і нової картки з поновленим строком дії не отримував, тоді як згідно з п. 2.1.1.2.11 Умов забороняється використання карти (її реквізитів) після закінчення терміну її дії.

В Умовах та правилах надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк» зазначено:

п. 2.1.1.2.1. Для надання послуг банк видає клієнту карту, вид якої визначений в пам'ятці клієнта та заяві, підписанням яких клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання клієнтом карти, вказаної в заяві («Універсальна»);

п. 2.1.1.2.11. Карта діє до останнього дня місяця, вказаного на лицьовій стороні карти включно («07.2013»). Забороняється використання карти (її реквізитів) з терміном дії, що завершився;

п. 2.1.1.2.12. По закінченню строку дії відповідна карта продовжується банком на новий строк (шляхом надання клієнту карти з новим строком дії)... Перевипуск карти на новий строк здійснюється при дотриманні клієнтом умов обслуговування карти, передбачених договором;

п. 2.1.1.4.2. У випадках порушення власником карти чи довіреною особою вимог діючого законодавства України чи/або умов данного договору чи/або у випадку виникнення овердтрафта банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) чи/або визнати карту недійсною до моменту усунення вказаних порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або в визначеній банком частині у випадку невиконання власником чи/або довіреною особою власника карти своїх боргових зобов'язань по цьому договору;

п. 2.1.1.5.5. Клієнт зобов'язаний здійснювати погашення заборгованості по кредиту, відсоткам та користування кредитом, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах передбачених цим договором;

п. 2.1.1.5.7 Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратою коштів в межах платіжного ліміту з ціллю попередження виникнення овердтрафту;

п. 2.1.1.5.9. У випадку виникнення заборгованості власника по картрахунку в результаті курсової різниці, технічних помилок в роботі обладнання, а також в інших випадках, клієнт зобов'язаний погасить заборгованість на протязі 30 днів з моменту виникнення такої заборгованості;

п. 2.1.1.12.2. За користування кредитом, наданим власнику карти, при наявності пільгового періоду, власник сплачує відсотки по пільговій відсотковій ставці (0,01 % річних) в рамках встановленого пільгового періоду по кожній операції;

п. 2.1.1.12.3. Погашення кредиту - поповнення картрахунку власника, здійснюється шляхом поповнення коштів в готівковому та безготівковому порядку з зарахуванням їх банком на картрахунок власника, а також шляхом договірного списання коштів з інших рахунків клієнта та підставі договору;

п. 2.1.1.12.4. ...Строк повернення кредиту (кредитного ліміту) в повному обсязі - не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній карті... (по кредитним картам з встановленим мінімальним обов'язковим платежем);

п. 2.1.1.12.5. ... Строк повернення кредиту (кредитного ліміту, кредитної лінії) в повному обсязі - не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній карті. Строк погашення процентів по кредиту - щомісячно за попередній місяць...Строк повернення овердтрафта в повному обсязі - на протязі 30 днів з моменту виникнення овердтрафта. Строк погашення процентів по Овердтрафту - щомісячно за попередній місяць до 25 числа. Строк погашення штрафів і пені по кредиту - з дня нарахування... (по кредитним картам без встановленого мінімального обов'язкового платежу);

п. 5.12. Договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

П.23 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем споживачеві придбання продукції. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитними договорами застосовуються положення параграфа 1 цієї глави «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 1, 2 ст. 1054 К України).

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Ст.256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252 - 255 ЦК України.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Ст.253 ЦК України визначено, що перебіг строку позовної давності починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки умовами договору встановлено окремі самостійні зобов'язання, які передбачають обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

В зв"язку з тим, що погашення кредиту повинно здійснюватися позичальником частинами кожного місяця, то початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником цього зобов'язання.

У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 6 листопада 2013 року (№6-116цс13), 19 березня 2014 року (№6-14цс14) від 18 червня 2014 року (№6-61цс14) та 30 вересня 2015 року (№6-154цс15).

Відповідно до ст.360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених п. 1 і 2 ч.1 ст. 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Даний кредит є споживчим кредитом в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», так як кошти надано кредитодавцем споживачеві на розрахунки за товари споживчого характеру, то необхідно застосовувати і положення п.п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до яких кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Відповідно до п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при застосуванні положення п.7 ч. 11 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, суди мають виходити з того, що у системному зв'язку з частиною одинадцятою статті 11 зазначеного Закону ця вимога стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямована на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту. У зв'язку із цим та враховуючи, що ЦК України не передбачає заборони пред'явлення окремих вимог у зв'язку з пропущенням строку позовної давності, при вирішенні таких спорів, суди повинні враховувати положення ЦК про позовну давність. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та вимоги ЦК щодо позовної давності застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, пов'язаного з порушенням зобов"язань за договором, які відповідач не став виконувати з 13 травня 2013 року, вбачається обставина настання строку погашення чергового платежу, яка станом на 20.10.2016 року (час складення відповідного розрахунку) становить 13674,63 грн.

Оскільки договір укладений сторонами 16.07.2012 року з терміном дії один рік до 16.07.2013 року, як і термін дії банківської картки № 5211 5374 2288 0513, який закінчився 31.07.2013 року, і яка не перевипускалась і з новим терміном дії позивачем не отримувалася, при цьому за розрахунком позивача у справі заборгованість пов'язана з необхідністю здійснення позивачем періодичних щомісячних платежів, які він мав сплачувати на користь позивача, визначена останнім днем місяця заборгованості за попередній місяць, то відповідно момент виникнення у банку права на позов, враховуючи те, що останній платіж за даним кредитом позивачем здійснено 13 травня 2013 року, розпочався з 01 липня 2013 року (перший день після чергового місця, в якому мав бути здійснений черговий періодичний щомісячний платіж - червень місяць 2013 року), тоді як даний позов до суду було ініційовано 09 листопада 2016 року, тобто з пропуском 3-х річного строку позовної давності звернення до суду.

Позивач повідомив, що останній платіж перед зверненням до суду здійснено 10.01.2014 року в сумі 40 грн.(а.с.86-88), проте для підтвердження цієї обставини не надав суду підтверджуючі документи про погашення особисто ОСОБА_1 відповідно до ст. 527 ЦК України, боргу по кредиту починаючи з 13.05.2013 року, в тому числі про платіж в сумі 40 грн. від 10.01.2014 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд вважає, що є підстави застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності, оскільки позивачем станом на 13.05.2013 року повністю свої зобов'язання беред банком за цим договором виконано і кредитні кошти повернуто банку, зокрема в цей день він останній раз сплатив по даному кредиту гроші в сумі 160 грн., після чого більше ніяких платежів чи руху коштів по рахунку не робив. Крім того, з 31.07.2013 року термін дії картки по кредиту, як і дія самого кредитного договору закінчилися і позивач претензій до відповідача з приводу сплати кредиту не висував до 09 листопада 2016 року, коли ПАТ КБ «ПриватБанк» подав до суду позов про стягнення з відповідача заборгованості. Про наявність поважних причин пропуску позовної давності позивач не повідомляє та поновити пропущений строк для звернення до суду не просить.

Позивач стверджує, що строк позовної давності за кредитним договором з відповідачем збільшений до 50 років (а.с.86-88), проте не надав підтвердження цієї обставини в письмовому вигляді.

З наведених вище підстав, дослідивши матеріали справи та письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги необгрунтовані та до задоволення не підлягають.

Керуючись ст.ст.3,88,209,214,215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

В позові ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Чорнобаївського

районного суду Л. А. Синецька