АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

Єдиний унікальний номер справи: 766/11546/16-к

Провадження №11-кп/791/65/17 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 

Категорія: ст. 15 ч.3- 185 ч.2 КК України Доповідач: ОСОБА_2 

У Х В А Л А

 

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

 

 

10 січня 2017 року м. Херсон

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області в складі :

 головуючого судді  ОСОБА_2 

 суддів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 

 при секретарі  ОСОБА_5 

 з участю прокурора  ОСОБА_6 

 захисника  ОСОБА_7 

 обвинуваченого - ОСОБА_8  

 

розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8  адвоката ОСОБА_7 на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 18 жовтня 2016 року, ухвалений у кримінальному провадженні № 12016230020002207 відносно  ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсона, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, раніше судимого: 21.06.2007 року Дніпровським районним судом м. Херсона за ч.2 ст. 185 КК України із застосуванням п. «а» ст.1 Закону України «Про амністію»; 13.03.2009 року Дніпровським районним судом м. Херсона за ч.1 ст. 191 КК України до 2 років обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік; 08.06.2010 року Дніпровським районним судом м. Херсона за ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 26, 70,71,72 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України,- 

в с т а н о в и л а :

Цим вироком  ОСОБА_8  визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України та призначено покарання 1 року позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_8 не обирався.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту затримання з метою виконання вироку.

Вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів.

Відповідно до вироку ОСОБА_8 04.06.2016 року близько 06.00 годин, умисно, з корисливих мотивів, таємно, повторно, шляхом вільного доступу, намагався здійснити крадіжку трьох кубічних метрів деревини «Біла акація» із території ПП «Рдаллер Інвест», в якому сезонно працював, розташованого за адресою: м. Херсон, Острівське шосе, 10а, звідки зі складу погрузив до автомобілю зазначену деревину, вартістю 1447,5 грн, яка належить ПП «Рдаллер Інвест», після чого намагаючись залишити територію підприємства, був помічений та зупинений охороною, у зв`язку з чим не довів свій злочинний умисел до кінця. 

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7  вважає вирок суду незаконним та необгрунтованим в частині призначення покарання, оскільки ОСОБА_8 засуджений за незакінчений злочин, повністю визнав вину та щиро розкаявся, має на утриманні неповнолітню дитину, правопорушенням не завдано матеріальної шкоди, розмір шкоди, який міг бути завданий правопорушенням, є невеликим. Просить вирок суду змінити, обравши обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Інші учасники судового провадження апеляційних скарг не подавали. 

Вислухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги, обвинувачений та його захисник не заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Вина ОСОБА_8 у вчинені злочинів, за які його засуджено, знайшла своє підтвердження в ході досудового розслідування, в судовому провадженні, та у зв`язку з тим, що ОСОБА_8 в судовому засіданні повністю визнав свою вину по пред`явленому обвинуваченню та дав правдиві покази, ні він, ні інші учасники судового розгляду справи не були проти визнання судом недоцільним дослідження всіх доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювалися, суд розглянув провадження відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.

Дії ОСОБА_8 за ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України - незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, вчинений особою, яка не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від її волі, судом першої інстанції кваліфіковані правильно.

 Згідно з ч.2 ст. 62 Конституції України  юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. 65 КК України  особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.

Призначаючи ОСОБА_8 , покарання у вигляді одного року позбавлення волі, суд без достатніх підстав дійшов висновку про неможливість застосування щодо нього більш м*якого покарання ніж позбавлення волі. 

При призначенні обвинуваченому покарання, суд першої інстанції хоча й урахував тяжкість вчиненого злочину, особу винного, який за місцем проживання характеризується посередньо, його відношення до скоєного, визнання вини та щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину на досудовому та судовому слідстві, однак судом не в повній мірі враховано, що до обвинувачуваного майнових претензій немає, та відсутня реальна шкода, злочин за який ним скоєно не є закінченим.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає можливим змінити вирок суду першої інстанції й пом*якшити ОСОБА_8  покарання за ч. 3 ст.15 - ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому за цим законом більш м*яке покарання у виді арешту в межах санкції зазначеної статі.

Призначаючи покарання в межах санкції ч.3 ст. 15- ч.2 ст. 185 КК України, судова колегія вважає, що саме таке покарання у вигляді арешту буде справедливим та достатнім для його виправлення та перевиховання, а також попередження вчинення ним нових злочинів, та при цьому враховує,що ОСОБА_8 , раніше неодноразово судимий, на момент скоєння злочину мав не зняту та не погашену в законному порядку судимість.

З огляду на наведене, з урахуванням вимог ст. 408 КПК України та конкретних обставин справи, даних про особу засудженого, колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок суду стосовно ОСОБА_8 , в частині призначення йому покарання, та знаходить апеляційну скаргу захисника, такою, що підлягає частковому задоволенню з підстав вище зазначених.

 Керуючись ст. ст.404, 407,408, 418, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду Херсонської області, - 

п о с т а н о в и л а :

 Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 діючого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8  задовольнити частково.

 Вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 18 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_8  в частині призначення покарання  змінити.

 Пом*якшити призначене ОСОБА_8 покарання за ч.3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України до ШЕСТИ місяців арешту, в умовах ізоляції.

 Вважати ОСОБА_8 засудженим за ч.3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України на ШІСТЬ місяців арешту в умовах ізоляції.

 Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_8 рахувати з моменту затримання, в порядку виконання судового рішення.

 В решті цей вирок залишити без змін.

 Учасники судового провадження мають право отримати в суді апеляційної інстанції копію ухвали. 

 Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена учасниками судового провадження в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

 

 Судді: (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя ОСОБА_2