КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/6683/13-ц

Провадження № 2/552/2342/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.10.2013 року Київський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого судді – Божук Д.А.,

при секретарі – Саєнко М.А.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу посилаючись на те, що 09 червня 2007 року в Центральному відділі реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції укладено шлюб між сторонами, про що зроблено запис за № 607. Від сумісного шлюбу сторони мають сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сімейне життя з відповідачем не склалось, на даний час між ними припинені шлюбні відносини. Подальше спільне життя з відповідачем та збереження сім’ї вважає неможливим. Просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем.

В судовому засіданні позивач заявлений позов підтримав в повному обсязі, з підстав викладених в ньому, та просив суд винести рішення, яким розірвати шлюб. Після розірвання шлюбу бажає залишити прізвище ОСОБА_3.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю.

Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановлює ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд, враховуючи те, що визнання позову відповідачем не порушує прав та свобод інших осіб та не суперечить закону, вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім’ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягав на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушуванням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Судом встановлено, що шлюб між сторонами зареєстрований 09 червня 2007 року в Центральному відділі реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції, про що зроблено запис за № 607 (а.с. 4). Від сумісного шлюбу сторони мають сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).

З позовної заяви вбачається, що подальше спільне життя та збереження сім’ї неможливе. На даний час між позивачем та відповідачем припинені шлюбні відносини. Відповідач на розірвання шлюбу погодився.

Таким чином, суд дійшов висновку‚ що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим, а тому вимога про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 24, 110, 112 СК України, ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 09 червня 2007 року в Центральному відділі реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції, про що зроблено запис за № 607, розірвати.

Позивачу після розірвання шлюбу залишити прізвище – “Касьяненко”.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд міста Полтави протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Д.А. Божук