Справа №2-2а/2007 р.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2007 року Буринський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Куцан В.М.
при секретарі Калина Т.М.
з участю осіб, що приймають участь
в справі - позивачки ОСОБА_1 її представника ОСОБА_2
представника відповідача Садовського Є.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Буринь справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Буринського району про визнання дій прокурора неправомірними,
встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовом до прокуратури Буринського району про визнання дії прокурора Рудейчук В.П. неправомірними. Свої вимоги мотивує тим, що вона звернулася із заявою до Генеральної прокуратури України про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3, який в 1999 році придбав їй автомобіль, який в подальшому зламався, у зв'язку з чим вона віддала йому цей автомобіль на ремонт, але до цього часу ні машини ні грошей він їй умисно не повернув. Заява по даному факту була переслана в прокуратуру Буринського району для перевірки та вжиття відповідних заходів. Але прокурор, листом від 17.04.2006 року відмовив їй в порушенні кримінальної справи. Просить визнати дії прокурора району неправомірними.
В судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги, зазначивши, що прокурор повідомивши її про результати розгляду заяви листом, фактично порушив її право на оскарження прийнятого ним рішення. Він не виніс за результатами перевірки ніякої постанови. Вона раніше вже зверталася із заявою до Буринського РВ УМВС по факту злочинних дій ОСОБА_3 відносно неї. Тільки тепер їй стало відомо, що тоді за її заявою була винесена постанова про відмову у порушенні кримінальної справи, з якою вона не згодна, але про це рішення їй ніхто не повідомляв. Копію постанови вона не отримувала.
Представник позивачки ОСОБА_2 підтримуючи вимоги позивачки зазначив, що прокурор повинен був прийняти рішення за результатами перевірки заяви ОСОБА_1 керуючись вимогами ст.97 КПК України, тобто прийняти одне з рішень вказаних законом. Просить задовольнити позов.
Представник відповідача Садовський Є.А. позов не визнав, пояснивши, що заяву позивачки було належним чином перевірено, шляхом дотримання кримінально-процесуальних положень та вимог Законів України «Про прокуратуру в Україні», «Про звернення громадян»,
наказу Генерального прокурора України «Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України» та «Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України» та процесуальні положення. При цьому було встановлено, що вона вже зверталася з цих підстав до Буринського РВ УМВС України, працівниками якого була проведена відповідна перевірка, за результатами якої прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст.6 КПК України. Враховуючи, що ніяких нових обставин заявниця не виклала, а постанову про відмову в порушенні кримінальної справи не оскаржила і вона чинна до цього часу, прокурор району направив їй листа, в якому вказав, що заходи прокурорського реагування за її заявою не застосовувалися, так як порушень чинного законодавства виявлено не було. При цьому прокурор не повинен був повторно виносити постанову про відмову у порушенні кримінальної справи по цим же обставинам, коли є не скасоване рішення органу дізнання. Про те, що заявниця не отримала копію цієї постанови прокурору було не відомо, так як в матеріалах перевірки Буринського РВ УМВС є лист, яким її було повідомлено про прийняте рішення.
Свідок ОСОБА_4 показав, що позивачка вже зверталася до Буринського РВ УМВС з цих підстав із заявою, за результатами розгляду якої ним, як начальником відділення карного розшуку була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи. Про прийняте рішення ОСОБА_1 була повідомлена, але , до теперішнього часу ця постанова не оскаржена і не скасована.
Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши обставини справи, представлені докази, давши їм оцінку, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст.З Закону Україну «Про прокуратуру», повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначається Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами.
Як вбачається із ст. 12 цього ж Закону, прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
Статтею 12 Закону України №393/96-ВР від 02.10.1996 року «Про звернення громадян» встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднання громадян, підприємств, установ, організацій не залежно від форм власності... із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 94 КПК України, приводами до порушення кримінальної справи є заява або повідомлення підприємства, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян, при цьому ст. 95 КПК встановлено, що до порушення кримінальної справи слід пересвідчитися в особі заявника, попередити його про відповідальність за неправдивий донос і відібрати від нього відповідну розписку.
При відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб..., що встановлено ч.1 ст.99 КПК України.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 06.03.2006 року ОСОБА_1 звернулася в Генеральну прокуратуру України із заявою про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за фактом незаконного привласнення легкового автомобіля, який останній придбав
для неї, але отримавши його через декілька місяців для ремонту, умисно не повернув його і не віддав їй грошові кошти в сумі 2000 доларів США.
Дана заява була направлена для перевірки до прокуратури Буринського району відповідно до вимог п.п.3.3 «Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України», затвердженої наказом Генерального прокурора України №9гн від 28.12.2006 року.
Судом встановлено, що прокуратурою Буринського району, відповідно до вимог вказаної Інструкції та кримінально-процесуальних норм було проведено належним чином перевірку отриманої заяви, за результатами якої встановлено, що 10.08.2004 року ОСОБА_1 з цих же підстав вже зверталася до Буринського РВ УМВС, у зв'язку з чим органом дізнання, відповідно до ст. 97 КПК України було прийнято рішення про відмову у порушенні кримінальної справи, копія якої, відповідно до вимог ст. 100 КПК України, була направлена прокурору що підтверджується заявою ОСОБА_1, матеріалами наглядового провадження №14-с/06, матеріалами №322 про відмову у порушенні кримінальної справи, поясненнями сторін.
Пунктом 11 статті 6 КПК України встановлено, що кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю, якщо про відмову в порушенні справи по тому ж факту є не скасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора.
Як встановлено в судовому засіданні, і що визнала сама позивачка, вона дійсно зверталася із заявою до Буринського РВ УМВС в Сумській області, за результатами перевірки якої було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.
Доводи ОСОБА_1 та її представника, про те, що прокурор повинен був прийняти рішення відповідно до вимог ст. 97 КПК України, суд вважає безпідставними, так як вони суперечать вказаним нормам кримінально процесуального Закону. При цьому, враховуючи, що постанова органу дізнання набрала законної сили так як не була оскаржена, і ОСОБА_1 не ставила цих питань перед відповідачем у своїй заяві, прокурор не був зобов'язаний повторно виносити постанову про відмову в порушенні кримінальної справи по цьому ж факту, у зв'язку з чим повідомлення позивачці про результати розгляду її заяви листом суд вважає правомірним.
Разом з цим, суд рахує за необхідне вказати, якщо позивачка вважає, що постановою органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи за фактами викладеними в її заяві порушуються її конституційні права, вона не позбавлена можливості звернутися за їх захистом до суду в порядку встановленому ст.ст. 991, 110, 2361 КПК України.
Керуючись ст.ст.4, 17, 158-163,167 КАС України, ст.ст.6, 94-99 КПК України, ЗУ «Про прокуратуру в Україні», ЗУ «Про звернення громадян», суд -
Потановив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до прокуратури Буринського району про визнання дій прокурора не законними відмовити.
Постанова може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через
Буринський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення постанови
заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги,
або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.