АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа № 755/16962/15-ц Головуючий суддя І інстанції Єжов В.А.

Провадження № 22-ц/790/847/17 Суддя доповідач Піддубний Р.М.

Категорія: «договірні правовідносини»

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: судді Піддубного Р.М.,

суддів: Гуцал Л.В., Котелевець А.В.,

за участю секретаря: Пашнєвої Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні виділені матеріали цивільної справи за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - ОСОБА_3, про зобов'язання звернути стягнення на предмет іпотеки з апеляційною скаргою ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 вересня 2016 року, -

встановила:

У вересні 2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» (ПАТ «Укрбізнесбанк») звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 1/Ф від 09 жовтня 2007 року у розмірі 50 078 грн. 48 коп. та 33 444, 48 доларів США 48 центів, що за курсом НБУ становить 738 700 грн. 50 коп.

08 вересня 2016 року представник позивача звернувся до суду із заявою, в якій посилаючись на те, що вартість переданого в іпотеку майна - квартири № АДРЕСА_3 є значно меншою ніж розмір заборгованості за вказаним кредитним договором, просив вжити заходи забезпечення заявленого ПАТ «Укрбізнесбанк» позову шляхом накладення арешту на належну ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 вересня 2016 року заяву задоволено. Накладено арешт на квартиру загальною площею 74, 4 кв.м., житловою площею 51,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 509221763101, яка належить ОСОБА_2

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. В обґрунтування скарги зазначила, що вартість предмету іпотеки відповідно до висновку суб'єкта оціночної діяльності станом на 05 липня 2016 року становить 1 238 000 грн., що є достатнім для погашення заборгованості за кредитним договором у разі задоволення пред'явленого до ОСОБА_2 позову про стягнення заборгованості у розмірі 788 778 грн.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту належного відповідачеві нерухомого майна може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення заявленого ПАТ «Укрбізнесбанк» позову.

Проте погодитись з такими висновками не можна з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, передбачені цим Кодексом.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Частиною 3 ст. 151 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення про те, що невжиття певних заходів, передбачених ч. 1 ст. 152 ЦПК, утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 червня 2006 року N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як убачається із матеріалів справи, предметом заявленого ПАТ «Укрбізнесбанк» позову є стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за укладеним 09 жовтня 2007 року кредитним договором у загальному розмірі 788 778 грн. 98 коп.

Виконання позичальником зобов'язань за вказаним кредитним договором забезпечено іпотекою, предметом якої є належна ОСОБА_3 на праві власності квартира АДРЕСА_3, вартість якої на час укладення 09 жовтня 2007 року договору іпотеки становила 650 000 грн.

Разом з тим, згідно з висновком експерта консалтингової компанії ПП «Сант 2000» ринкова вартість вищевказаного нерухомого майна станом на 05 липня 2016 року становить 1 238 000 грн.

Оскільки встановлена на підставі висновку експерта ринкова вартість предмета іпотеки значно перевищує розмір заборгованості ОСОБА_2, колегія суддів дійшла висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову не може утруднити або зробити неможливим виконання можливого судового рішення про стягнення з останнього заборгованості за кредитним договором від 09 жовтня 2007 року у розмірі 788 778 грн. 98 коп. та відповідно про відсутність встановлених процесуальним законом підстав для задоволення заяви ПАТ «Укрбізнесбанк» про забезпечення позову.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні зави про забезпечення позову, що не перешкоджає позивачеві повторно звернутися з такою заявою за наявності передбачених законом підстав протягом усього часу розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_2, задовольнити.

Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 вересня 2016 року скасувати.

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Укрбізнесбанк» про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді