Справа № 4с-12-09

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 серпня 2009 року                             м. Мар`їнка

Суддя Мар`їнського районного суду  Донецької області ОСОБА_1, розглянувши скаргу ОСОБА_2 на неправомірні дії державного виконавця, -    

В С Т А Н О В И В:

    Заявник ОСОБА_2 звернувся до Мар’їнського районного суду зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця, в якій просить суд скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Мар’їнської РУЮ про відкриття виконавчого провадження від 12 травня 2009 року з виконання виконавчого листа № 1-274/00 від 02 лютого 2009 року виданого Мар’їнським районним судом. Відповідно до ч. 1 ст. 385 ЦПК України та ч. 2 ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» оскарження рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби можуть бути оскаржені у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення її прав чи свобод. Заявник ОСОБА_2 зазначає, що постанову про відкриття виконавчого провадження отримав 28 липня 2009 року, тому просить суд поновити строк для оскарження рішення державного виконавця. Оскільки форма та зміст скарги ОСОБА_2 відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства та містить відомості передбачені п. 3-5 ч. 3 ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження» суд відкрив провадження по справі та прийняв її до свого розгляду.

    Конституція України (ч. 2 ст. 55) гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.    

    Заявник ОСОБА_2 у судове засідання з’явився, та надав суду пояснення аналогічні викладеним в скарзі, пояснивши, що 04 вересня 2000 року він був засуджений Мар’їнським районним судом за ст. 141 ч. 1 КК України (в редакції 1960 року). Згідно вироку з ОСОБА_2, а також з співучасників злочину ОСОБА_3, ОСОБА_4 було стягнуто солідарно в рахунок відшкодування шкоди потерпілим ОСОБА_5 – 3 243 гривень, ОСОБА_6 – 414 гривень, ОСОБА_7 – 1 470 гривень, ОСОБА_8 – 2 365 гривень, ОСОБА_9 – 619 гривень, а також моральної шкоди потерпілій ОСОБА_10 – 590 гривень. 22 лютого 2009 року Мар’їнським районним судом позивач ОСОБА_11 в зв’язку зі смертю була замінена на ОСОБА_12 Шкоду потерпілим ОСОБА_2 відшкодував повністю. Окрім того, відповідно до розписки наданої ОСОБА_5 18 серпня 2000 року, потерпіла отримала від заявника ОСОБА_2 грошову суму у розмірі 500 (п’ятсот) гривень в рахунок причиненої останнім їй шкоди, та ОСОБА_5 не має претензій до ОСОБА_2 ОСОБА_12 тому, ОСОБА_2 вважає постанову про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 13033629 від 12 травня 2009 року незаконно винесеною.

    Представник заявника ОСОБА_13 у судовому засіданні підтримав надані пояснення ОСОБА_2, наполягав на їх задоволенні.

    Представник відділу державної виконавчої служби Мар’їнського РУЮ у судовому засіданні заперечував  проти задоволення скарги про визнання неправомірного рішення державного виконавця, надавши суду наступні пояснення. На примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Мар’їнського РУЮ знаходиться виконавчий документ № 1-274-00 від 02 лютого 2009 року виданий Мар’їнським районним судом Донецької області про стягнення боргу з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_12 У відповідності до ст. 124 Конституції України, ст. 14 ЦПК України рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених ЗУ «Про виконавче провадження». 12 травня 2009 року до відділу ДВС Мар’їнського РУЮ надійшла заява від ОСОБА_12 про прийняття на виконання вищевказаного виконавчого документа. У відповідності зі ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження» пред’явлений до відділу ДВС виконавчий лист після перевірки державного виконавця підлягає виконанню. 12 травня 2009 року державним виконавцем ВДВС Мар’їнського РУЮ у зв’язку з тим, що виконавчий документ відповідає всім вимогам ЗУ «Про виконавче провадження» та підстав для відмови у відкритті не було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 13033629, копії якої було направлено сторонам з викликом боржника до ВДВС Мар’їнського РУЮ.

    Суд, дослідивши матеріали справи, а саме: паспортні дані заявника, постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 13033629 від 12 травня 2009 року, розписка ОСОБА_14, вирок суду № 1-274-2000 від 4 вересня 2000 року, заперечення ВДВС Мар’їнського РУЮ, заява ОСОБА_12, ухвала суду від 02 лютого 2009 року, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну виконавчу службу» правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, Закону України «Про державну виконавчу службу», інші
закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Законами України «Про державну виконавчу службу» і «Про виконавче провадження» до компетенції судів віднесено розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби. Як вбачається зі скарги ОСОБА_2 предметом оскарження є діяльність державного виконавця яка виявляється у формі рішення – тобто різновиду дії, що здійснюється за певною процедурою, визначеною законом, і виражається у формі прийняття певного правозастосовного акта індивідуального характеру. Саме постанова про відкриття виконавчого провадження від 12 травня 2009 року є предметом оскарження.  

    Згідно ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Як видно з матеріалів справи, державний виконавець відкрив виконавче провадження на виконання ухвали суду від 02 лютого 2009 року.

    Згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Як видно з матеріалів справи, державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 13033629 від 12 травня 2009 року на підставі виконавчого документа за заявою стягувача ОСОБА_12 від 06 травня 2009 року. Згідно ст. 18' Закону України «Про виконавче провадження» виконавчим документом є виконавчий лист, що видається судом на підставі рішень, ухвал, постанов судів. В матеріалах справи є копія виконавчого листа № 1-274/00 від 02 лютого 2009 року, який відповідає вимогам встановленим до виконавчого документа, передбачених ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».

    Відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає пред’явленим до нього вимогам. Стаття 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження. Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що підстав для відмови в прийнятті заяви ОСОБА_12 та відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 1-274/00 від 02 лютого 2009 року у органу державної виконавчої служби не було.

    Посилання ОСОБА_2 на направлення до ВДВС Мар’їнського РУЮ розписки ОСОБА_5 як відшкодуванні останній завданої шкоди та необхідність припинити виконавче провадження, суд залишає без розгляду, оскільки суд позбавлений можливості розглядати ці питання в порядку здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, що не позбавляє ОСОБА_2 звернутися до суду з відповідними вимогами в порядку позовного провадження.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходе до висновку, що оскаржуване рішення було прийнято відповідно до закону, державний виконавець при відкритті виконавчого проводження діяв в межах свої повноважень, права та свободи ОСОБА_2 не були порушенні. Наявність в сукупності цих причин суд приходить до висновку про те, що скарга не підлягає задоволенню, а дії державного виконавця вчинені відповідно до закону, в межах його повноважень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про державну виконавчу службу» ст. 5, 18, 18', 21, 24, 26  «Про виконавче провадження» ст. 14, 386, 387, 388, 389 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_2 на неправомірні дії державного виконавця задовольнити частково.

Поновити строк для подачі скарги пропущений з поважних причин.

В задоволенні інших вимог заявника ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати пов’язані з розглядом скарги, а саме державне мито у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Надіслати ухвалу відділу державної виконавчої служби Мар’їнського районного управління юстиції негайно після набрання нею законної сили.

Заяву про апеляційне оскарження цієї ухвали в зв’язку з недотриманням правил підсудності може бути подано до місцевого суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на цю ухвалу суду може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя