Судове рішення #615030
205/5-05/6-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

19 квітня 2007 р.                                                                                   

№ 205/5-05/6-06  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого

Грейц К.В.,

суддів :

Бакуліної С.В.,

Рогач Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги

Української аграрної біржі

на постанову

від 15.11.2006 року Київського міжобласного

апеляційного господарського суду

у справі

№ 205/5-05/6-06

господарського суду

Київської області

за позовом

Переяслав-Хмельницької ОДПІ

до


треті особи:

Спільного Українсько-Великобританського ТОВ “Нива Переяславщини”

1.          Українська аграрна біржа;

2.          Міністерство фінансів України;

3.          Переяслав-Хмельницьке відділення Державного казначейства у Київській області

про

стягнення заборгованості перед бюджетом за рахунок майна

в судовому засіданні взяли участь  представники :


від позивача:

Сукач В.В. (довіреність від 19.04.2007р. №3883)

від відповідача:

Садовий Ю.В. (довіреність від 04.01.2007р. №04)

від третіх осіб:




1.          Гладишко Ю.П. (довіреність від 18.04.2007р. №07032.05/306);

2.          не з’явились

3.          Гамарник Р.І. (довіреність від 12.02.2007 року №11-03/94)





В С Т А Н О В И В:


Рішенням Господарського суду Київської області (суддя Маляренко А.В.) від 30.05.2006 року, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду (головуючий суддя –Швець В.О., судді –Андрейцева Г.М., Зеленіна Н.І.) від 15.11.2006 року, у справі № 205/5-05/6-06 позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету України 515 956,88 грн. основної заборгованості та 10 992,80 грн. пені, 5 159,57 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат н інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В касаційній скарзі Українська аграрна біржа просить скасувати ухвалені по справі судові акти, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.43, 101 ГПК України.

Відзиву на касаційну скаргу позивач та відповідач не надіслали.

Відповідно до наданих  до касаційної скарги матеріалів  третя особа –Переяслав-Хмельницьке відділення Державного казначейства у Київській області, реорганізувалася в Головне управління Державного казначейства України у Київській області. Оскільки Головне управління Державного казначейства України у Київській області є правонаступником у повному обсязі прав і обов’язків реорганізованого Переяслав-Хмельницького відділення Державного казначейства у Київській області, то колегія суддів відповідно до ст. 25 ГПК України вважає за необхідне здійснити заміну третьої особи –Переяслав-Хмельницького відділення Державного казначейства у Київській області її правонаступником Головним управлінням Державного казначейства України у Київській області.    

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника скаржника, який підтримав викладені в ній доводи, пояснення представників сторін та третіх осіб, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, за рахунок коштів, залучених під гарантії Кабінету Міністрів України № 40-1919/9 від 23.07.1997року в рамках Гарантійної структурної угоди від 10.05.1995 року, укладеної між Кабінетом Міністрів України та урядом США, Українській аграрній біржі наданий кредит в сумі 66,3 млн. доларів США. Кредит наданий на умовах внутрішньої кредитної угоди № 18/03-149 від 24.07.1997 року, укладеної між Укрексімбанком від імені Кабінету Міністрів України з Українською аграрною біржею, шляхом оплати 85% вартості зовнішньоторговельного контракту купівлі-продажу №6/3076 UKR від 08.05.1996 року Украгробіржі з компанією “Кейс Корпорейшн” (США) на поставку сільськогосподарської техніки на суму 72,3 млн. доларів США, 85% комісії за надання кредиту та комісій за зобов’язання, 100% страхових платежів Експортно-імпортного банку США. Решта 15% вартості - 10,9 млн. доларів США було сплачено за рахунок коштів, залучених під гарантії Міністерства фінансів від 23.07.1997року на умовах кредитної угоди від 23.07.1997 року, укладеної між Українською аграрною біржею та банком “Sosiete General, New York Branch”.

Відповідно до п. 4 згаданої вище внутрішньої кредитної угоди від 24.07.1997р. № 18/03-149 кредитор (Укрексімбанк) надає позичальнику (Украгробіржі) кредит, позичальник (Украгробіржа) в свою чергу повертає кредит, сплачує відсотки, комісії та відшкодовує витрати, пов’язані з обслуговуванням кредиту, на умовах, викладених в цій угоді. Так, в пункті 3.03 кредитної угоди від 23.07.1997 року, укладеної між Украгробіржею та банком “Sosiete General, New York Branch”, Украгробіржа визнає та погоджується, що після здійснення виплати Украгробіржа стає боржником кредитодавця на суму наданої позички та зобов’язана повернути суму наданої позички, а також сплатити відсотки в строки та на умовах, визначених в Розділі 4 цієї угоди.

Отримана за контрактом сільськогосподарська техніка була передана Украгробіржею відповідачу шляхом укладення з останнім Договору фінансового лізингу № 96 від 04.06.1999 року, що також підтверджується видатковою накладною №НКЛ-96/01 від 04.06.1999 року на отримання техніки, яка підписана представниками сторін та скріплена відповідно печатками.

Постановами Кабінету Міністрів України від 15.07.2003 року № 753, від 23.12.1998 року № 2057, від 16.11.2000 року № 1708, від 04.03.2002 року № 257, від 31.03.2003 року № 414, обов’язок розрахунків за сільськогосподарську техніку покладено на сільськогосподарських товаровиробників та інших суб’єктів господарювання, а не на суб’єктів, що виконують агентські функції держави: Міністерство фінансів України, банк-агент, Українську аграрну біржу.

Надходження від операцій купівлі-продажу на умовах розстрочення платежу або договорів фінансового лізингу мали бути джерелом погашення кредитів, наданих Украгробіржі. Таким чином, неналежне виконання кінцевими утримувачами сільськогосподарської техніки умов договорів фінансового лізингу спричинило несвоєчасність проведення Украгробіржею розрахунків за кредитами. У зв’язку з неможливістю Украгробіржі забезпечити своєчасність розрахунків, за кредитними договорами від 24.07.1997 року № 18/03-149 та від 23.07.1997 року, укладеними між Українською аграрною біржею та банком “Sosiete General, New York Branch”, виникла прострочена заборгованість за кредитом.

Станом на 01.01.2003 року прострочена заборгованість Украгробіржі становила 79,8 млн. доларів США. Відповідно до ст.16 Закону України “Про Державний бюджет України на 2003 рік” та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1070, Міністерству фінансів України надано право реструктурувати таку заборгованість.

Так, 10.11.2003 року між Українською аграрною біржею та СП “Нива Переяславщини” було складено акт звіряння розрахунків № 96/7 до Договору фінансового лізингу № 96 від 04.06.1999 року, відповідно до якого заборгованість лізингоодержувача станом на 27.06.2003 року становить 152 334,68 доларів США, що еквівалентно 812 400,85 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, до Переяслав-Хмельницької ОДПІ листом від 15.12.2004 року № 02-05/382 надійшло подання Переяслав-Хмельницького відділення Державного казначейства у Київській області № 7 від 15.12.2004 року щодо безспірного стягнення до державного бюджету суми заборгованості іноземного кредиту станом на 01.10.2004 р. в розмірі 152334,68 доларів США, або 808 546,78 грн. основного боргу та 4478,22 дол. США, або 23769,05 грн. відсотків за користування іноземним кредитом з СП ТОВ “Нива Переяславщини” та лист № 02-05/104 від 12.04.2005 року, яким було надіслано подання № 5 від 12.04.2005 року щодо безспірного стягнення до державного бюджету суми заборгованості іноземного кредиту станом на 01.02.2005 року в розмірі 120350,78 доларів США або 638 328,50 грн. основного боргу та 20,14 доларів США або 106,83 грн. пені з СП ТОВ “Нива Переяславщини”, лист від 28.04.2005 року № 02-05/117 щодо безспірного стягнення до державного бюджету суми заборгованості іноземного кредиту станом на 01.03.2005 року в розмірі 120350,78 доларів США або 637 738,78 грн. основного боргу та 1104,22 дол. США або 5851,25 грн. пені у зв’язку з порушенням вимог постанови КМУ від 14.12.1995 № 1002 “Про порядок відшкодування збитків державного бюджету, що виникли внаслідок настання гарантійних випадків за іноземними кредитами, одержаними юридичними особами України під гарантії Уряду України”.

Правовідносини між Міністерством фінансів України, Українською аграрною біржею та Спільним Українсько-Великобританським товариством з обмеженою відповідальністю “Нива Переяславщини” врегульовано угодою про реструктурування №130-04/180 від 31.12.2003 року, відповідно до умов якої Мінфін реструктурує прострочену заборгованість станом на 01.01.2003 року перед державою в сумі 152334,00 доларів США за кредитами наданими боржнику на умовах кредитної угоди від 24.07.1997 року №18/03-149, укладеної між Укрексімбанком від імені Кабінету Міністрів України та боржником (Украгробіржею), та кредитної угоди від 23.07.1997 року, укладеної між боржником та банком “Sosiete General, New York Branch”, а також боржник погашає цю заборгованість у строки та на умовах, що визначені в угоді.

Кінцеві утримувачі сільськогосподарської техніки за зазначеними угодами про реструктурування визначені поручителями та солідарними відповідачами в межах їх заборгованості перед Украгробіржею за отриману техніку. Порядок погашення заборгованості, нарахування та сплата відсотків визначені пунктами 9, 10 Угоди про реструктурування, згідно з якими боржник (Украгробіржа) погашає заборгованість шляхом перерахування коштів у валюті заборгованості або національній валюті за офіційним обмінним курсом національного банку на дату здійснення платежу на рахунки Державного казначейства в строки та обсягах, що встановлені графіком. Відсотки нараховуються у валюті заборгованості за кожний процентний період виходячи з фактичної кількості днів у році і відповідному процентному періоді на непогашену суму реструктурованої заборгованості за кредитом за ставкою Казначейства США для шестимісячних запозичень, збільшеної на 2,5% річних. Відсотки сплачуються на рахунки Державного казначейства у валюті заборгованості або в національній валюті за офіційним обмінним курсом Національного банку на дату здійснення платежу разом з платежами з погашення заборгованості. Першим днем процентного періоду вважається 22.10.2003 року.

В забезпечення виконання зобов’язань за угодою № 130-04/180 від 31.12.2003 року поручитель (відповідач), уклав з банком-агентом, яким визначено ВАТ “Укрексімбанк” договір застави № 130-04/180/033 від 01.06.2004 року. Зобов’язання сторін за Угодою виникає з дати набрання нею чинності. З цієї дати у сторін за Угодою боржник мав здійснити всі платежі відповідно до пунктів 9 та 11 Угоди. Таким чином, платіж, що був передбачений за Угодою на 30.04.2004 року, мав бути виконаний на дату набрання чинності Угоди.

Відповідно до пункту 3 Угоди поручитель (відповідач, як кінцевий отримувач сільськогосподарської техніки) зобов’язується солідарно з Украгробіржею у повному обсязі відповідати перед Міністерством фінансів за виконання зобов’язань, що виникли з Угоди. Виконання зобов’язань передбачає погашення заборгованості згідно з графіком платежів (пункт 9 Угоди), сплату відсотків, що нараховуються відповідно до пунктів 10 та 12 Угоди, та сплату пені, що нараховується відповідно до пункту 14 Угоди. Крім того, пунктом 8 угоди визначено, що поручитель (відповідач) зобов’язується за письмовою вимогою Міністерства фінансів сплатити за зобов’язаннями Украгробіржі, визначеною Угодою, включаючи пеню, протягом трьох банківських днів з дати отримання зазначеної вимоги.

З огляду на вищевикладене суди дійшли висновку, що по-перше, відповідно до пункту 9 Угоди перший платіж в погашення реструктурованої заборгованості мав бути здійснений до 30.04.2004 року, крім того на суму реструктурованої заборгованості мали бути нараховані відсотки відповідно до пунктів 10 та 12 Угоди; по-друге, про реквізити рахунків Державного казначейства відкритих для зарахування коштів в рахунок погашення заборгованості за Угодою (підпункт 2 пункту 4 Угоди) та суми платежів (пункт 13 Угоди) було проінформовано Украгробіржу, яка мала здійснити повідомлення поручителя, тобто відповідача, в разі неможливості здійснити платежі самостійно.

За приписами статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

Правові наслідки порушення зобов’язання, забезпеченого порукою визначені статтею 554 цього Кодексу.

Разом з цим, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що  за приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили, а визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов’язковим.

Відповідно до статті 16 Закону України “Про державний бюджет України на 2003 рік” і Постанови Кабінету Міністрів України № 1070 від 17.07.2003 року Міністерству фінансів України надано право реструктурувати заборгованість і як вже зазначалось було укладено тристоронню Угоду про реструктурування.

Сторонами даної Угоди досягнуто домовленості, щодо порядку та строків погашення заборгованості.

Крім цього, сторонами угоди узгоджено порядок нарахування та сплати відсотків.

Відповідно до пункту 15 Угоди про реструктурування у разі невиконання або виконання не в повному обсязі Боржником зобов’язань за угодою понад 90 днів несплачена сума заборгованості та/або відсотків визнається простроченою заборгованістю перед державою та підлягає стягненню разом із сумою пені, нарахованої за весь період такого невиконання або виконання не в повному обсязі в установленому законодавством порядку, в тому числі шляхом звернення до Поручителя, звернення стягнення на предмет договору застави (майнової поруки).

Згідно із частиною 4 статті 16 Закону України “Про Державний бюджет України на 2003 рік”, пунктів 8, 9, 10, 12, 14, 15 угоди про реструктурування, сума заборгованості підлягає достроковому поверненню в повному обсязі разом із сумою нарахованої пені.

У разі оголошення Міністерством фінансів України відповідно до підпункту 1 пункту 5 цієї угоди суми заборгованості та/або відсотків такими, що підлягають достроковому поверненню Боржником, останній в тижневий строк після одержання такого повідомлення Міністерства фінансів України зобов’язаний погасити заборгованість та сплатити відсотки в повному обсязі разом із сумою нарахованої пені (підпункт 5 пункту 6 угоди).

Поручитель зобов’язується за письмовою вимогою Міністерства фінансів України сплатити за зобов’язаннями Боржника, визначеними цією угодою, включаючи пеню, протягом трьох банківських днів з дня отримання зазначеної вимоги (пункт 8 угоди).

Обов’язку Поручителя сплатити за зобов’язаннями Боржника, передує по –перше, оголошення Міністерством фінансів України суми заборгованості такою, що підлягає достроковому поверненню, по-друге, у цьому випадку Міністерство фінансів України повинно повідомити Боржника про таке рішення, а також направити Поручителю письмову вимогу сплатити за зобов’язаннями Боржника.

Між тим судами вказані обставини в порушення зазначених приписів Господарського процесуального кодексу України залишились недослідженими. Зробивши посилання на повідомлення боржника про суми реквізитів рахунків та інформування його про суми планових платежів, суди не конкретизували ті докази, які б давали підставу для висновку, що настали умови для пред’явлення безспірної вимоги позивача до поручителя.

Касаційна інстанція звертає увагу, що судами не встановлено дати набрання Угодою чинності, тобто дати на яку мав бути виконаний платіж, що був передбачений на 30.04.2004 року, відповідно не перевірено з якого строку нарахована пеня за невиконання зобов’язання, яке як свідчать матеріали справи виникло з 01.06.2004 року, тобто з дати підписання договору застави.

Крім того, під час здійснення судового провадження судами першої та апеляційної інстанції,  також не були досліджені обставини щодо наявності витрат державного бюджету на погашення іноземних кредитів, які у відповідності до статті 19 Закону України “Про державний бюджет  на 2005р” стають підставою для виникнення у позичальника простроченої заборгованості перед бюджетом.

В матеріалах справи відсутні докази які підтверджують витрати державного бюджету на погашення іноземних кредитів.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з’ясування судом всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Враховуючи, що застосування норм матеріального права цілковито залежить від повноти та правильності встановлення обставин справи, судові рішення не можна визнати законними, у зв’язку з чим вони підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п. 3 ч. 1 ст. 1119, ч.1 ст. 11110, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:


Замінити Переяслав-Хмельницьке відділення Державного казначейства Київської області його правонаступником –Головним управлінням Державного казначейства України у Київській області.

Касаційну скаргу Української аграрної біржі від 12.02.2007 року №07032.06/307 на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.11.2006 року у справі № 205/5-05/6-06 задовольнити.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.11.2006 року та рішення Господарського суду Київської області від 30.05.2006 року у справі № 205/5-05/6-06 –скасувати.

Справу № 205/5-05/6-06 направити до Господарського суду Київської області на новий розгляд.




Головуючий-суддя                                          

К.Грейц


С у д д і


С.Бакуліна


Л.Рогач


                                         



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація