Судове рішення #6149339

02.10.09   

Господарський суд Чернігівської області

                                                __________________________________________________________________________________________________________

14000,  м. Чернігів, проспект Миру, 20                                 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

 "01" жовтня 2009 р.                                                               Справа № 21/138

Позивач:                    Фізична особа - підприємець ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

Відповідач:                    Фізична особа - підприємець ОСОБА_2,  

АДРЕСА_2  

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

                              ОСОБА_3,  

                              АДРЕСА_3  

Предмет спору:           про стягнення заборгованості та штрафних санкцій 21880,00 грн.

   Суддя  С.В. Белов

Представники сторін:

Позивач: ОСОБА_1, ОСОБА_4, довіреність № 3092 від 04.09.2009р., представник (присутні в судовому засіданні 24 вересня 2009 року).

Відповідач: ОСОБА_5, довіреність № 3129 від 07.09.2009 р., представник.

Третя особа: ОСОБА_3, НОМЕР_1, виданий Бахмацьким РВ УМВС України в ЧО 09.01.2004 року (присутні в судовому засіданні 24 вересня 2009 року).



В судовому засіданні оголошувалась перерва  згідно ст. 77 ГПК України.    


Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 подано позов до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по договору оренди від 27 грудня 2007 року та штрафних санкцій у розмірі 21880,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору оренди від 27 грудня 2007 року.

Ухвалою господарського суду від 08 вересня 2009 року залучено в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3.   

Сторонами подано додаткові документи по справі.

В судовому засіданні 08 вересня 2009 року відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечив стосовно позовних вимог.   

          Представник позивача в судовому засіданні 08 вересня 2009 року виклав позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

          Представник відповідача в судовому засіданні 08 вересня 2009 року заперечив стосовно позовних вимог та надав договір оренди від 15.07.2007 року підписаний ОСОБА_3 та ОСОБА_2, де розмір орендної плати за поточний місяць складає 200,00 грн.

          Представником позивача було подано накладну № 142 від 10.02.2004 року /а. с. 42/ згідно якої ТОВ „Пирамида” продано пилораму ОСОБА_1 В судовому засіданні 01 жовтня 2009 року представником відповідача надано суду довідку з ЄДРПОУ в якій зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Пирамида” зареєстровано 04.11.2004 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив наступне.   

Клопотання про залучення документів від сторін до матеріалів справи суд задовольнив оскільки це передбачено ст. 22 ГПК України.  

27 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємцем ОСОБА_2 укладено договір оренди майна, згідно з яким позивач передає, а відповідач бере в оренду передбачене договором майно (стрічкову пилораму) та здійснює  орендні платежі у розмірі 2000,00 грн. за місяць.

Як стверджує позивач, відповідачем сплачено частину коштів за орендоване майно у розмірі 9500,00 грн., будь-яких документів які б підтверджували чи спростовували дане твердження суду не було надано, залишок оплати за договором оренди становить 14500,00 грн., які позивач і просить стягнути з відповідача на його користь. Крім того позивач просить стягнути з відповідача 7380,00 грн. пені за прострочення орендної плати.

          Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, дотримання яких є необхідним для чинності правочину. Так, однією з таких вимог є вимога про те, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Відповідно до ч.1 ст.215 підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та  шостою статті  203 Цивільного кодексу України.   

Так, відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України до загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину є те, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Статтею 639 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони домовилися  укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма,  такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

          Як вбачається з матеріалів справи на договорі оренди майна від 27 грудня 2007 року /а.с. 29-30/ відсутній підпис орендодавця. Також в матеріалах справи існує договір оренди майна від 15.07.2007 року підписаний ОСОБА_3 та ОСОБА_2, де розмір орендної плати за поточний місяць складає 200,00 грн., якій не має будь-якого відношення до предмету спору.

          За таких обставин, суд вважає, що за відсутності підпису орендодавця на договорі оренди майна від 27 грудня 2007 року, оспорюваний договір не відповідає вимогам ст. ст. 203,  639 Цивільного кодексу України, що у свою чергу вказує на не укладення зазначеного договору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що доводи позивача стосовно стягнення орендної плати за спірним договором у розмірі 14500,00 грн. та 7380,00 грн. пені є безпідставними і до уваги не можуть бути прийняті.

          Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог позивача.

          Керуючись ст. ст. 203, 215, 639 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 33, 47, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -  

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.


         Суддя                                                                                  Белов С.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація