ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

10.01.2017 Справа № 917/747/16

Суддя Гетя Н.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" (вх. канцелярії суду №16207 від 28.12.2016 р.) про надання відстрочки виконання рішення по справі № 917/747/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Добробут", вул. Остроградського, 8, смт. Козельщина, Козельщинський район, Полтавська область, 39100

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир", 37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Будька, 47.

про стягнення 3 303 001,10 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача по справі: ОСОБА_1

від заявника (відповідача по справі): ОСОБА_2

Розглядається заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" (вх. канцелярії суду №16207 від 28.12.2016 р.) про надання відстрочки виконання рішення по справі № 917/747/16.

Представник заявника на задоволенні заяви наполягає.

Представник позивача по справі проти поданої заяви заперечує, з мотивів викладених у відзиві на заяву.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.07.2016 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 р. позов задоволено, стягнуто з ТОВ «Гадячсир» на користь ТОВ "Агрофірма «Добробут" 4 153 028,10 грн. основного боргу, 282 961,07 грн. процентів за користування грошовими коштами, 32 020,96 грн. 3% річних, 152 678,15 грн. інфляційних втрат, 426 439,99 грн. пені та 75 709,87 грн. витрат по сплаті судового збору.

10 жовтня 2016 року Господарським судом Полтавської області на виконання вказаного рішення та Постанови видано наказ №917/747/16.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2016 р. в задоволенні касаційної скарги відмовлено, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 р. у справі №917/747/16 залишено без змін.

23 листопада 2015 року Господарським судом Полтавської області на виконання вказаного рішення видано наказ №917/2044/15.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення заявник посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Гадячсир» є переробним підприємством харчової промисловості України. Основним видом продукції, яку виготовляє ТОВ «Гадячсир» є твердий сир. З метою ведення своєї господарської діяльності Товариство проводить закупівлю молочної сировини у населення, юридичних осіб - сільськогосподарських виробників та посередників.

Основним ринком збуту продукції ТОВ «Гадячсир» є ринок Російської Федерації, куди експортується основна маса продукції підприємства (більше 90%).

У зв'язку проявом агресії з боку Російської Федерації до України та політичною ситуацією, що склалася у країні, було заборонено ввезення та реалізація на території Російської Федерації продукції українських товаровиробників, у тому числі і сирів виробництва ТОВ «Гадячсир». Фактично ТОВ «Гадячсир» було закрито основний ринок збуту своєї продукції. Починаючи з 2014 року, Російська Федерація повністю закрила свій ринок (введено продуктове ембарго) для продукції українського виробництва та ввела всілякі обмеження та заборони на транзит української продукції митною територією Російської Федерації до Республіки Казахстан та Киргизької Республіки. Втрата основних ринків збуту в сукупності з соціальними та економічними потрясіннями в нашій державі, збільшенням вартості палива та енергоносіїв, зменшення платоспроможності населення та ін. призвели до значного зниження обсягів виробництва та реалізації продукції відповідача.

Відповідач зазначає, що зазначені обставини фактично позбавили його можливості своєчасного проведення розрахунків з постачальниками за отриману молочну сировину та іншу продукцію (товар), який використовується ТОВ «Гадячсир» в процесі переробки молочної сировини та виготовлення власної продукції, зокрема сиру.

Як наслідок, лише за останні пів року, до ТОВ «Гадячсир» з відповідними позовами про стягнення заборгованості звернулася дуже велика кількість контрагентів (копії Ухвал про порушення провадження у справі додаються). Незважаючи на те, що ТОВ «Гадячсир» намагається частково розраховуватися зі своїми постачальниками, нові позовні заяви надходять і до цього часу.

Заявник також посилається на значне збільшення обсягу порушень платіжної дисципліни з боку контрагентів ТОВ «Гадячсир» за взятими за себе господарськими зобов'язаннями.

Все це разом призвело до вкрай скрутного фінансового становища ТОВ «Гадячсир», внаслідок чого у Товариства виникла кредиторська заборгованість на користь Позивача.

На сьогоднішній день ТОВ «Гадячсир» на тлі браку коштів, має заборгованість по виплаті заробітної плати перед своїми працівниками на загальну суму майже 5 000 000,00 грн.

Заявник зазначає, що у зв'язку із зазначеними обставинами, на сьогоднішній день ТОВ «Гадячсир» і досі переживає наслідки вказаних вище обставин, перебуває у дуже скрутному економічному становищі, що підтверджується Звітом про сукупний дохід за І півріччя 2016р. та Звітом про фінансовий стан (баланс) ТОВ «Гадячсир», Звітами з праці за б міс.

З огляду на ситуацію, що склалася, враховуючи реальний фінансовий стан підприємства, відповідач звернувся до суду з даною заявою та просить суд відстрочити на 12 місяців виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 12.07.2016р. по справі № 917/747/16 про стягнення заборгованості з ТОВ «Гадячсир» на користь ТОВ «Агрофірма «Добробут».

При вирішенні заяви про відстрочку суд приймає до уваги наступне.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Судом враховується ситуація, що склалася на міжнародному ринку збуту продукції відповідача, можливість настання негативних соціальних та інших наслідків внаслідок зупинки діяльності боржника, фінансовий стан відповідача. В підтвердження тяжкого фінансового становища боржником надано Звіт про сукупний дохід за І півріччя 2016р. та Звіт про фінансовий стан (баланс) ТОВ «Гадячсир», Звіт з праці за б міс.

Так, згідно висновків аудиту ТОВ «Гадячсир», проведеного ПП «Аудит-К» за період 01.01.2016 р. по 30.06.2016 p., аудитори прийшли до висновку, що Товариство не має достатньо ресурсів, які можна використати на погашення поточних зобов'язань, та розширення своєї діяльності. Грошових коштів недостатньо для погашення своєї короткострокової заборгованості. Товариство не забезпечене власними оборотними коштами. Для фінансування поточної діяльності власного капіталу недостатньо, у Товариства відсутня маневреність власного капіталу, структура оборотних засобів є незадовільними в зв'язку з відсутністю ліквідних активів; фінансовий стан Товариства не стійкий, у зв'язку з відсутністю джерел власних коштів та залученням для фінансування діяльності значних коштів джерел зовнішнього фінансування - кредитів банку та короткострокової кредиторської заборгованості. Товариство неплатоспроможне, залежне від залучених коштів. Одночасне виконання всіх судових рішень, стягнення заборгованості з ТОВ «Гадячсир» призведе до повної його неплатоспроможності та банкрутства. Рекомендується Товариству вжити всіх заходів до укладання мирових угод з кредиторами або іншим чином розстрочити платежі до повного погашення заборгованості.

Суд приймає до уваги той факт, що одномоментне виконання Рішення суду та сплата такої значної суми, що підлягає стягненню з відповідача, для підприємства у короткий строк наразі не є можливим. Це може призвести до негативних наслідків для підприємства, невчасної виплати заробітної плати працівникам, невчасної сплати податків, може призвести до повної неплатоспроможності підприємства перед іншими контрагентами. Відтак заходи примусового стягнення з ТОВ «Гадячсир» заборгованості не тільки не дадуть очікуваного результату, а й матимуть своїм наслідком зупинення діяльності ТОВ «Гадячсир» та накопичення нових боргів при неможливості їх погашення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність у даному випадку виключних обставин, які є підставою для наданнявідстрочки виконання рішення суду, оскільки відповідач на даний час неспроможний виконати рішення суду з об'єктивних причин, які не залежать від відповідача.

При цьому, суд враховує заперечення з боку позивача, та вважає, що визначений боржником строк відстрочки на 12 місяців є надмірно тривалим для виконання рішення. А тому, враховуючи інтереси обох сторін, суд вважає за можливе відстрочити виконання рішення господарського суду Полтавської області від 12.07.2016 року по справі № 917/747/16 на 6 місяців.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статей 33 і 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ :

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" (вх. канцелярії суду №16207 від 28.12.2016 р.) про надання відстрочки виконання рішення по справі № 917/747/16 задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання рішення господарського суду Полтавської області від рішення по справі № 917/747/16 на 6 місяців.

3. В іншій частині вимог - в задоволенні заяви відмовити.

Суддя Н.Г. Гетя