Справа № 2а- 2473/09/0770

Ряд статзвітності № 2.7

Код - 04

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2009 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І. при секретарі судового засідання - Гошовській К.Г, за участю

позивача: ОСОБА_1

відповідача 1: Щадей C.M. - начальник сектору юридичного забезпечення ГУМВС України в Закарпатській області (довіреність від 06.04.2009 року № 8/1065) відповідача 2: Демко І.М. - судовий експерт НДЕКЦ при ГУМВС України в Закарпатській області

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, спеціаліста Науково - дослідного експертно - криміналістичного центру при Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області Демко Ігоря Миколайовича про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 червня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 19 червня 2009 року.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів - інспектора відділення по оформленню ДТП управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області Бемак Павла Васильовича та спеціаліста Науково - дослідного експертно -криміналістичного центру при Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області Демко Ігоря Миколайовича (далі - спеціаліст, відповідач 2), яким просить визнати дії відповідачів неправомірними. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за наслідками дорожньо - транспортної пригоди (за участю позивача) та для вияснення обставин ДТП, інспектор відділення по оформленню ДТП УДАІ УМВС України в Закарпатській області Бемак П. В. звернувся до Науково - дослідного експертно -криміналістичного центру при ГУМВС України в Закарпатській області з відношенням про проведення автотехнічного дослідження. При цьому, обставини ДТП, викладені у відношенні про проведення дослідження, повністю сформовані на підставі неправдивих пояснень одного з учасників ДТП, проігноровані свідчення інших учасників ДТП та очевидців, в зв'язку з чим - просить визнати протиправними дії по направленню відношення про проведення автотехнічного дослідження. Тобто, повністю проігнорувавши пояснення інших учасників та очевидців ДТП, спотворивши обставини ДТП, зокрема, стосовно руху транспортних засобів, відповідач унеможливив надання законного та обґрунтованого висновку спеціаліста, з врахуванням всіх обставин ДТП. Позивач зазначає, що висновок спеціаліста, зроблений на підставі зазначеного відношення про проведення автотехнічного дослідження, також не може бути правомірним, просить визнати дії спеціаліста протиправними.

Ухвалою суду від 15 травня 2009 року замінено неналежного відповідача у справі - інспектора відділення по оформленню ДТП управління Державної автомобільної інспекції Головного управління

Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області Бемак Павла Васильовича - на належного відповідача - управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області (далі - УДАІ ГУМВС, відповідач 1).

В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та просить суд визнати дії відповідачів протиправними, позовні вимоги підтримав з мотивів, наведених у позовній заяві, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач 1 заперечень проти позову суду не надав, листом УДАІ ГУМВС від 12.05.2009 року за № 8/1516 суду направлено матеріали ДТП за участю позивача (на 18 аркушах). В судовому засіданні представник відповідача 1 позов не визнав, посилаючись на ту обставину, що за наслідками ДТП за участю позивача відповідачем 1 направлено відношення про проведення автотранспортного дослідження, до відношення долучені матеріали дослідчої перевірки, при цьому, відповідачем 1 не вчинялися жодні протиправні дії.

Відповідач 2 заперечення проти позову суду не надав, Науково - дослідним експертно -криміналістичним центром при ГУМВС України в Закарпатській області листом від 15.05.2009 року за № 15/2375 направлено суду матеріали, що стосуються прийнятого спеціалістом висновку (копії висновку спеціаліста, відношення інспектора УДАІ ГУМВС, схеми дорожньо - транспортної пригоди). В судовому засіданні відповідач 2 позов не визнав, посилаючись на ту обставину, що висновок спеціаліста здійснюється на підставі матеріалів дослідчої перевірки та проведений ним у відповідності до положень законодавства щодо проведення автотехнічного дослідження, в межах поставлених питань та на підставі поданих відповідачем 1 матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

06.04.2009 року в м. Ужгороді, на перехресті проспекту Свободи та вул. . Швабської, сталася дорожньо - транспортна пригода за участю позивача. Викликаний на місце події працівник ДАІ склав схему ДТП, протокол огляду місця ДТП, протокол огляду транспортних засобів та відібрав пояснення учасників ДТП та свідків. В подальшому подано відношення до НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області про проведення авто технічного дослідження механізму обставин даної ДТП, при цьому необхідно встановити: як повинен був діяти кожний (з трьох) з учасників ДТП та що з технічної точки зору стало причиною виникнення ДТП. При цьому, до відношення подані пояснення свідків, що підтверджують винну позивача, в той - же час пояснення інших свідків, які свідчать про вину іншого учасника ДТП (проїзд ним на червоний сигнал світлофору) до відношення не долучені, тобто, вихідні дані вказано не повністю. Крім того, згідно відношення, працівник ДАІ, маючи різні дані стосовно ДТП, у відношенні (до проведення дослідження) фактично вказує на його обставини, зазначаючи хто з учасників порушив правила дорожнього руху, рухаючись на забороняючий сигнал світлофору.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 52 Закону України "Про дорожній рух" контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється, зокрема, Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України. Повноваження Державтоінспекції МВС України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху визначені ст. 52 - 1 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за № 1036 (з наступними змінами та доповненнями) затверджено Правила дорожнього руху. Згідно абзацу 27 пункту 1.10 Правил дорожнього

руху, дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009 року № 77 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2009 р. за № 374/16390, з наступними змінами та доповненнями, далі - Інструкція 77) у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці ДТП складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються схема місця ДТП, що підписується особами, які брали участь в огляді, та працівником Державтоінспекції МВС; пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); показання технічних приладів та засобів фото- і відеоспостереження; інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення в справі. У відповідності до п. 6.5 Інструкції 77 - якщо для об'єктивного розгляду матеріалів ДТП необхідне залучення експерта, інспектором з дізнання підрозділу Державтоінспекції МВС або особою, яка виконує його обов'язки, у триденний термін з моменту скоєння ДТП готується відповідний лист до регіонального підрозділу Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС з переліком питань, які треба з'ясувати для прийняття об'єктивного рішення в справі.

Правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності визначаються Законом України "Про судову експертизу" від 25.02.1994 року за № 4038 - XII(з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон 4038), згідно ст. 1 якого - судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 03.11.1998 року за № 705/3145, з наступними змінами та доповненнями, назва в редакції згідно наказу Міністерства юстиції України від 15.07.2008 року за № 1198/5, далі - Інструкція 53). Згідно п. 1.3 Інструкції 53, відповідно до чинного законодавства за дорученням правоохоронних органів (у тому числі для вирішення питання про порушення адміністративної чи кримінальної справи можуть виконуватись експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи. Результати експертних досліджень викладаються в письмових висновках експертних досліджень згідно з чинним законодавством України, та відповідно до абзацу 2 п. 1.7 Інструкції 53 - підставою проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника (юридична або фізична особа) з обов'язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а також об'єктів, що надаються.

Відповідно до п. 4.23 Інструкції 53 - експертні дослідження виконуються в порядку, передбаченому для проведення експертиз, тобто, в порядку, встановленому розділом 4 цієї Інструкції.

Науково - методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 03.11.1998 року за № 705/3145, назва у редакції наказу Міністерства юстиції України від 01.06.2009 p. N 965/5), зокрема, п. 106.3 встановлено, що головним завданням автотехнічної експертизи є, в тому числі, встановлення відповідності дій водія ТЗ в даній дорожній ситуації технічним вимогам Правил дорожнього руху, наявності у водія технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнення небезпеки, відповідності з технічної точки зору дій водія вимогам Правил дорожнього руху, а також встановлення причинно-наслідкового зв'язку між діями водія та ДТП.

Згідно п. 107 у постанові (ухвалі) про призначення автотехнічної експертизи повинні бути зазначені дані про параметри і стан дорожньої обстановки, дорожнього покриття та обставини щодо дій учасників події, з яких має виходити експерт при проведенні досліджень (вихідні дані), при цьому, згідно п. 109 -якщо до моменту призначення експертизи слідчому (суду) не вдалося усунути протиріччя у вихідних даних, що були в справі, він має право зазначити в постанові (ухвалі) варіанти їх значень і отримати висновки щодо кожного з них. Пунктом 111 встановлено, що разом з постановою (ухвалою) про призначення експертизи експертові за потребою надаються всі матеріали (кримінальної, цивільної, господарчої, адміністративної) справи, а у випадку якщо слідчий (суд) не може направити експертові всі матеріали справи, він повинен надати: протокол огляду місця події разом зі схемою та іншими додатками; протокол огляду ТЗ; протокол відтворення обстановки і обставин події.

Як вбачається з відношення про проведення механізму автотехнічного дослідження обставин ДТП, дане відношення не відповідає вимогам діючих нормативно - правових актів щодо проведення автотехнічної експертизи (дослідження), зокрема, абзацу 2 п. 107 Науково - методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень щодо переліку вихідних даних,

також у відношенні не зазначено протиріч у вихідних даних (згідно пояснень інших свідків, пояснення яких спеціалісту не направлялися), крім того, матеріали ДТП направлені для експертного дослідження вибірково, тобто, дослідження проведення за відсутності всіх матеріалів, необхідних для вирішення поставлених питань.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Однак доказів правомірності дій відповідача 1 суду не надано та, відповідно, не спростовано доводів позивача щодо неправомірності таких дій.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області щодо направлення відношення про проведення автотехнічного дослідження механізму обставин ДТП - законні та обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та, задовольняючи позов в частині визнання протиправними дій управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, зобов'язати управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області повторно направити до Науково - дослідного експертно - криміналістичного центру при Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області (для проведення автотехнічного дослідження механізму обставин ДТП) заяву (відношення) з усіма матеріалами ДТП, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Стосовно вимог позовної заяви щодо визнання протиправними дій відповідача 2 - спеціаліста Науково - дослідного експертно - криміналістичного центру при Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області Демко Ігоря Миколайовича, пов'язані з наданням висновку без вивчення матеріалів ДТП, суд констатує наступне: за змістом ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У даному випадку ні спеціаліст (експерт), ні експертна установа не виступають суб'єктом владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст.3 КАС України. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Законом встановлено інший порядок судового вирішення спорів, зокрема, за завідомо неправдивий висновок експерта під час провадження дізнання, досудового слідства, здійснення виконавчого провадження або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України або в суді наступає кримінальна відповідальність, передбачена статтею 384 Кримінального кодексу України.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. За наведених обставин слід закрити провадження у справі в частині визнання протиправними дій спеціаліста Науково - дослідного експертно - криміналістичного центру при Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області Демко Ігоря Миколайовича.

У відповідності до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, спеціаліста Науково - дослідного експертно - криміналістичного центру при Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області Демко Ігоря Миколайовича про визнання дій протиправними - задовольнити частково.

2.   Дії управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області щодо направлення відношення про проведення автотехнічного дослідження - визнати протиправними.

3.   Зобов'язати управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області повторно направити до Науково - дослідного експертно - криміналістичного центру при Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області (для проведення автотехнічного дослідження механізму обставин ДТП) заяву (відношення) з усіма матеріалами ДТП.

4.   Закрити провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог до спеціаліста Науково - дослідного експертно - криміналістичного центру при Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області Демко Ігоря Миколайовича про визнання дій протиправними.

5.   Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) сплачений судовий збір (державне мито) у сумі 1, 70 грн. (одна гривна сімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст.. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.