Справа № 2а-1606/09/0770

Ряд статзвіту № 6.14

Код - 04

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2009 року м. Ужгород

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом начальника Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 до громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, про затримання і примусове видворення, -

ВСТАНОВИВ:

Начальник Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України Левадний І.А. (далі - позивач) звернувся з позовом до громадянина ОСОБА_2 (далі - відповідач) про затримання та примусове видворення відповідача за межу України. Позовною заявою просить позов задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві, посилаючись на наступне:

16 листопада 2008 року Прикордонною поліцією Угорської республіки за незаконне перетинання державного кордону України в Угорську Республіку у складі групи осіб був затриманий ОСОБА_2 та 13 січня 2009 року такий був переданий на територію України представникам Мукачівського прикордонного загону для прийняття правового рішення відповідно до вимог чинного законодавства України.

Про затримання відповідача, який зі слів є громадянином іноземної держави, було повідомлено Посольство іноземної держави на території України та надані анкетні дані для встановлення особи та відповідно для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і прийняття рішення щодо видворення за межі України. В зв'язку з ненадходженням відповідей на запити, 15 січня 2009 року термін адміністративного затримання відповідача санкцією прокурора м. Мукачево продовжено до 10 діб.

У відповідача відсутні документи, що посвідчують особу, відсутні кошти для виїзду з України, працевлаштуватися в України не має змоги, родичів на території України не має, до міграційної служби із заявою про набуття статусу біженця не звертався, порушення відповідачем законодавства України -незаконний перетин державного кордону, а отже є всі підстави вважати, що відповідач ОСОБА_2 надалі буде ухилитися від виїзду з України в добровільному порядку.

Позивачем подано до суду заяву, в якій той просить розглянути позовну заяву без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі. Така само 27.03.2009 року відповідачем подано до суду заяву від 26.03.2009 р. в якій зазначає, що з позовними вимогами ознайомлений і погоджується, просить справу розглянути без його участі та допустити негайне виконання рішення.

Враховуючи вищенаведене та згідно ч.3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки клопотання про розгляд справи за їх відсутності заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

16 листопада 2008 року Прикордонною поліцією Угорської республіки був затриманий ОСОБА_2 за незаконне перетинання державного кордону України в Угорську Республіку у складі групи осіб та 13

січня 2009 року такий був переданий на територію України представникам Мукачівського прикордонного загону для прийняття правового рішення відповідно до вимог чинного законодавства України.

Про затримання відповідача, який зі слів є громадянином іноземної держави, було повідомлено Посольство іноземної держави на території України. Однак, в зв'язку з ненадходженням відповідей на запити, 15 січня 2009 року термін адміністративного затримання відповідача санкцією прокурора м. Мукачево продовжено до 10 діб.

1 лютого 2009 року начальником Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України Левадним І.А. прийнято рішення про добровільне видворення іноземця за межі України.

Дані обставини підтверджені протоколом про адміністративне затримання від 13.01.2009 року та протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей та документів від 13.01.2009 року. Відповідно до ч. 5 ст.32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду. Відповідач не виконав рішення від 1 лютого 2009 року про добровільне видворення іноземця за межі України, прийняте начальником Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України Левадним І.А.. Відсутність у відповідача документів необхідних для добровільного виїзду, що підтверджується протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей та документів від 13.01.2009 року, відсутність на території України родичів, а також спроба незаконного перетинання державного корону з України в Угорську Республіку - все наведене суд розцінює як можливість відповідача в подальшому ухилитися від виїзду з України в добровільному порядку.

Згідно вимог ч.5 ст.32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" примусове видворення за межі України іноземця або особи без громадянства може здійснюватись тільки на підставі постанови адміністративного суду, якщо є обгрунтовані підстави вважати, що такі особи будуть ухилятися від виїзду з України в добровільному порядку

Відповідно до Збірника інформації по країнах походження і юридичних матеріалів для використання в процедурі визначення статусу біженця УВКБ ООН (випуск 4, лютий 2008 р.) Іран не є країною, де вчиняються злочини проти осіб, при поверненні особи до країни походження її життю нічого не загрожує.

За наведених обставин, позовна вимога про примусове видворення громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, підтверджена належними та допустимими доказами, визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів сторін або інших осіб, та така підлягає до задоволення.

Згідно п.3 ч.2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України - суд, за заявою осіб, які беруть участь у справі, може звернути до негайного виконання постанову, в тому числі про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства. Враховуючи вищенаведене та оскільки відповідачем подано до суду заяву від 26.03.2009 р. з клопотання про негайне виконання рішення, суд приходить до висновку про можливість задоволення такого та допускає негайне виконання рішення суду в частині примусового видворення громадянина ОСОБА_2 за межі території України.

Щодо позовної вимоги про затримання відповідача, яке необхідне для підготовки документів на примусове видворення з - суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову в цій частині. Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивачем фактично ставиться вимога про продовження терміну затримання, оскільки15 січня 2009 року. Відповідно до ч.5 ст. 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" компетенція адміністративного суду поширюється лише на питання затримання та примусового видворення особи, в зв'язку з чим питання про продовження терміну тримання осіб знаходиться поза межами компетенції адміністративного суду, та в задоволенні позовної вимоги щодо затримання громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження - слід відмовити.

Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 94, 136, 160, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов начальника Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 до громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, про затримання і примусове видворення - задовольнити частково.

2. Примусово видворити громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, за межі території України

3. В задоволені інших позовних вимог відмовити.

4.     Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України, а саме шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в 10 денний строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.