У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

 

Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

 

 

головуючого-судді	Кравченка К.Т.
суддів за участю прокурора захисників	Мороза М.А., Пивовара В.Ф. Морозової С.Ю. ОСОБА_1, ОСОБА_2

 

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 19 квітня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 7 червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 7 вересня 2006 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4

 

         Вироком місцевого суду

 

                                                        ОСОБА_3,

                                                        ІНФОРМАЦІЯ_1,

                                                        уродженця та жителя м. Києва,

судимості не має,

 

                            та

 

                                                        ОСОБА_4,

                                                        ІНФОРМАЦІЯ_2,

                                                        уродженця та жителя м. Києва,

                                                        судимості не має,

 

засуджено за ч.2 ст.187 КК України на сім років позбавлення волі кожного, з конфіскацією всього майна, що є їх особистою власністю.

 

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у солідарному порядку, у доход держави  по 211 грн. 85 коп. судових витрат.

 

            Як визнав суд, 31 серпня 2005 року, приблизно о 22 годині, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за попередньою змовою між собою, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, поблизу кафе “Клондайк” на Трухановому острові у м. Києві, із застосуванням насильства, небезпечного для здоров´я потерпілого, з метою заволодіння чужим майном, напали на ОСОБА_5. При нападі потерпілому туристичним ножем заподіяно колото-різану рану лівої гомілки, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.

 

         Ухвалою Апеляційного  м. Києва  від 7 вересня 2006 року вирок  Дніпровського районного суду м. Києва від 7 червня 2006 року щодо  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 змінено. Засудженим пом'якшено покарання за ч.2 ст.187 КК України із застосуванням ст.69 КК України з семи до п'яти років позбавлення волі, кожному. У решті вирок суду залишено без зміни.

 

         У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить судові рішення щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 змінити та звільнити засуджених від покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням, поклавши на них обов'язки, передбачені ст.76 КК України. Крім того, захисник просить урахувати низку пом'якшуючих покарання обставин а також те, що між засудженими не було попередньої змови про вчинення злочину.

 

         Заслухавши доповідача, захисників ОСОБА_1 і ОСОБА_2, думку прокурора про залишення касаційної скарги захисника ОСОБА_1 без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга захисника підлягає частковому задоволенню з таких підстав.    

 

Висновок суду щодо винності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розбійному нападі на ОСОБА_5, за який їх засуджено, відповідає фактичним обставинам справи, стверджується наведеними у вироку доказами і у касаційній скарзі фактично не оспорюється.

 

            Посилання захисника ОСОБА_1 на те, що попередньої змови на вчинення розбою у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не було, суперечить доказам, дослідженим у судовому засіданні. За показаннями потерпілого, саме  ОСОБА_3 раптово схопив його за шию та повалив на землю, а ОСОБА_4 наказав обшукати кишені його одягу. ОСОБА_5 також пояснив, що коли він почав чинити опір нападникам, ОСОБА_3 приставив до його шиї гострий металевий предмет. Показання потерпілого, є послідовними, незмінними,  повністю узгоджуються із іншими доказами у справі, і тому піддавати сумніву їх правдивість, немає підстав.

 

         Суд також послався й на висновки експертиз, котрі підтверджують показання потерпілого.

 

         Суд дійшов вірного висновку щодо кваліфікації дій винних за ч.2 ст.187 КК України і це рішення є правильним.

 

          Призначаючи засудженим покарання, місцевий суд та суд апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про необхідність призначення  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі. При цьому суд апеляційної інстанції підставно пом'якшив засудженим покарання,  призначивши його нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.2 ст.187 КК України, відповідно до вимог ст.69 КК України.

 

         Разом із тим, призначаючи покарання винним, місцевий та апеляційний суди не достатньо урахували дані про особи засуджених, а саме, те, що вони злочин вчинили вперше, у молодому віці, продовжують навчатися у вищих навчальних закладах (заочно), позитивно характеризуються. Недостатньо враховані інші пом'якшуючі обставини, а саме відшкодування заподіяної шкоди, щире каяття у вчиненому та вибачення перед потерпілим, заяви потерпілого про те, що ніяких претензій до винних не має, а також те, що фактично ніяких наслідків не настало.

 

Усі ці обставини істотно знижують ступінь тяжкості злочину та ступінь небезпечності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для суспільства і, на думку колегії суддів, є підставою для виправлення засуджених у більш короткі строки покарання.

 

Крім того, як убачається зі справи, суд постановив стягнути із засуджених судові витрати за проведення судових експертиз у сумі 423 грн. 70 коп. у солідарному порядку, що є помилковим рішенням.

 

         Оскільки захисник у скарзі не ставлять питання про зміну рішення місцевого суду з цього питання, то колегія суддів у порядку, передбаченому статтею 395 КПК України, знаходить за можливе виправити цю помилку і стягнути з кожного засудженого по 211 грн. 85 коп. судових витрат.

 

З огляду на наведене, керуючись ст.394-396 КПК України, колегія суддів   

 

 

у х в а л и л а:

 

 

касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

 

Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 7 червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 7 вересня 2006 року щодо ОСОБА_3  та ОСОБА_4 змінити.

 

Пом´якшити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст.69 КК України і вважати їх засудженими за ч.2 ст.187 КК України на два роки позбавлення волі, кожного, з конфіскацією майна, що є їх особистою власністю.

 

Стягнути з ОСОБА_3  та ОСОБА_4 по 211 грн. 85 коп. з кожного, на користь ГУ МВС України у м. Києві за проведення експертиз.

 

Судді:

 

 

 

 

  Мороз М.А.                              Кравченко К.Т.                      Пивовар В.Ф.