У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого  - судді	Міщенка С.М.,
суддів	Косарєва В.І., Гриціва М.І.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 квітня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 3 серпня 2004 року, яким

 

                            ОСОБА_1,

                            ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

                                   громадянина України, раніше не судимого,

                                   засуджено

 

–   за ч.1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі;

–   за ч.4 ст. 296  КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, а  за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 5 місяців.

 

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2- 1500 грн.  на  відшкодування моральної шкоди та  на користь Київської МКЛ № 17 - 536 грн. 20 коп. витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2

 

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 13 квітня 2005 року вирок залишено без зміни.

          Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 25 серпня 2003 року в м. Києві, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи  громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинив хуліганські дії щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_2, під час яких ОСОБА_3 намагався припинити його дії, і при цьому ОСОБА_1 умисно наніс два удари останньому ножем в груди зліва,  спричинивши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження  як небезпечні для життя в момент заподіяння.

 

У касаційній скарзі засуджений  ОСОБА_1 порушує питання про перегляд судових рішень щодо нього у зв'язку з однобічністю і неповнотою судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Вважає, що злочини він вчини перебуваючи у стані необхідної оборони, і в стані алкогольного сп'яніння не знаходився. На досудовому слідстві до нього застосовувався психологічний тиск. Просить вирок змінити, виключити кваліфікацію його дій за ч.4 ст.296 КК України, застосувати до нього ст.36 КК України, перекваліфікувати його дії з ч.1 ст. 121 на ст.124 КК України та відмовити потерпілому ОСОБА_2 у задоволенні цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 1 500 грн.

 

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

 

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що суд правильно встановив фактичні обставини вчинених засудженим злочинів.

 

Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, наведених у вироку, ґрунтуються на доказах, досліджених у судовому засіданні, яким суд дав належну оцінку.

 

Кваліфікація дій засудженого за ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України, відповідає встановленим обставинам справи, оскільки у даному випадку має місце ідеальна сукупність злочинів.

 

Доводи скарги аналогічного змісту, перевірялись апеляційним судом за апеляціями засудженого та його захисника і визнані такими, що не відповідають матеріалам справи, оскільки, як визнав суд, ОСОБА_1 безмотивно, із хуліганських спонукань, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, умисно вчинив хуліганство, під час якого застосував ножа та спричинив ним тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3.

Доводи засудженого про те, що він під час вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння не знаходився необґрунтовані і спростовуються його показаннями в судовому засіданні.

Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчинених ним злочинів, даних про його особу та обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання.

 

        Цивільний позов потерпілого в частині стягнення моральної шкоди судом задоволено частково і вирішено відповідно до вимог закону, на підставі доказів, які є у справі, з наведенням відповідних мотивів. 

         Крім того, відповідно до вимог ст.398 КПК України фактичні обставини злочину, які встановлені судами першої і апеляційної інстанції не є предметом  перевірки касаційним судом. 

       Процесуальних порушень та прав засудженого, які могли б вплинути на правильність постановлених судових рішень в матеріалах справи не виявлено.

 

      Підстав до перегляду  судових рішень, з мотивів викладених у скарзі, не вбачається.

 

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів, -

 

у х в а л и л а :

 

            У задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Святошинского районного суду м. Києва від 3 серпня 2004 року та ухвали апеляційного суду м. Києва від 13 квітня 2005 року щодо нього - відмовити.

 

                                                         Судді:

 

 

 

   Міщенко С.М.                Косарєв  В.І.                       Гриців М.І.