У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого - судді |
Міщенка С.М. |
|
суддів |
Школярова В.Ф. і Кармазіна Ю.М. |
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього.
Вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 27 січня 2005 року
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянин України, раніше не судимий, -
засуджений за ст.ст. 27 ч.4, 15 ч.2, 369 ч.1 КК України до 3400 грн. штрафу.
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 16 червня 2005 року в порядку ст. 365 КПК України, з мотивувальної частини вироку виключено посилання суду як на доказ на звукозапис розмов ОСОБА_2 та ОСОБА_1. У решті зазначений вирок залишений без зміни.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він будучи приватним адвокатом та надаючи правову допомогу як захисник підозрюваному ОСОБА_2, у період з 1 березня по 24 квітня 2001 року за обставин, встановлених судом та детально наведених у вироку, шляхом умовлянь та погроз схилив ОСОБА_2 до дачі хабара в розмірі 1000 доларів США слідчому ОСОБА_3 для закриття кримінальної справи щодо нього, але не довів свій умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками міліції.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на необґрунтованість судових рішень щодо нього, однобічність та неповноту досудового і судового слідства, істотні порушення кримінально-процесуального закону та ст. 30 Конституції України. Вказує, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази про причетність його до злочину, за який його засуджено, оскільки 3000 грн. від ОСОБА_2 він отримав як гонорар за надану останньому правову допомогу. Зазначає, що вирок суду ґрунтується тільки на показаннях ОСОБА_2, і суперечливих показаннях свідків.
З урахуванням наведених у касаційній скарзі доводів просить скасувати судові рішення щодо нього, а справу провадженням закрити на підставі ст. 6 п. 2 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені засудженим у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у підбурюванні до замаху на давання хабара, узгоджуються з доказами, які суд всебічно перевірив у судовому засіданні і поклав в основу обвинувального вироку.
Твердження в касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 про те, що в матеріалах справи відсутні докази його винуватості у інкримінованому злочині, а гроші від ОСОБА_2 він отримав як гонорар, є безпідставними.
Зокрема, приймаючи рішення про доведеність винності ОСОБА_1 суд виходив із зазначених у вироку показань свідків ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6 та з даних, які містяться в протоколах огляду.
Так, з показань свідка ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1, як його захисник по кримінальній справі, порушеної щодо нього, запропонував передати 1000 доларів США працівникам міліції для закриття справи, а також 200 доларів США йому (ОСОБА_1), як гонорар. Зазначену вимогу він висловлював неодноразово, як під час його затримання так і після того, як його було звільнено та застосовано запобіжний захід - підписку про невиїзд, в телефонних розмовах і при зустрічі. У зв'язку з цим він звернувся до працівників міліції, які дали йому 3000 грн. з відмітками для вручення ОСОБА_1 і 24 квітня 2001 року в кабінеті останнього він передав йому зазначені гроші.
Аналогічні показання дав і свідок ОСОБА_4, стверджуючи, що ОСОБА_1 неодноразово телефонував додому і в розмові з сином (ОСОБА_2) вимагав гроші, нібито для передачі їх працівникам міліції для закриття кримінальної справи порушеної щодо його сина.
З показань свідка ОСОБА_5 вбачається, що за заявою ОСОБА_2 про вимагання у нього хабара ОСОБА_1 була заведена оперативно розшукова справа і з метою викриття вимагача заявнику були передані помічені гроші в сумі 3 000 грн., які були вилучені 24.04.2001 року з сумки ОСОБА_1 у його службовому кабінеті.
Інформація, знята з телефонного каналу зв'язку ОСОБА_2 та відеозапис передачі заявником грошей ОСОБА_1, підтверджує показання ОСОБА_2 стосовно обставин давання ним хабара.
Суд ретельно перевірив і доводи засудженого про те, що гроші в сумі 3000 грн., від ОСОБА_2 він отримав як гонорар і на підставі глибокого аналізу доказів у справі прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив інкримінований йому злочин.
Відповідно до установлених судом фактичних обставин справи дії ОСОБА_1 за ст.ст. 27 ч.4, 15 ч.2, 369 ч.1 КК України кваліфіковано правильно.
Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
При перевірці справи не виявлено допущених з боку органів досудового слідства чи суду істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону при дослідженні обставин справи й оцінці доказів, а також не встановлено обставин, які б свідчили про необ'єктивність проведеного досудового та судового слідства у справі, на що посилається засуджений у скарзі, і які тягнули б за собою скасування вироку.
Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Всі наведені в апеляції засудженого на вирок доводи були предметом перевірки. Апеляційний суд визнав правильними оцінку судом першої інстанції доказів у справі та встановлені ним фактичні обставини.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Отже, при перевірці справи не виявлено передбачених ст. 398 КПК України підстав для скасування чи зміни судових рішень щодо ОСОБА_1 у касаційному порядку і відповідно немає підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів Судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.
С у д д і :
Міщенко С.М. Кармазін Ю.М. Школяров В.Ф.