Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
09.09.2009 Справа № 2-а-8773/08/2/0170
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Курапової З.І.,
суддів Дугаренко О.В. ,
Санакоєвої М.А.
секретар судового засідання Антонова Н.В.
за участю представників сторін:
представник позивача ОСОБА_1- ОСОБА_2 довіреність № б/н від 25.11.08 ;
представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній РеспубліціКрим- ОСОБА_3 довіреність № б/н від 29.09.08 ;
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній РеспубліціКрим на постанову Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 12.02.09 у справі № 2-а-8773/08/2/0170
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній РеспубліціКрим (вул. К.Лібкнехта, 3,м.Сімферополь,95000)
про визнання рішення протиправним та спонукання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12 лютого 2009 р. у справі № 2-а- 8773/08/2 (№ 2-а-8773/08/2/0170) позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, третя особа Відкрите акціонерне товариство «Ощадбанк України» про визнання рішення ГУ ПФУ в АРК про відмову в перерахунку пенсії з рахунком надбавки до пенсії на непрацездатного члена сім'ї протиправним та спонукання до виконання певних дій задоволений.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим щодо відмови у нарахуванні ОСОБА_1надбавки до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатного члена сім'ї, що належать до осіб, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в АР Крим нарахувати на користь ОСОБА_1 з 03 листопада 2008 року надбавку до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатного члена сім'ї, що належать до осіб, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3,40 грн.
Не погодившись с постановою суду, Головне управління Пенсійного фонду України в АР Крим звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.02.2009. у справі № 2-а-8773/08/2.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повністю з'ясував обставини , яки мають значення для справи та прийняв постанову з порушенням норм матеріального права.
Апелянт зазначає, що відповідно до п. «а»ч.4 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»до непрацездатних членів сім'ї відносяться діти, які не досягли 18 років. Апелянт вважає, що слід відрізняти надбавку, встановлену до пенсії за вислугу років, яка призначається тільки на непрацездатних членів сім'ї , та пенсією у зв'язку в втратою годувальника, яка крім осіб, зазначених в ч.4 ст. 30, призначається особам, зазначеним в ч.5 і ч.6 ст. 30, зокрема вихованцям, учням, студентам, курсантам, слухачам (крім курсантів і слухачів військово -учбових заведень й учбових заведень органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони), стажистам до закінчення учбових заведень, але не довше ніж до досягнення ними 23-річного віку. Апелянт вважає помилковим посилання суду першої інстанції на норми ст. 198-199 Сімейного кодексу України, які встановлюють виникнення аліментних зобов'язань між батьками та їх повнолітніми дітьми, яки продовжують навчання після досягнення повноліття та у зв'язку з цим нуждаються в матеріальної допомоги, оскільки виникнення у батьків аліментних зобов'язань не полягає обов'язку на державу забезпечити батьків коштами для виконання цих зобов'язань.
У судовому засіданні 09 вересня 2009 року представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав.
Представник позивача у судовому засіданні 09 вересня 2009 року апеляційну скаргу не визнав, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Представник третьої особи в судове засідання 09 вересня 2009 року не з'явився. Причини неявки суду не відомі. Про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухав доводи представників позивача та відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є воєнним пенсіонером і отримує пенсію за вислугу років, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 19.10.2003. (а. с. 8)
ОСОБА_1 має дочку -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження від 29.07.1987. (а. с. 12).
Дочка позивача є студенткою п'ятого курсу денного відділення Таврійського національного університету ім. Вернандського, що підтверджується довідкою № 1508 від 30.10.2008. (а. с. 8).\
3 листопада 2008 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим з заявою нарахувати надбавку до пенсії з рахунком надбавки не непрацездатних членів сім'ї (а. с.9).
Відповідач у нарахуванні надбавки позивачу відмовив.
Норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охорони, Державній служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально -виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначаються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХП із змінами та доповненнями.
Відповідно до пункту «а»частини 1 статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»до пенсії за вислугу років, що призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом ( у тому числі до обчислення в мінімальному розмірі) нараховується надбавка непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника (стаття 30), - на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Аналогічна надбавка призначається і непрацюючим інвалідам, що передбачено пунктом «а»частини 1 статті 24 Закону.
Таким чином, вказані норми Закону кореспондуються з положенням статті 30 цього Закону щодо визначення поняття «непрацездатні члені сім'ї».
Відповідно до пункту «а»частини 4 статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»непрацездатними членами сім'ї вважаються діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.
Оскільки дочка позивача на момент призначення пенсії та звернення відповідача про нарахування надбавки досягла 18 років, то відповідачем було правомірно відмовлено у нарахуванні вказаної надбавки.
Судова колегія вважає помилковими посилання суду першої інстанції на частину 6 статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»згідно до якої вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військово-навчальних закладів та навчальних закладів органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони) стажисти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення ними 23- річного віку, тому що ця норма Закону регулює питання права на отримання пенсії вказаними особами в разі втрати годувальника. Взагалі, стаття 30 Закону регулює питання права на отримання пенсії в разі втрати годувальника непрацездатними членами сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісті військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Судова колегія вважає, що положення статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»застосовуються у контексті пункту «а»частини 1 статті 16 та пункту «а»частини 1 статті 24 цього Закону лише для визначення коло осіб, які є непрацездатними. Частина 6 статті 30 Закону не визначає коло осіб, які є непрацездатними членами сім'ї. Ці питання регулюються виключно пунктами «а»- «д»частини 4 статті 30 цього Закону.
Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо застосування до спірних правовідносин ст. 198, 199 Сімейного кодексу України, оскільки зазначені статі передбачають виключно зобов'язання батьків на утримання повнолітніх дітей, яки продовжують навчання, до досягнення ними 23-річного віку, при умовах, що батьки можуть надавити матеріальну допомогу. Виникнення у батьків аліментних зобов'язань не полягає обов'язку на державу забезпечити батьків коштами для виконання цих зобов'язань.
Таким чином, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справ, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні, не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено без додержання норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями ч.3 ст. 24, 160, 167, ч. 1 ст. 195, п. 3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ст. 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 12 лютого 2009 р. у справі № 2-а-8773/08/2 (2-а-8773/08/2/0170) скасувати.
Прийняти нову постанову.
У позові відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 14 вересня 2009 р.
Головуючий суддя підпис З.І.Курапова
Судді підпис О.В.Дугаренко
підпис М.А.Санакоєва
З оригіналом згідно
Суддя З.І.Курапова