24.09.09
Господарський суд Чернігівської області
__________________________________________________________________________________________________________
14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62
Іменем України
РІШЕННЯ
24 вересня 2009 р. Справа № 21/139
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю
„Торговий дім „Содружество”,
вул. Заводська, 2, смт. Кринички,
Дніпропетровська область, 52300
Поштова адреса: вул. Гаванська, 5, м. Дніпропетровськ, 49127
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю
„Чернігівський ковальський завод”,
проспект Миру, 312, корпус 10, м. Чернігів, 14007
Предмет спору: про стягнення заборгованості 374 677, 06 грн.
Суддя Белов С.В.
Представники сторін:
Позивач: не з’явився.
Відповідач: Вешкурцева А.А., довіреність № 243 від 19.03.2009 р., представник.
В судовому засіданні оголошувалась перерва згідно ст. 77 ГПК України.
Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Содружество” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Чернігівський ковальський завод” про стягнення заборгованості у розмірі 374 677, 06 грн.
Розгляд справи 10 вересня 2009 року було відкладено у зв’язку з неявкою представників сторін в судове засідання.
В судовому засіданні 17 вересня 2009 року представником позивача надано суду документи в доказ часткової оплати відповідачем заборгованості за поставлений товар.
Представник відповідача в судовому засіданні 17 вересня 2009 року подала відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечує щодо нарахування штрафних санкції, а також просить припинити провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 50000,00 грн., у зв’язку з погашенням 01.09.2009 року зазначеної суми боргу /платіжне доручення /а. с. 55//, в іншій частині позовних вимог щодо стягнення основної заборгованості не заперечує.
В судовому засіданні 17 вересня 2009 року представник позивача виклала позовні вимоги та просила задовольнити позов в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив наступне.
Клопотання про залучення документів від сторін до матеріалів справи суд задовольнив оскільки це передбачено ст. 22 ГПК України.
12 лютого 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Содружество” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Чернігівський ковальський завод” було укладено договір поставки № 11 (з протоколом розбіжностей), згідно з яким позивач зобов’язався поставляти металопрокат, а відповідач зобов’язався приймати та оплачувати вартість отриманого товару.
На виконання умов зазначеного договору, позивач відвантажив відповідачу товар на суму 790 530, 23 грн. по видатковим накладним:
- № С-007357 від 12.02.2009 р. на суму 422 458,12 грн.
(довіреність ЯПО № 194197 від 12.02.2009 року);
- № С-008036 від 08.04.2009 р. на суму 74 165,70 грн.
(довіреність ЯПС № 159331 від 08.04.2009 року);
- № С-008616 від 20.05.2009 р. на суму 106 475,28 грн.
(довіреність ЯПС № 159275 від 20.05.2009 року);
- № С-008642 від 20.05.2009 р. на суму 41 384,88 грн.
(довіреність ЯПС № 159275 від 20.05.2009 року);
- № С-009453 від 06.07.2009 р. на суму 94 286,23 грн.
(довіреність ЯПС № 159361 від 06.07.2009 року);
- № С-009550 від 10.07.2009 р. на суму 7 359,52 грн.
(довіреність ЯПС № 159361 від 06.07.2009 року);
- № С-009551 від 10.07.2009 р. на суму 20 445,02 грн.
(довіреність ЯПС № 159361 від 06.07.2009 року);
- № С-009549 від 10.07.2009 р. на суму 23 955,48 грн.
(довіреність ЯПС № 159361 від 06.07.2009 року).
У відповідності до п. 4.1. договору поставки № 11 від 12 лютого 2009 року розрахунки за товар здійснюються відповідачем протягом 15 (п’ятнадцяти) банківських днів після завантаження товару.
Відповідачем було частково сплачено позивачу вартість отриманого товару.
З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено відповідачу претензію (вихідний № 566 від 01.07.2009 року) з проханням погасити заборгованість за поставлений товар. Про направлення відповідачу претензії свідчить копія фіскального чеку від 01.07.2009 року в матеріалах справи /а. с. 14/.
Відповідач, частково розрахувався з позивачем за поставлений товар у розмірі 483 304,00 грн., у зв’язку з чим, станом на 10.08.2009 року, за ним утворилась заборгованість у розмірі 307 226, 23 грн.
Крім того відповідачем 01.09.2009 року додатково сплачено позивачу частину заборгованості у розмірі 50 000,00 грн. /платіжне доручення № 877 від 01 вересня 2009 року /а. с. 55//.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, враховуючи те, що на момент розгляду справи частина основного боргу у розмірі 50 000,00 грн. відповідачем сплачена позивачу, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 50 000, 00 грн. підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.
У відповідності з ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Враховуючи наведене, вимога позивача щодо стягнення суми боргу у розмірі 257 226,23 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 32539,21 грн. /а. с. 9/, нараховану у відповідності до п. 7.1 договору поставки № 11 від 12 лютого 2009 року, згідно з яким за порушення строків оплати відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожний день прострочення. А також, позивач просить стягнути 30722,62 грн. штрафу, нарахованого, як стверджує позивач, у відповідності з п. 7.1 вищезазначеного договору, згідно з яким за прострочення оплати понад 7 (сім) календарних днів, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10% від суми боргу.
У відповідності до протоколу розбіжностей від 12.02.2009 року до договору поставки № 11 від 12.02.2009 року /а. с. 59/, на якому відсутній підпис та печатка позивача, але про укладення якого свідчить напис в Договорі поданому позивачем до суду, де зазначено „с протоколом разногласий”, за порушення строків оплати відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення. Умови відшкодування штрафу сторонами не погоджені.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. У відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Так, позивачем не доведено суду факт не укладення протоколу розбіжностей до договору поставки № 11 від 12 лютого 2009 року.
Згідно ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Виходячи із змісту п.1 ст. 230 та п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання.
Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 30722,62 грн. штрафу є необґрунтованою, як така що не передбачена договором, задоволенню не підлягає.
Вимога щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 32539,21 грн. підлягають задоволенню частково у розмірі 870,91 грн. виходячи з наступних підстав.
Умовою продажу по накладних № С-007357 від 12.02.2009 р. на суму 422 458,12 грн., № С-008036 від 08.04.2009 р. на суму 74 165,70 грн., № С-008616 від 20.05.2009 р. на суму 106 475,28 грн., № С-008642 від 20.05.2009 р. на суму 41 384,88 грн., № С-009551 від 10.07.2009 р. на суму 20 445,02 грн. (загальною сумою 664929,00 грн.) є передплата. Умовою продажу по накладних № С-009453 від 06.07.2009 р. на суму 94 286,23 грн., № С-009550 від 10.07.2009 р. на суму 7 359,52 грн., № С-009549 від 10.07.2009 р. на суму 23 955,48 грн. (загальною сумою 125601,23 грн.) є договір № 11 від 12.02.2009 року.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4189,00 грн. трьох відсотків річних за період з 06.03.2009 року по 10.08.2009 року.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
На підставі викладеного вище, вимога позивача щодо стягнення 3% річних від простроченої суми підлягає частковому задоволенню у розмірі 345,87 грн. за період з 28.07.2009 року по 01.09.2009 року.
У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. 193, п. 1 ст. 230, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 49, 77, 78 ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 50000,00 грн. припинити.
2. Позовні вимоги задовольнити частково.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Чернігівський ковальський завод” (проспект Миру, 312, корпус 10, м. Чернігів, 14007, код ЄДРПОУ 33586107, р/р 2600600016544 в ЧФ ВА „Укрексімбанк” м. Чернігів, МФО 353649, ІПН 335861025261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Содружество” (вул. Заводська, 2, смт. Кринички, Дніпропетровська область, 52300; Поштова адреса: вул. Гаванська, 5, м. Дніпропетровськ, 49127, п/р 26006301010884/980 в ДФ ВАТ ВТБ Банк м.Дніпропетровська, ідентифікаційний код 34245231, ІПН 342452304192) 257 226,23 грн. основного боргу, 870,91 грн. пені, 345,87 грн. трьох відсотків річних, 2584,43 грн. державного мита, 162,79 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Белов С.В.